"Е-декларування – свідома помста влади антикорупційникам": депутати передали скаргу в Конституційний Суд

Незважаючи на неодноразові заклики міжнародної спільноти скасувати електронне декларування для громадських активістів, ця дискримінаційна норма й досі не скасована. 65 народних депутатів, представники коаліції Реанімаційного пакету реформ та правозахисних організацій передали до Конституційного Суду подання про неконституційність е-декларування для активістів.

Про це депутати і правозахисники розказали на круглому столі "Коли Конституційний Суд скасує е-декларування для активістів", повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини. 

Раніше аналогічне подання до КСУ також внесла Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. 

За словами, Юлії Кириченко, керівниці проектів з питань конституційного права у Центрі політико-правових реформ та членкині Ради РПР, норма про декларування порушує певні статті Конституції. Наприклад, статтю 8 про принцип верховенства права.

 Тому, наголошує вона, влада може використовувати норму для тиску на окремих "незручних" осіб.

Правозахисники також не вбачають у законі "Про запобігання корупції" в частині, яка стосується активістів, легітимної мети. Адже він стосується людей, які мають доступ до влади. Активісти ж не мають доступу до державного бюджету та не є суб’єктами влади.  

Крім того, норма закону є дискримінацією за видом діяльності. Відповідно до статті 36, не можна виокремлювати певний вид діяльності та вимагати від активістів подавати додаткову звітність. Адже всі мають бути в однакових умовах.   

Юлія Кириченко також додає, що норма порушує право на свободу від втручання в особисте життя:

Про те, що влада використовуватиме е-декларування як спосіб боротьби з "незручними" активістами, говорить і депутатка Альона Шкрум. 

На тому, що е-декларування для активістів нагадує риторику влади недемократичних країн, зокрема Росії, Білорусі та Казахстану, зауважила Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.

З огляду на їхній досвід, вважає вона, й в Україні такий закон може призвести до утвердження авторитарної влади та придушення громадянського суспільства. Тетяна Печончик нагадала про велику кількість негативної критики законопроекту від міжнародної спільноти. Так, наприклад, його розкритикували у своїх висновках  Венеціанська комісія та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ. 

Експертка також додала, що наразі відбуваються напади на громадських активістів, розслідування за сфабрикованими справами та кампанії з дискредитації. Зокрема, вона загадала ситуацію навколо співробітників Центру протидії корупції та нещодавнє вбивство активіста, який боровся з корупцією в селищі Есхар. 

За словами Тетяни Печончик, юристи Української Гельсінської спілки з прав людини готові представляти інтереси активістів, яких за некоректно заповнені чи незаповнені декларації намагатимуться притягти до відповідальності.  

Підписанти подання, за словами учасниць круглого столу, сподіваються на позитивне рішення Конституційного Суду.