Чи можна на тимчасово окупованих територіях довести факт смерті через затоплення

Попри безліч скоєних злочинів, окупантська влада повсякчас намагається виставити себе доброю і турботливою, але виходить це в неї кострубато.

«Достойно» та «красиво» все виглядає лише в «побєдних реляціях» окупантів, мовляв, які ми молодці, 2,2 тисячі потерпілих від затоплення отримали виплати по 10 тисяч рублів. На слово колаборанту Сальдо, який є першоджерелом цієї інформації, вірити не можна, перевірити ж правдивість його заяви нереально, але херсонці добре пам’ятають, як «добренькі» росіяни роздавали ці 10 тисяч наліво і направо, намагаючись купити прихильність до себе.

А от шанси отримати задекларовані росіянами 1 млн рублів допомоги на загиблого члена сім'ї звичайній людині з лівобережжя, не пов’язаній з окупаційним режимом, зводяться до нуля. Бо для оформлення виплати необхідно отримати відповідну довідку з медустанови або судово-медичний висновок. А це фактично неможливо в контрольованих росіянами закладах. Кажуть, що судмедекспертизу взагалі ніхто не проводить. Причиною смерті можуть визнати що завгодно, наприклад, серцевий напад, але в жодному разі не утоплення. Місцеві впевнені, що лікарі виконують вказівку зверху, щоби приховати кількість жертв затоплення внаслідок підриву ними Каховської ГЕС і що ніяких компенсацій росіяни насправді давати не будуть. Але є і правдолюби, які хочуть задокументувати реальну причину смерті своїх рідних і радять не брати виписки з «липовими» діагнозами. Усе це активно обговорюється в чатах, створених для допомоги постраждалим мешканцям лівобережжя.

Ця дискусія викликала питання: чи можна в рамках чинного законодавства України довести факт смерті через затоплення, якщо людина загинула на тимчасово окупованій території? Розібратися в цьому допоміг юрист і адвокат громадської приймальні при благодійній організації «Фонд милосердя та здоров'я» Олександр Данилов, який зараз працює у проєкті Української Гельсінської спілки з прав людини з документування воєнних злочинів у рамках ініціативи громадських організацій «Трибунал для Путіна».

Правник наголошує, що підтвердити смерть родича саме від утоплення можна в судовому порядку, і пояснює:

Перше, що необхідно зробити, щоби довести в майбутньому загибель людини через затоплення, «озброїтись» якимись доказами. Ними можуть бути фото-, відеофіксація, як померлої людини, так і будинку затопленого, вулиці, навіть загальне відео населеного пункту. Якщо є свідки, узяти їх контакти, записати телефони, прізвища, ім’я та по батькові.

Свідоцтва, видані окупантами, що б у них не було написано, теж можуть згодитися. Міжнародне право послуговується «намібійськими винятками» – це принципи, згідно з якими документи, пов'язані з народженням або смертю, видані окупаційною владою, визнавати треба. І хоча російські свідоцтва про смерть держава Україна не визнає, хоча механізм їх визнання на цей час тільки розробляється, але реально для встановлення факту смерті юристи ними користуються.

Далі треба звернутися в поліцію з заявою про злочин, що росіяни вбили так людину. Це можна зробити або онлайн, або безпосередньо у відділку, якщо позивач перебуває на неокупованій території. Щоби встановити факт смерті, можна звернутися до суду, де зазначити причину й надати докази того, що людина загинула саме через затоплення.

Як у поліцію, так і в суд, може звертатися широке коло зацікавлених близьких людей, родичів, які перебувають на неокупованій території. Наприклад, якщо дідусь і бабуся на окупованому лівобережжі, а діти, онуки чи племінники десь у Херсоні, Конотопі або Києві, вони можуть звернутися до суду про встановлення факту смерті. Якщо ж усі близькі люди перебувають на окупованій території, треба дочекатися деокупації або, наприклад, доки хтось не зможе виїхати.

Тож незалежно від мотивації родичів (бажання правди та справедливості, намір зафіксувати смерть близької людини як злочин Росії, щоб у майбутньому притягнути її до відповідальності, або, можливо, розрахунок на матеріальне відшкодування, хоча станом на зараз механізму компенсації або допомоги сім'ям загиблих Україна не має) довести факт і причину загибелі людини можливо в судовому порядку.