Армія, гуртожитки та дискримінація: чому кримчани бояться вступати до вишів на материку?

"Скажіть, будь ласка, чи можуть кримчани вступати за спрощеною системою?" – запитують люди. Після виявляється, що абітурієнти дізнаються про таку можливість перечепившись об вивіску на КПП. Це у часи інтернету. В цьому році ми вже домовилися з представником президента в Херсоні про розміщення бігбордів на Чонгарі і Колончаку, щоб розповсюджувати інформацію в такий спосіб. Після цього люди почали телефонувати частіше", – розповіла Потапова.

"Часто думають, що якщо вони будуть говорити російською, то їх не зрозуміють або поб'ють націоналісти. Складно пояснити людям, що в Києві спокійно сидять на травичці і п'ють сік після того, як у голові стоїть картинка людей у чорному, що крокують з факелами Хрещатиком", – розповіла Потапова про реакцію деяких кримчан на присягу "Національних дружин", яка відбулась у Києві на початку року та викликала бурхливу реакцію серед людей.

"Міністерство окупованих територій готове оплатити факультативні курси, якщо буде потреба. Треба розуміти, що в Криму ніколи не було сильного україномовного середовища, а зараз воно просто зачищене. Діти, які останній раз були на уроці української в 7-му класі, забули його, а отже, їх треба підтримати", – зауважила Потапова.

"Багато людей думають, що як тільки ти перетнеш кордон, то тебе відразу ж заберуть до армії. Тут треба розуміти, що в Україні в армію забирають за певним порядком. Забрати неприписану людину не можна", – сказала вона.

"Ці випадки публічні, Омубдсман відразу ж втручається… Не дай Боже це станеться з кримчанином. Ви не уявляєте, скільки майданчиків є у правозахисних організацій і що в плані публічності трапиться з людьми, які собі таке дозволяють. Треба розуміти, що російська пропаганда використовує все. Зараз Росії вигідно, щоб молодь залишалася в Криму. Адже з Росії переїхали багато пенсіонерів. Вони купують квартири і будинки на півострові, а молодь їде в Україну, Росію або Європу. Вона не бачить перспектив на півострові, який знаходиться під санкціями", – зауважила вона.

"Може, в цьому питанні і є частка правди, адже освіта переживає кризу. Але в такій самій ситуації перебуває ця галузь в усіх пострадянських країнах. В Україні ця ситуації краща, ніж у Росії і Криму. Автономія вузів дозволила прив'язати рейтинг університетів до кількості міжнародних програм обміну. Якщо у тебе є мізки і непогане знання англійської, ти можеш поїхати вчиться до США або Європи. Те, чого не дає російська система освіти, дає українська", – підкреслила голова "Альменди".

"Будь-який студент має знижку на проїзд, але до Криму не ходять державні автобуси. Проїзд в один бік може бути дуже дорогим: влітку – 1000 грн, взимку – 700 грн. Також є питання до безкоштовного проживання в гуртожитку для кримчан, про яке часто говорять політики. Ця норма прописана в трьох законах, але від цього краще виконуватись вона не стала. Студенти отримують матеріальну допомогу в розмірі 800 або 400 грн, яку можуть використовувати на оплату гуртожитку. Але ми хочемо, щоб це питання все ж нормально врегулювали", – розказала Потапова.

"На час вступної кампанії частина вузів у Херсоні надає безкоштовні місця в гуртожитках для дітей та батьків. Інші просять за це 20-30 гривень на добу. Є тільки два університети, які просять 300-400 гривень – ТНУ і КНЕУ. Далі ця проблема триває при поселенні. Формально студенти не платять за проживання, а оплачують комунальні послуги. Так, вони становлять 400-500 гривень з людини. Ми всі живемо у квартирах, але я не можу зрозуміти, де беруться такі суми на одну людину, яка живе із загальним душем, кухнею. У мене великі сумніви з приводу розрахунку комунальних платежів", – зауважила правозахисниця.