105 років тому херсонці сказали: "Херсон - це Україна"

На початку березня 2022 року Херсон окупували російські війська. 

Це не налякало місцевих мешканців, які почали влаштовувати мирні акції на площі Свободи. Весь світ побачив, що "Херсон - це Україна". Не лякали репресії, погрози та насилля з боку російських окупантів, для них було несподіванкою, що десятки тисяч херсонців вийшли на мирний спротив. Напевно, загарбники вважали: їх зустрінуть "з квітами" та "радістю". Але вони помилилися.

Традиція виходити на площу Свободи

Понад 100 років тому херсонці також вийшли на площу Свободи, щоб заявити: "Херсон український!". Що ж цьому передувало? У лютому 1917 року зрікся престолу Микола II, чим завершив існування Російської імперії. У різних її куточках активізувалися національні рухи. Херсон не став винятком. 16 квітня відбулося українське віче на площі Свободи.

Заклик херсонців, 1917 рік

Письменник Микола Чернявський, який у той час перебував у Херсоні, так описав український мітинг:

"О 12 годині стали всі збиратись, і ось на майдані показався відділ кінних козаків у старовинному запорізькому вбранні, з бунчуком і чудовим шовковим українським прапором. Попереду лави їхав на білому гарному коні в гетьманському вбранні з булавою в руці сивоусий смаглий козак. Гучне "Слава" довго лунала на майдані, і утворилась ілюзія, що ніби на свято прибули справжні козаки-запорожці...".

У маніфестації взяли участь військові підрозділи Херсонського гарнізону, учні всіх середніх навчальних закладів (гімназій, сільськогосподарського та реального училищ, військово-фельдшерської школи), а також службовці, робітники, представники селянської спілки, "і взагалі, громадянство в національному вбранні".

На мітинг містяни вийшли із закликами: "Нехай живе вільна Україна", "Свобода, рівність і братерство", "Наша слава не вмре", "Земля та мова", тощо.

На площі відбулася панахида, а потім був виступ міського голови Євгена Яковенка, який звернувся до містян українською мовою. Правда, у командувача гарнізону Констянтинова не вийшло рідною мовою виголосити промову, тому він перейшов на російську. Закінчилася маніфестація військовим парадом по Соборній площі.

Євген Яковенко

Ось так 16 квітня 1917 року херсонці, як і в 2022 році, вийшли та заявили: "Херсон - це Україна!"

Український ярмарок як символ боротьби за державність

Вже 1918 рік Херсон зустрічав з постійною зміною влади, розрухою, з відсутністю продуктів в магазинах та на ринках. Рештки товарів мали таку ціну, що навіть на той час херсонські «буржуа» не могли собі їх дозволити, не кажучи вже про звичайних обивателів. У ті часи головною метою херсонця було вижити, врятувавшись від голоду та бандитів. І ці клопоти ще й супроводжувалися обстрілами, які час від часу виникали перед приходом у місто чергової влади. Які тільки війська не заходили тоді в Херсон – Біла армія, Червона армія, Зелені загони, військові формування Української держави Павла Скоропадського, війська Григор’єва, список можна продовжувати й продовжувати.

А тут ще у 1918 році додалася страшна епідемія «іспанки»*, на яку захворіла значна кількість місцевого населення у Херсонському повіті. Смертність від цієї хвороби у нашому краї була настільки значною, що “в некоторых правительственных учреждениях вывешены следующие объявления: “В виду эпидемических заболеваний просят при приветствиях не подавать руки” (газета “Родной край”, № 1852, 1918 р.).

І в ці буремні часи херсонці, рятуючись від лих, які впали їм «на голову», знайшли один зі способів згуртуватися. Напевно, наші містяни найбільш запам’ятали «Сорочинський ярмарок», який відбувся 20-21 липня 1918 року. У місцевій пресі з цього приводу писали:

“В субботу и воскресенье украинским товариществом “Просвита” устраивается в Александровском парке** лотерея аллегри и большое народное гулянье “Сорочинская ярмарка”. Будет фигурировать масса ценных и редкостных вещей. Национальный хор исполнит лучшие украинские песни. Будет беспрерывно играть 2 оркестра австрийской музыки. Весь чистый доход от лотереи и гулянья поступит для внешкольного образования…” (газета «Родной край», № 1792, 1918 р.).

Оголошення про Сорочинську ярмарку в Херсоні 

Організатори ярмарку отримали прибуток понад 12 тисяч карбованців, які пішли на благодійні цілі. Хоча херсонська “Просвіта” очікувала зібрати більшу суму. Тому не збиралася зупинятися: “Херсонские украинцы намерены устроить в сентябре месяце на большой площади “Свобода” еще один грандиозный “Сорочинский ярмарок”, на котором будут и предметы производства из Полтавской и Черниговской губерний" (газета «Родной край», № 1801, 1918 р.). Також на цей захід планували херсонці запросити митців Миргородської художньої школи імені М.В. Гоголя, щоб вони продемонстрували свої витвори мистецтва. Але швидке розповсюдження епідемії іспанського грипу не дозволило це зробити. А згодом у Херсоні знову змінилася влада, якій були не цікаві такі ярмарки. Ось так наші містяни намагалися справлятися з труднощами у буремні 1917-1921 роки.

*”Іспанка” або іспанський грип – найбільша за смертністю пандемія грипу у світі, яка тривала з 1918-1920 років.

**Олександрівський парк – один з найстаріших парків міста Херсона, який зараз має назву "Шевченківський".

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини