«Щедрик», що завоював увесь світ
Без звучання “Щедрика” не проходить жодне Різдво, до того ж, не тільки українське! Увесь світ підхопив українську щедрівку, і співають “Carol of the Bells” не задумуючись, чия це Різдвяна пісня і хто створив аранжування.
Цей мотив був відомий ще в дохристиянські часи. Музикознавці вважають цю мелодію однією з найстаріших у світі. А нове життя в неї вдихнув на початку XX століття композитор Микола Дмитрович Леонтович. Над переробкою цієї мелодії він працював два десятиліття, зробив три редакції, але жодна з них йому самому не припала до душі. І тільки четверта версія настільки сподобалася композитору, що він вирішив винести її на суд публіки.
Автор «Щедрика» Микола Леонтович.
На Різдво 1916 року «Щедрик» виконав хор Київського університету і викликав справжній фурор. Ім’я композитора стало відомим далеко за межами Києва. Але, на жаль, сталася трагедія – через 5 років Микола Леонтович загинув у будинку батька від рук заїжджого чекіста. Історія ж «Щедрика» на цьому не закінчилася.
Учасники хору Київського університету.
Минуло лише пів року після трагічної смерті Леонтовича, а його твір уже звучав у Карнегі-холі в Нью-Йорку. А в 1936 році американець українського походження Пітер Вольховський складає англійський текст до української мелодії. Обробка отримує назву «Carol of the Bells» – «Колядка дзвонів».
Американський варіант «Щедрика» підхопила і розповсюдила масова культура, і він моментально увійшов до списку обов’язкових різдвяних пісень у США. І сьогодні вже мало хто пам’ятає про витоки цієї мелодії і про Миколу Леонтовича, який подарував пісні друге життя.
