Підтримати нас

Чи всім загрожує звільнення за неповідомлення про родичів на тимчасово окупованій території?

27 квітня 2024 18:00
1,288
Поширити:
Фото: Профспілка працівників освіти

Верховна Рада 26 квітня ухвалила закон, за яким підставою для звільнення може бути той факт, що працівник не повідомив роботодавця про родичів чи інших близьких осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території. Цей законопроєкт, який передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю України, чекав свого часу ще з 2022 року.

У новій редакції статті 142 КЗпП визначать, що складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про:
  • надання працівниками інформації щодо наявних у них зв’язків із фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких – на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України;
  • зобов'язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
Встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця завжди збурює людей. І багато хто вбачає в таких законах загрозу звільнення «ні за що». Чи порушує новий закон права людини? За роз’ясненнями Медіаплатформа «Вгору» звернулася до виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка.

Не для всіх і не обов’язково

Правозахисник відзначає: серед недосконалостей нашого трудового законодавства є і питання боротьби з колаборантами, що свого часу поставали питання про законодавчі підстави припинити трудові відносини з такими особами, зокрема йшлося про працівників сфери освіти.
Але в законі йдеться навіть не про них – лише про установи, організації з державною формою власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави та об'єктів чи операторів критичної інфраструктури.
«Тобто це не всі підприємства, це не громадські організації, не навчальні заклади (якщо це не специфічні навчальні заклади). По-перше, має бути державна власність і, по-друге, стратегічне значення для економіки та безпеки, об'єкти критичної інфраструктури», – пояснює Олександр Павліченко.
Мова може йти про працівників молокозаводу або хлібозаводу, якщо вони віднесені до об'єктів критичної інфраструктури, але продавчині у звичайному магазині закон ніяк не стосується.
Щодо внесення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку: ті новели, які вносяться, за словами правозахисника, передбачають досить адекватну норму. Також важливо, що вони не є обов’язковими:
«Тобто, вони можуть бути, але можуть і не бути. Пропонується внести таку нову норму, як надання працівниками інформації щодо на наявних у них зв'язків з фізичними особами, місце постійного проживання, перебування яких або на території держави-агресора, або на тимчасово окупованій території».
Але насправді не все безхмарно. До закону пан Олександр має питання.

Більше питань, аніж відповідей

Питання перше пов'язано невизначеністю суб'єкта повідомлення. З правового погляду, не ідентифікована категорія людей, про яку треба повідомляти, та ступінь зв’язків. Усі родичі, які перебувають на окупованій території? Від батьків до племінників і троюрідних братів-сестер? З кимось контактують раз на рік, з кимось раз на місяць, з кимось не контактують взагалі, але вони є. Кого вказувати, кого не вказувати? В якому обсязі надавати інформацію? Чи входять до переліку шкільні, університетські товариші, колеги по роботі, сусіди та односельці? Останнє особливо актуально для людей, які виїхали з окупації, але тримають якийсь контакт з тими, хто залишився.
«Коли ми говоримо про Херсонську, Запорізьку області, то у всіх є родичі, знайомі на території, яка є тимчасово окупованою», – констатує правник.
 

Відповідей на ці питання, межу, яка окреслює певне коло осіб, Олександр Павліченко в законі не бачить.
Другий блок питань: в який спосіб надавати інформацію? Кому її повідомляти й у якому порядку: в письмовому вигляді, в усному, за певною формою? Де зберігатимуться ці заяви? Як верифікується інформація? Визначення терміну «службова перевірка» немає. Незрозуміло, на якому етапі процедура має бути розроблена, як застосована, як встановлюється факт ненадання цієї інформації.
Окремо правозахисник згадує зобов'язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема, інформації, що становить державну чи комерційну таємницю. Ті, хто мають доступ до таємниці, дають відповідні зобов'язання, так звану підписку про нерозголошення. В окремому режимі забезпечується і спеціальний режим контролю за дотриманням цієї таємниці. Ці зобов'язання охороняються кримінальним законодавством, і особа, яка розголошує таку таємницю, підпадає під кримінальне переслідування. Тож норму про зобов’язання Олександр Павліченко вважає зайвою й акцентує на різночитанні визначення «конфіденційна інформація» в різних законах і кодексах.
«Так, як це сформульовано, зараз викликає більше питань, ніж дає відповідей. Будь-яка законодавча формула і норма має забезпечувати принцип правової певності й визначеності. Тобто вона повинна бути зрозумілою, як закон, для того, щоб бути виконуваною. Як на мене, багато незрозумілого в цих нормах. Так, як це написано, має розгортатися і доповнюватися, і пояснюватися в підзаконних актах. А оскільки правила внутрішнього трудового розпорядку можуть містити ці положення, а можуть і не містити, це фактично, як рекомендаційний елемент для таких організацій, як підстава для того, щоб були можливості в законний спосіб звільняти працівників, які підозрюються в неповідомленні такої інформації».
Олександр Павліченко робить висновок, що норма нового закону виписана нечітко, створює певні невизначеності, тож він не бачить, як цей закон може бути застосований.

«Як можна порушити те, що не є дуже зрозуміло? Якщо не зрозумів, то відразу можна сказати, що ти вже майже потенційний порушник, якщо в тебе є хоч якісь контакти. А контакти, я думаю, є в багатьох».
Підтримати нас можна тут https://base.monobank.ua/
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ