Головна Тексти Право

Національна опера заявляє - шорти заважають насолоджуватися красою

Валерія Гресь

Автор

Поширити:

Скопійовано

02 липня 2017 07:00

1,130

29 червня Національна опера України не пропустила 11 людей у шортах.

ро це на своїй сторінці у мережі Facebook пише відвідувач Олексій Тертичний, якого також не пропустили на виставу.

"Це були звичайні шорти (джинсові, не рвані або прості тканинні, довжиною по коліно і нижче, не пляжні, не купальні, не з парусини, і не короткі)", – пише відвідувач.

Він зауважує, що працівники опери при цьому впускали чоловіків навіть у спортивних штанах, жінок – у міні-юбках, дуже коротких сукнях, у шортах вище коліна та у сандалях.

"Адміністрація, очевидно, переконана, що оголені чоловічі ноги від коліна і нижче мають надзвичайно непристойний вигляд і несуть загрозу естетичному вдоволенню решти публіки. Тоді як на жінок такі правила аж ніяк не поширюються", – обурюється Олексій Тертичний.

Він називає таку поведінку працівників театру дискримінацією за статевою ознакою і має намір позиватись до театру.

"Прошу долучитися до групового позову проти Національної опери. Гадаю, що право на нормальні непляжні шорти в будь-якому театрі (і в оперному особливо) варте того, щоб його відстояти один раз і назавжди. Якщо жінкам дозволено оголювати ноги як завгодно, чому чоловікам не дозволено взагалі, і навіть у 33-градусну спеку?", – пише він.

Тим часом Національна опера наголошує на важливості дотримуватись дрес-коду.

"Не варто приходити до Національної опери України у серферських шортах або сланцях, що голосно шльопають по п'ятах. Якщо ж ви вважаєте гранж одним із різновидів гламуру, а рвані дірки допомагають вам у заглибленні в "Лебедине озеро" - сперечатися не будемо. Лише нагадємо, що адміністрація має повне право не пустити вас на виставу у подібному вигляді. Адже на сцені і навколо вас – краса", - йдеться у повідомленні опери.

Центр інформації про права людини звернувся за коментарем до координаторки антидискримінаційної кампанії Ірини Текучової за роз'ясненням.

За її словами, Олексій Тертичний порушив у соціальних мережах дуже актуальну тему – дрес-код, його межі, як і хто повинен оцінювати та "фільтрувати одяг" інших людей. Експертка додала, що це питання активно обговорювалось у минулому році, коли людей у військовій формі не пустили до публічного закладу. І більшість правозахисників та Офіс омбудсмана тоді дійшли висновку, що такі обмеження є дискримінаційними.

Як зауважує Ірина Текучова, ситуацію Олексія можна розглядати із двох аспектів.

По-перше, необґрунтована відмова у наданні послуг: інші чоловіки у спортивних штанах (що заборонено дрес-кодом театру) могли отримати публічну послугу, а він – ні. А відповідно до п. 4 ст. 633 Цивільного кодексу України у разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

По-друге, дискримінація: жінок "у міні-юбках, дуже коротких сукнях, у шортах вище коліна, у сандалях" пропускали, а Олексію в шортах, які відповідно його свідчень не порушують дрес-код, було відмовлено.

Відповідно до п. 3 ст. 633 ЦК України підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Крім того, Закон України "Про засади запобігання та протидії дискримінації" забороняє будь-яке нерівне ставлення до особи через її ознаку.

"Але при цьому слід враховувати певні обмеження, які встановила Національна опера України щодо одягу відвідувачів. Відповідно до пункту 18 Правил відвідування Національної опери України, з якими кожний та кожна може ознайомитись на сайті закладу, забороняється вхід до приміщення у спортивному чи пляжному одязі. Оскільки ці правила знаходяться в публічному доступі та не обмежують доступ до послуг за ознаками, передбаченими Законом України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, то вони вважаються правомірними.

Тому якщо одяг пана Олексія не суперечив дрес-коду, був наявний факт нерівного ставлення до нього за ознакою статі і він має докази підтвердження своїх слів, то він може звернутися до суду із позовною заявкою. Але я б порадила спершу поговорити з адміністрацією Національної опери України, можливо, просто "виховна робота" зі співробітниками/цями та інформування про законодавство могли б вирішити проблему. Ймовірно, що проблема Опери у спіробітниках/цях та їх суб’єктивному ставленні, а не загальних правилах/політиках закладу", – додала Текучова.