Гуманітарна допомога Україні від ЄС: шлях до адресата

Дружнє плече Євросоюзу

Від початку російської агресії багатьох українців розкидало по світу. За офіційними даними, майже третина наших співгромадян, 14 мільйонів, покинули свої домівки, з них понад 6 мільйонів є біженцями в Європі та інших країнах, а 8 мільйонів — внутрішньо переміщених осіб. ООН називає це однією з найбільших криз переміщення людей у сучасному світі (доповідь Управління верховного комісара ООН у справах біженців).

У результаті кровожерливої війни на знищення України гуманітарні потреби зросли до безпрецедентних масштабів і виникли одночасно чи не в усіх регіонах України. За даними ООН, в Україні потребу у гуманітарній допомозі мають 15,7 мільйона людей — це ті, хто втратив все в результаті бойових дій або бомбардувань мирних міст; хто тікав зі своїх домівок, часто навіть не маючи можливості взяти найнеобхідніше; хто рятував свої родини, дітей від страхіть війни; хто залишився окупації і потерпає від нестачі елементарного — продуктів, медикаментів, води; хто приймає біженців.

Допомога не забарилася — Євросоюз одразу підставив Україні своє надійне дружнє плече. Після 24 лютого країни-члени та фінансові установи ЄС мобілізували понад 22,1 мільярди євро фінансової, гуманітарної, надзвичайної та бюджетної підтримки для України. Допомога скеровується на гуманітарні цілі, заходи цивільного захисту, макрофінансові потреби та на безпекову сферу.

Гуманітарна допомога ЄС Україні в цифрах:

• 66 200 тонн натуральної допомоги на 425 мільйонів євро, включаючи медичне та спеціалізоване обладнання на суму понад 24 мільйони євро, 330 мільйонів євро для задоволення безпосередніх потреб внутрішньо переміщених осіб, а також на підтримку незалежних ЗМІ та громадянського суспільства;

• 185 млн євро діючих в Україні проєктів перенаправленні на потреби українців на місцях;

• більше 11 млн людей отримали гумдопомогу від ЄС та партнерів;

• більше 1100 медичних евакуацій українських пацієнтів через загальний Механізм цивільного захисту ЄС, постраждалі отримали лікування в країнах ЄС та Норвегії;

• наразі 4,5 млн українців, рятуючись від війни, знайшли надійний прихисток у країнах ЄС, включаючи дозволи на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу та доступ до освіти для дітей (нещодавно термін дії тимчасового захисту для тих, хто рятується від війни в країнах ЄС, продовжено ще на рік); 

• 3,5 млрд євро надано Єврокомісією державам-членам ЄС для прийому українців;

• 3.1 млрд євро пішло на забезпечення потреб ЗСУ; 

• 200 млн євро скеровано діючими проєктами ЄС в Україні на потреби захисників;

• 3,2 млрд євро надані як макрофінансова допомога ЄС і гарантії ЄІБ на першочергові бюджетні видатки.

У наданні гуманітарної допомоги для України беруть участь усі 27 країн-членів ЄС, а також Туреччина, Норвегія та Північна Македонія, які координують свої зусилля через Механізм цивільного захисту ЄС. На програми гуманітарної допомоги в Україні Європейський Союз скерував 425 мільйонів євро, які реалізують партнери на місцях. Це і міжнародні організації та партнерські проекти, а також громадські організації.

Центр волонтерства та захисту — один з українських партнерів ЄС

Євросоюз плідно співпрацює з українськими благодійними фондами й організаціями, які адресно «доносять» європейську гуманітарну допомогу (воду, продукти, медичні та захисні засоби, а також грошову допомогу) до тих, хто найбільше її потребує. Одна з таких — Благодійна організація «Центр волонтерства та захисту», «серце» якої б’ється у Львові, а «руки» обіймають всю Україну. Діяльність організації, в основному, скерована на прифронтові зони — Херсонська область, Харківська, Миколаївська, Донецька, Запорізька — на ту частину країни, де тривають бойові дії і яку поступово деокуповують.

Зараз Центр волонтерства та захисту об’єднує більше 1000 волонтерів по всій Україні, має налагоджену систему логістики, 2 головних логістичних хаби (Україна та Польща) та 5 регіональних логістичних хабів (головний хаб у Львові, Київ, Полтава, Дніпро, Одеса та Костянтинівка). Організація відправила у 24 області України гуманітарної допомоги для цивільного населення в еквіваленті більш ніж 1200 двадцятитонних фур. Якщо врахувати, що Центр «народився» в день повномасштабного вторгнення, 24 лютого (перша фура на відвантаження  приїхала вже 26 лютого), а офіційно зареєстрований був 7 квітня, результати більш ніж вражають.

Очільник напрямку Центру по роботі з внутрішньопереміщеними особами Тарас Завацький розповідає, як організація влилась у структуру європейської допомоги Україні:

Багато з тих, хто був змушений залишити свої домівки та переселитися в безпечніші регіони, виїхав практично в чому був або втратив усе — жодних засобів для життя, коштів на оренду житла, іжу, одяг. Не дають людям опинитися у скруті тимчасові прихистки – шелтери, де переселенцям надають житло, харчування, засоби першої необхідності. Грант підтримує діяльність трьох таких шелтерів у Львові, які підпорядковані Центру волонтерства та захисту, і забезпечує діяльність структури, яка працює в цих прихистках — це адміністратори, люди, що готують на кухні їжу переселенцям, окремий колл-центр, який приймає дзвінки, координує біженців, куди їм заселитися, на скільки часу тощо. Євросоюз допоміг із фінансуванням, щоб ця структура і далі функціонувала — це часткова оплата комунальних послуг і оренди, часткова оплата зарплати ключовим людям у цій структурі, це придбання продуктів харчування, фінансування різного роду адміністративних послуг — ремонт, сантехніки, клінінг, вивіз сміття — насправді, діяльність такої структури складається з багатьох «гвинтиків», які часом непомітні, але без них розвалюється усе.

Робота з ВПО — це лише один із напрямків діяльності великої структури Центру, який надає різноманітну допомогу цивільному населенню та нашим захисникам — ЗСУ.

Як європейська гуманітарна допомога потрапляє до прифронтових територій

Гуманітарна допомога цивільному населенню, яку за допомогою ЄС забезпечує Центр, включає цілий ряд проєктів. Найпоширеніший — «Продуктова коробка». На початку діяльності ці коробки складалися з набору продуктів десь на 25 тис. калорій, що може забезпечити 4 осіб, повноцінну сім’ю, на 3-5 дні харчування. Згодом волонтери, поїздивши по «нульовій» і «першій лінії», по деокупованих зонах, побачили: там насправді немає повноцінних сімей з 4 чоловік, часто-густо взагалі одна людина, «коробку» стали пакувати з розрахунку на двох, щоб не розділяти потім її вміст. Влітку також формувалися «Сільська аптечка» (набір першочергових медикаментів для тих сіл і районів, де зараз не працюють аптеки) та «Ракетна аптечка» (ліки, які потребують люди після  ракетного обстрілу). Також збираються коробки з побутовою хімією (антисептики, вологі серветки, туалетний папір, зубні пасти і щітки, гель для душу, миючий засіб, пральний порошок) і «Дитяча коробка» — або для новонароджених (памперси, дитяче харчування, одяг), або для дитини до 5 років.

Зараз в роботі центру три проєкти — «Продуктова коробка», «Дитяча коробка» та коробка з побутовою хімією. Їх пакують і відправляють у прифронтові зони, на деокуповані території, волонтери особисто їх розвозять, щоб з перших рук отримувати інформацію і розуміти потреби людей. Центр співпрацює з різними благодійними організаціями з прифронтових зон, у результаті постійної роботи з ними створюються і партнерські хаби.

Більше про роботу з гуманітарними продуктовими наборами розповів керівник складу Володимир Гриненко. Вміст продуктової коробки може змінюватися в залежності від того, яка допомога надходить, але обов’язково до нього входять макарони, крупи, олія, борошно, дріжджі, молоко, 1,5 кг м’ясних консервів, рибні консерви, овочеві консерви (горошок і кукурудза), додається і солоденьке — печиво або шоколадки. Пан Володимир розповідає про нюанси роботи з європейськими партнерами:

Центр з самого початку війни співпрацює волонтерами, які своїм транспортом розвозять гумдопомогу. На початку кожного місяця розписуємо детальний план, для розроблення якого збирається інформація у багатьох волонтерів — чи має змогу людина доставити вантаж, яка є потреба, скільки візьме, коли приїде, які села охопить. Враховують все до можливості контрнаступу ЗСУ та деокупації нових населених пунктів. Тільки-но Ізюм звільнився — і Центр у перші ж дні туди відправив дві фури суто продуктових наборів.

Працюють зараз тільки з тими населеними пунктами, які звільнили з окупації і які потребують більшої допомоги. Мотивація проста: допомога потрібна всюди, але не можна порівняти деокуповані села з, наприклад, Одесою, яка і прихистила дуже багато біженців, і обстрілюється, але місто має керівництво, магазини працюють, в людей робота є. Там, куди зараз Центр протягує руку допомоги, ситуація вкрай критична: магазини й аптеки не працюють, світла немає. Тож вони йдуть туди, де складніше.

Коробки відправляються на прифронтову лінію, в тому числі і на херсонський напрямок. Шлях на Херсонщину такий: доїхавши до кордону Миколаївської та Херсонської областей, волонтери або перевантажують коробки в інший транспорт, або беруть із собою військового, з ним проїжджають блок-пости і дістаються щойно деокупованих сіл. Гуманітарні коробочки роздають під фотозвіт або акт (прізвище, ім’я, по-батькові, номер телефону, місто або село, в якому роздали), потім ці фотозвіти і підписані акти Центр разом зі своїм детальним звітом відправляє донорам. Володимир Гриненко каже, коли донор бачить, що його кошти пішли на добру та корисну справу, він задоволений.

Щоб європейська гуманітарна допомога потрапила до Херсонщини, докладають зусилля не тільки львівські та місцеві волонтери. Нещодавно центр розпочав співпрацю із громадською організацією, яка розташована в місті Апостолово Дніпропетровської області, вона взялася за доставку допомоги до населених пунктів, які звільняються зі сторони Запорізької області. Деокуповані села мають нагальну потребу не тільки у продуктах харчування, а й в одязі та засобах гігієни. 11 жовтня з новими партнерами завантажили 5-тонну фуру — 200 продуктових наборів (їх вже пороздавали), більшу частину вантажу склали теплі зимові одяг і взуття для чоловіків, жінок і дітей, а також ковдри.

Загалом, на Херсонщину відправлено більше 4 тисяч продуктових наборів у ті населені пункти, назви назви яких знайомі вже всій Україні за зведеннями оперативного командування «Південь»: Новоронцовка, Новопетрівка, Ольгино, Осокорівка, Михайлівка, Золота Балка, Хрещенівка, Любимівка, Високопілля, Дудчани, Нововоскресенське, Червоне…

12 жовтня гуманітарна допомога доставлена до Осокорівки Херсонської області

Попри те, що за відсутності зелених коридорів на окуповану Херсонщину гуманітарні вантажі практично не надходили, Центру волонтерства та захисту в травні та червні вдавалося прориватися й туди. Відчайдухи-волонтери рвались допомогти окупованій території і, усвідомлюючи ризики, брали відповідальність на себе і вирушали в дорогу. Часом знаходили такі карколомні шляхи доставки, про які навіть подумати ніхто не міг. Водії з Херсона намагались домовлятися з росіянами — можна чи не можна перевезти, якщо можна — які їхні вимоги (наприклад, 10 блоків цигарок). Хоча попередня домовленість не гарантувала безперешкодного проїзду. Більшість вантажу все ж доїжджала, але деякі машини вертали назад, деякі потрапляли під обстріл, часом фури горіли разом із продуктами, також втрачався зв’язок із водіями, які діставалися  до першого російського блок-посту, а згодом про них дізнавалися сумні новини — загибель або викрадення... Хоч і небагато, але гуманітарну допомогу Центр волонтерства та захисту доставляв і на окуповані території, і навіть до Херсона.

Охопити всіх нуждених

Допомога Центру прифронтовим і деокупованим територіям пріоритетна, але цим робота не обмежується.

Багато коробок з усім необхідним організація передає до лікарень на Львівщині, куди втрапляють поранені з усієї України. Володимир Гриненко розповів кілька таких історій допомоги. Про дітей, яких під час ракетного удару по залізничній станції Чаплине на Дніпропетровщині врятувала мама, закривши їх своїм тілом. На жаль, мама не вижила, а дітей Центр одразу забезпечив усім найнеобхіднішим (продукти, одяг, ліки та гігієнічні засоби). Про те, що зараз збирають коробку для шестирічної дівчинки, якій відірвало ніжки, та її тата.

Опікуються волонтери дитячими садочками, школами, інтернатами, будинками пристарілих, в яких розміщено дуже багато ВПО, забезпечують всім необхідним (продукти, меблі, ковдри, одяг, медицина та інше). Один з інтернатів на Львівщині прийняв більше 200 дітей, які виїхали лише з документами — всю необхідну допомогу надав Центр.

Одна з яскравих сторінок роботи організації — роздача французьких круасанів та молока у львівських парках, що розташовані біля основних прихистків ВПО. Ці продукти передала Центру Німеччина, а також автомобіль «Фуд трак», оснащений холодильником, газовими плитами, фритюрницями.

Центр формує необхідну допомогу (продуктові набори, одяг, дитяче харчування, побутову хімію та медпрепарати) для ВПО у Львові та області. Ці набори для переселенців роздають з міні-хабу Центра, розташованому на футбольному стадіоні «Арена Львів». За допомогою люди звертаються через колл-центр ЦВЗ.

Після того, як колл-центр отримав запит від ВПО щодо надання допомоги -   одяг та продукти харчування, він передає інформацію на склад. Склад починає формувати заяву, збираючи все по наданому списку і враховуючи перелік продуктів, розмір одягу та взуття. У випадку відсутності позиції за можливості її замінюють аналогом. Зібране передається або на міні-хаб «Арена Львів», або відправляється Новою Поштою із кур’єром. Нова Пошта щонайменше двічі на тиждень забирає своїм 5-тонником коробки різних розмірів для  всієї території України — туди, де немає хабів і волонтерів для доставки.

Так завдяки безстрашним волонтерам і відданим партнерам гуманітарна допомога, яку надає Україні ЄС, знаходить тих, хто її потребує найбільше. Українці щиро вдячні кожному донору та кожній країні за підтримку і солідарність з українським народом.

Фото люб’язно надані Благодійною організацією «Центр волонтерства та захисту»