На круглому столі у комітеті Верховної Ради очільник С14 Євген Карась і народний депутат Ігор Луценко переконували ромів, що вони цигани.
Запрошені роми були дуже засмучені таким ставленням і не побачили у влади бажання вирішувати їхні проблеми. На зустрічі був присутній і репортер сайту opinion.
Народний депутат Ігор Луценко вкрай занепокоєний тим, що Україна поступово отримує репутацію країни ксенофобів. На думку політика, це неправда, тому що, за його словами, «ліві організації, починаючи від екстремістів типу фонду Рози Люксембург і закінчуючи організаціями ліволіберального мейнстріму, за підтримки екс-регіоналівських та російських медіа, зараз розпалюють міжетнічне протистояння у державі … ліві просувають тезу про те, що українці влаштовують акти ксенофобії у себе, і вимагають покарання їх за розпалювання міжнаціональної ворожнечі».
Для того щоб «розвіяти лівий міф», Ігор Луценко вирішив влаштувати зустріч поміж лідерами ромських організацій України та очільником праворадикальної організації С14 Євгеном Карасем. На цей круглий стіл покликали також урядовців, правозахисників та журналістів. Назва заходу була така: «Поточні проблеми захисту ромської меншини: хто саботує інтеграцію циган в українське суспільство?» Запрошений президент Всеукраїнської спілки громадських організацій «Конгрес ромен України» Петро Григоріченко сказав, що йому дуже неприємно чути слово «циган» на свою адресу.
«Так само, як вам неприємно чути слова “малорос” чи “хохол”», – пояснив він.
Віце-президентка МБО «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» Зола Кондур сказала, що на міжнародному рівні прийнято використовувати самоназву народу «рома». «Якщо ми перебуваємо у Верховній Раді на офіційному заході, то ми маємо з поваги до нашого народу використовувати його самоназву, – пояснила вона. – Якщо ви хочете називати нас циганами, то ви це можете робити у себе вдома зі своїми друзями».
«Я ніколи не думав про те, що слово “цигани” для когось буде образливим, – відповів Ігор Луценко. – Слово “роми” перекладається як “люди”. А ми тоді хто? Де мої права як українця? Де моя мова? Мене зараз починають дискримінувати, вказуючи, які слова маю використовувати! Я за цю мову боровся з Росією триста років!» Ігоря Луценка підтримав лідер організації С14 Євген Карась. «Кожен може вважати, що його дискримінують чи не дискримінують (називаючи «циганом» – прим. авт.), мені це абсолютно байдуже», – сказав він.
Виникла емоційна і неприємна суперечка. Дивно, що організатор круглого столу Ігор Луценко, який пообіцяв сприяти вирішенню конфліктів, не захотів поступитися запрошеним ромським лідерам навіть у такому питанні, а одразу влаштував і очолив конфронтацію.
На початку розмови народний депутат нагадав присутнім, що ще у 2013 році український уряд прийняв «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року». Він поцікавився, як відбувається виконання цієї стратегії.
Представник Секретаріату міжвідомчої робочої групи Кабміну з реалізації ромської стратегії Володимир Яковенко сказав, що цей орган був створений лише рік тому – 3 липня 2017 року.
«Фінансування від держави Секретаріат не має взагалі, – сказав Володимир Яковенко, – нас фінансує міжнародний фонд “Відродження”. Через це весь процес дуже затягується: наприклад, група з питань соціального захисту та охорони здоров’я ромів провела своє засідання лише у червні 2018 року.
Володимир Яковенко сказав, що деякі області дійсно проводять свої заходи щодо захисту та інтеграції ромів, фінансуючи їх із регіональних бюджетів, а деякі надсилають формальні відписки. Наприклад, місцева влада у Тернопільській області відповіла так: «Оскільки за даними перепису 2001 року в нас проживає дуже мала кількість ромів, то ми вважаємо недоцільним проводити якісь заходи».
«В результаті, – нагадав Володимир Яковенко, – саме у Тернопільській області група невідомих осіб напала на ромське поселення та вчинила насильство, ці люди стріляли та бігали за дітьми по лісу».
Президент Всеукраїнської спілки громадських організацій «Конгрес ромен України» Петро Григоріченко нагадав, що перша програма захисту та інтеграції ромів діяла ще у 2003-2006 роках.
«Вона також не отримувала жодного фінансування, тому виконувалася дуже фрагментарно, – сказав Петро Григоріченко, – продовжувати її не стали. Наступну програму 2013 року Віктор Янукович підписав тільки для того, щоб звітувати перед Заходом, бо вона була однією з умов для підписання асоціації з ЄС та отримання безвізу». На його думку, ця друга стратегія – вихолощена та неефективна, тому її треба наповнювати іншим змістом та продовжувати. «Можливо, хтось не згоден із тим, що для ромів потрібно щось робити, – сказав Петро Григоріченко, – але ж це громадяни України, і їх, за нашими даними, близько 400 тис. В Україні взагалі відсутній орган, який займався би етнополітикою. Головними напрямками державної ромської програми мають стати освіта, охорона здоров’я, житло і правовий захист».
Екс-омбудсменка Валерія Лутковська сказала, що починати допомогу ромам потрібно із паспортизації та видачі свідоцтв про народження, адже багато з них не мають документів і тому не можуть отримувати соцвиплати, лікуватися, навчатися і працювати.
«Для отримання паспорту треба мати свідоцтво про народження, а його в ромських родинах часто немає, – сказала Валерія Лутковська. – Можливо отримати паспорт і без нього, якщо є свідоцтва сусідів, але у сусідів часто також немає жодних документів».
Представник омбудсмена Андрій Мамалига сказав, що до насильства щодо ромів призвела бездіяльність поліції. Також він нагадав, що у 1995 році Україна ратифікувала рамкову Конвенцію захисту національних меншин. Але всі стратегії та конвенції не виконуються через відсутність фінансування, а тому вони мають суто декларативний характер.
«Для виконання ромської стратегії потрібно, щоб у бюджеті на наступний рік був окремий рядок – фінансування плану заходів», – сказав Андрій Мамалига.
Віце-президентка МБО «Ромський жіночий фонд “Чіріклі“» Зола Кондур сказала, що деякі речі можна робити і без фінансування.
«Сільська голова на Закарпатті за сім років без будь-яких коштів зробила все, щоб роми, які там проживають, нічим не відрізнялися від всіх інших людей, – сказала вона. – Їм допомогли оформити документи, легалізували будинки і допомогли знайти роботу». Зола Кондур вважає, що Стратегія не виконується тому, що в Україні є люди, які не вважають ромів громадянами: деякі народні депутати роблять заяви про те, що роми – це нелегали та мігранти, яких треба виселити з країни.
«Оскільки держава не забезпечує фінансування Стратегії, то встановлення міжнаціонального миру – на відповідальності самих громадських активістів», – сказав Ігор Луценко.
«Я хотів би звернутися до голови громадської організації “Січ“ або С14 Євгена Карася, – сказав Петро Григоріченко. – Відомо, що ви отримали державне фінансування. Як вам це вдалося? Поділіться досвідом».
«“Січ“ виграла проекти Міністерства молоді та спорту щодо національно-патріотичного виховання на співорганізацію таборів, – відповів Євген Карась. – Ті гроші, які “Січ“ отримала на цей табір, то від цього більше волокити, ніж радості. На руки я не отримував жодної копійки».
Також Євген Карась пояснив конфлікт, який виник навколо ромського табору на Лисій горі в Києві так:
«Дехто вважає, що ми прийшли туди, щоби бити циган, – сказав він. – Ми прийшли туди, щоби не було вирубок лісів. До нас зверталися представники РДА та інших державних органів. Нині придумана версія, що є неонацисти, расисти і всі інші, і в них є лише одна проблема. Посадити “Січ“ – проблеми не буде. А на те, що цим (ромським табором – прим. авт.) займалася РДА, “Благоустрій“ і Нацполіція – на це закриваються очі. Вони просто знайшли цапа-відбувайла з нашого боку. Як громадянин я задоволений тим, що почалася і зворотна реакція: правоохоронні органи вимушені тепер не закривати очі на представників окремих циганських спільнот, які займаються злочинністю».
Також Євген Карась нагадав про львівську групу «Л.О.В.Ц.І».
«Це просто люди, які ловлять грабіжників на гарячому, – сказав він, – вони не є жодною політичною організацією, і вони – не расисти». Лідер С14 сказав, що «ця держава навряд чи може комусь допомогти, не те що там представникам етнічних меншин, але навіть і самій собі, тому потрібно діяти саме нам. Нас не цікавить нація. Якщо людина займається кримінальною злочинністю, то цьому треба протидіяти. Якщо правоохоронці цим не займаються, тоді цим будемо займатися ми».
«Давайте визнаємо, що у нас немає держави, – сказав Ігор Луценко, – у нас немає поліції, у нас немає СБУ тощо. Що нам робити? У нас є тільки громадські організації», – додав він і показав рукою на Євгена Карася.
У цей момент виникла гаряча суперечка. Присутні відповіли Євгену Карасю, що його організація не має підміняти собою силові структури.
«Ви налаштовуєте проти себе представників ромської громади, бо вони вас бояться, – сказала Валерія Лутковська. – Ви викликаєте страх. Я не впевнена, що це правильно».
«Якщо у нас немає держави, то що ми тут робимо?» – здивовано спитав Петро Григоріченко.
Зола Кондур наголосила, що злочинність не має національності, а займатися нею мають тільки правоохоронні органи.
«Ми маємо розділяти надання допомоги і використання сили, – додала вона. – Захищаючи інтереси одних громадян силою, ми не маємо порушувати права інших громадян. Жодна організація не має права заміняти державні органи влади. Мені дуже дивно, що сьогодні у стінах Верховної Ради ми так наполегливо говоримо про те, що у нас немає держави, і тому деякі люди і організації мають взяти на себе відповідальність. Це просто неприпустимо! Я не хочу коментувати дії С14 або “Л.О.В.Ц.І.’в“, які були залучені у нападах на ромські поселення, бо цим мають займатися правоохоронні органи».
На думку Золи Кондур, дії праворадикалів завдали величезної шкоди Україні на міжнародному рівні, бо сьогодні про неї говорять як про країну, де зростає нацизм.
Андрій Мамалига сказав, що, на його думку, в Україні немає проявів нацизму.
«Якщо ми хочемо суспільного діалогу, то маємо припинити вішати один одному ярлики, – сказав він і звернувся до Євгена Карася. – Але в Україні монополією на застосування сили володіє лише держава. Жодна громадська організація не може застосовувати силу, навіть розуміючи, що державні органи бездіяльні».
«“Січ“ не бере на себе функції держави, щоб прийти і когось звідти виганяти, – відповів на це Євген Карась, – до нас зверталася за допомогою держава. Патрульна поліція у неформальних бесідах казала, що вона боїться заходити у ці кочові поселення без роти “Беркута“».
«Перші спалення та руйнування ромських таборів відбулися ще у 2012 році, – нагадав Петро Григоріченко. – Тоді це робила міліція, а зараз поліція від цього відхрестилася і використовує просто вас».
«Вона не використовує, – заперечив Євген Карась, – вона не зовсім використовує».
«А ви зловживаєте цим, – сказав Петро Григоріченко. – Вас іще використають, ви не хвилюйтеся. Це ще попереду. В цій державі вас використають. Ромів вибрали для переведення уваги від загальнодержавних проблем. Саме так було в Німеччині у 1938 році, коли сталася Кришталева ніч, коли в результаті погромів постраждали сотні тисяч євреїв. Ви молода людина, задумайтесь над цим, поїдьте до Освенциму, де від рук нацистів загинуло багато ромів. Підіть також до Бабиного яру, де розстріляли тисячі ромів».
Адвокатка, а також помічниця на громадських засадах депутата Ігоря Луценка Любов Криган сказала, що, звісно, неприйнятно, коли громадська організація бере на себе функції правоохоронних органів, але це реальність і факт.
Ігор Луценко підсумував розмову так:
«Якщо наші медіа пишуть, що там був погром, то значить, що там був погром, хоча насправді жодного погрому не було. Але зараз про це всі кажуть як про доконаний факт. Ми перебуваємо під постійною увагою пропагандистів, які можуть будь-яку подію потрактувати як фашизм чи неонацизм. Оскільки наша держава не діє, то потрібно розвивати горизонтальні контакти на всіх рівнях».
Зола Кондур не дочекалася кінця круглого столу і пішла з нього. Пізніше вона прокоментувала це так:
«Мене запросили на обговорення проблем інтеграції ромів. Як тільки почалися політичні маніпуляції та виправдання дій С14, я залишила залу засідання, – сказала вона. – Питання правомірності дії С14 є компетенцією суду та правоохоронних органів».
На думку Золи Кондур, відвідувати подібні зустрічі не варто.
«Це запрошення я розглядала як чергову провокацію або маніпуляцію, але прийшла, бо якщо би не було ромів, то знов звинувачували би нас. Ця зустріч викликала ще більше запитань до діяльності деяких депутатів. Якщо депутат Верховної Ради каже, що в нас немає держави і немає державних органів влади, тому вирішенням всіх проблем мають займатися організації типу С14, то чому така людина є депутатом?»