«Нюрнберзький трибунал». Історія повторюється?

Міжнародний військовий трибунал 76 років тому, 1 жовтня 1946 року, виголосив у Нюрнбергу вирок колишнім керівникам нацистської Німеччини. До смертної кари засудили 10 обвинувачених. Трьох — до довічного ув’язнення, двох – до 20 років, по одному – до 15 і 10 років. Процеси над діячами нацистської Німеччини тривали до 1949 року.

Ідея такого покарання не була новою. Після Першої світової війни була спроба судити воєнних злочинців Німеччини. Союзники навіть визначили 900 осіб, але судовий процес перетворився на фарс. Реально судили лише 12 осіб, а шестеро з них отримали терміни ув'язнення від кількох місяців до чотирьох років. Але прецедент стався.

Історичні паралелі воєнних злочинів 

У січні 1942 року на нараді представників окупованих європейських країн ухвалили декларацію, в якій йшлося про покарання шляхом правосуддя винуватців воєнних злочинів. А в жовтні 1942 року члени Антигітлерівської коаліції сформували Комісію Об’єднаних Націй із розслідування воєнних злочинів. Згодом, під час зустрічей керівників трьох держав (США, Великобританія, срср), зокрема, в Тегерані восени 1943 року, йшлося про необхідність покарати воєнних злочинців – і не тільки німецьких, а й союзників Німеччини.

Спочатку потрібно було зібрати доказову базу, документи. Такими документами володіли здебільшого великі держави. На території срср розгорталися бойові дії та діяв окупаційний режим у безпрецедентних масштабах. Злочини, які вчинили нацисти на окупованих територіях срср, також були безпрецедентними. І цю доказову базу могла надати тільки радянська сторона.

По-друге, питання покарання воєнних злочинців торкалося політичних діячів. Тому британський прем’єр-міністр Черчилль наполягав, що це питання має насамперед розглядатися у політичній площині. І американці підтримали їх у тому, що суд має бути «скорий і правий». Натомість радянська сторона наполягала на відкритому суді, під який треба сформувати правові основи. Їх виробили вже навесні-влітку 1945 року. Фахівці трьох держав створили статут Міжнародного військового трибуналу, який, власне, став таким правовим прецедентом для інституційного та юридичного оформлення процедури суду. 19 країн Антигітлерівської коаліції підтримали це рішення.

І от у Лондоні 26 червня 1945 року урочисто розпочалася конференція представників срср, США, Великої Британії та Франції. 11 липня делегати сформували текст угоди про створення Міжнародного трибуналу та його статуту. Хоча під час обговорення питання процесуального права і виникла напружена ситуація. На основі порівняльного аналізу двох систем (радянсько-­французької та англо­-американської) створили спрощену процедуру укладання обвинувальної ухвали, активності членів трибуналу в ході процесу, визначення прав обвинувачення та захисту, прав підсудних, збору доказових матеріалів, їхньої правдивості тощо.

Вже 8 серпня 1945 року в Лондоні урочисто підписали угоду між урядами срср, США, Великої Британії та Франції про створення Міжнародного військового трибуналу. 29 серпня 1945 року опублікували перший список головних воєнних злочинців, до якого увійшли Г. Герінг, Р. Гесс, Й. Ріббентроп, Р. Лей, В. Кейтель, Е. Кальтенбруннер, А. Розенберг... До середини червня 1945 року більшість із них заарештували війська союзників.

Місцем для трибуналу обрали Нюрнберг. Під час Другої світової війни його майже знищили. Але на одній із вулиць вцілів чотириповерховий Палац юстиції, де з листопада 1945 року розміщувався Міжнародний військовий трибунал. Неподалік розташовувався двоповерховий тюремний корпус. З нього до зали засідань проклали спеціальний закритий хід. 

Нюрнберзький трибунал тривав 374 доби,  відбулося 402 судових засідання.

Нацистських воєнних злочинців обвинувачували у вбивстві та жорстокому поводженні з цивільним населенням та військовополоненими на окупованих територіях, вивезенні цивільного населення з окупованих територій у рабство, безцільному руйнуванні великих і малих міст та сіл, спустошенні, невиправданому військовою необхідністю.

Окремо очільників нацистської Німеччини звинуватили у злочинах проти миру та людяності. Підсудні проводили політику переслідування, репресій та знищення ворогів нацизму. Нацисти кидали в тюрми людей без суду, переслідували їх, принижували, піддавали тортурам, вбивали. 

Нічого не нагадує? Дуже схожа ситуація була на правобережжі Херсонщини та залишається на лівому березі області.   

Юристи благодійної організації ”Фонд милосердя та здоров’я” вже задокументували факти насильницького зникнення щонайменше 507 осіб. Здебільшого це колишні учасники АТО, співробітники правоохоронних органів, учасники та організатори проукраїнських мітингів, журналісти, керівники органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, фермери, вчителі. До більшості з них окупанти застосовували психологічне та фізичне насилля. Зафіксовано 31 випадок катування.

На 24 жовтня по Херсонщині росіяни гатили з артилерії більше як тисячу разів. Унаслідок артобстрілів та бойових дій пошкоджено 2786 об’єктів – тисячі житлових будинків, сотні закладів освіти, десятки лікарень та історичних пам'ятників.

Окупанти не просто втекли з правобережжя Херсонщини, вони вивели з ладу електромережу, системи водопостачання та опалення, залишивши місцевих жителів у холоді та темноті. А зараз продовжують “сипати їм на голови” снаряди. Вже є загиблі та поранені серед мешканців Херсона, Берислава, Чорнобаївки та інших населених пунктів.  

Невже цього недостатньо для притягнення до міжнародного трибуналу верхівку кремля та всього військового командування рф? І це ще не говоримо про інші області України, які досі перебувають під окупацією. 

Історія повторюється 

Як кажуть, історія циклічна. Західна політична спільнота все ж таки визнала рф державою-терористом та почала процедуру створення міжнародного  трибуналу. Так, 21 листопада 2022 року Парламентська асамблея НАТО у Мадриді закликала до створення спеціального Міжнародного трибуналу для покарання російських злочинців і визнала рф державою-терористом.

"Всі 30 країн НАТО підтримали пропозиції нашої делегації. Такий трибунал дозволить засудити не лише безпосередніх виконавців воєнних злочинів, але й вище керівництво російської федерації. Резолюція буде направлена ​​урядам і парламентам усіх країн – членів НАТО", – зазначив голова постійної делегації України у ПА НАТО Єгор Черньов.

Також Європейський парламент підтримав резолюцію про визнання росії державою-спонсором тероризму та державою, яка застосовує терористичні методи. На засіданні, яке відбулося 23 листопада в Страсбурзі, закликали до всеосяжної міжнародної ізоляції рф.  

Маємо надію, що європейська та американська політична та юридична спільноти все ж таки завершать процедуру створення трибуналу та притягнуть до Гааги усіх військових злочинців. 

Віримо в ЗСУ! Вся Херсонщина буде звільнена! Кожний злочинець отримає покарання, на яке заслужив. 

Фото та матеріал з відкритих джерел Інтернету