БО «Фонд милосердя та здоров'я» (стара назва Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров'я) – благодійна організація з нефіксованим членством, зареєстрована 19 січня 1989 року, перереєстрована 06 грудня 2016 року.
Місія – сприяти зміцненню почуття людської гідності у громадян України, надавати знання та надихати на активні, грамотні, відповідальні дії задля захисту прав людини.
Задля цього БО «Фонд милосердя та здоров'я» здійснює благодійну, правозахисну та правоосвітню діяльність в інтересах українського суспільства в цілому, а також в інтересах осіб, які потребують допомоги, реалізацію та захист прав людини і громадських інтересів, пропаганду ідей гуманізму та милосердя.
Керівні органи: Загальні збори, Правління, Виконавчий директор і Наглядова Рада.
Голова правління – Денис Костюнін.
Виконавчий директор – Алла Тютюнник.
Джерела фінансування
Кошти Фонду формуються за рахунок благодійних внесків колективів організацій, фірм та окремих громадян, спонсорської допомоги у виконанні програм, пасивних доходів, доходів від основної діяльності, грантів.
Річний бюджет
Бюджет БО «Фонд милосердя та здоров’я» у 2017 році склав 1 758 961 гривню:
Проектна діяльність (96%) – 1 689 387 гривень.
Програмна діяльність на місцевому рівні (4%) – 69 574 гривні.
Керівник громадської приймальні – Олена Старюк.
Починаючи з 1998 року, при БО «Фонд милосердя та здоров’я» (БО ФМЗ) працює громадська приймальня, яка надає малозабезпеченим мешканцям області безкоштовну інформаційну, правову, соціальну допомогу.
У громадській приймальні в 2017 році працювали: 1 координатор, 2 юристи, 1 консультант із захисту прав споживачів.
Громадська приймальня БО «Фонд милосердя та здоров’я» в 2017 році надала консультаційну допомогу 483 особам із різноманітних юридичних питань. У 27 випадках була надана допомога у написанні відповідних заяв, звернень, скарг до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, у 31 випадках – було складено процесуальні документи, у 7 випадках ми звертались на користь клієнта до різноманітних органів влади, представляли інтереси клієнтів у судах.
У квітні 2017 року БО «Фонд милосердя та здоров’я» долучився до кампанії «Херсон, територія вільна від насильства» за участю 17 громадських організацій та активних мешканців міста, які об’єдналися з метою захисту прав постраждалих від насильства в сім’ї, та створення в м. Херсоні Кризового центру для членів сімей, в яких вчинено насильство, або існує реальна загроза його вчинення.
Спільно з ГО «Черкаський правозахисний центр» БО «Фонд милосердя та здоров’я» реалізовував проект «Дієва поліція – безпека громади», метою якого є посилення спроможності громад Черкаської та Херсонської областей впливати на роботу поліції з метою імплементації та прискорення реформи правоохоронної системи шляхом запровадження на території Черкаської та Херсонської областей моделей співпраці та комунікації між поліцією, громадою та органами влади. В рамках проекту:
Фото під час засідання круглого столу щодо поліпшення безпеки в громадах.
БО «Фонд милосердя та здоров’я» брав участь у реалізації проекту «Безпечне місто: об'єднуємо зусилля заради якісних змін у громаді», за участю наступних організацій: ГО «Громадський центр «Нова генерація», БО «Фонд милосердя та здоров’я», ГО ІРЦ «Правовий простір», ХОЦ «Успішна жінка», ГО «Херсонський клуб екстремальної журналістики», Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Херсонській області. Метою проекту є налагодження сталих зв’язків між поліцією, місцевою владою та громадськістю міста Херсона, запровадження принципу «community policing» через створення комунікаційної тристоронньої платформи та залучення активних членів громади міста до виявлення місцевих проблем у сфері безпеки міста.
Участь юристів громадської приймальні БО «Фонд милосердя та здоров’я» у спільних заходах в рамках громадської кампанії: залучення мешканців міста до підписання електронної петиції, звернення до депутатів міської ради, відеозвернення постраждалих жінок та активних громадян, проведення вуличних акцій з розповсюдження інформації про проблему, збір підписів мешканців міста для ініціювання громадських слухань, участь у громадських слуханнях.
З травня 2017 року і по теперішній час, керівниця громадської приймальні БО ФМЗ – Олена Старюк, є членом комісії з додаткового добору патрульних поліцейських.
Керівники проекту – Алла Тютюнник, Леонід Бондарчук.
У 2017 році видано 11 номерів газети «Вгору», заснованої в 2002 році двома правозахисними організаціями – БО «Фонд милосердя та здоров’я» (стара назва Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я) та ГО «Південь» (стара назва Херсонська асоціація журналістів «Південь»). Формат «Вгору» А-3, 28 сторінок, мови російська та українська, наклад 8 тисяч, кількість читачів 24 тисячі.
Одинадцятий номер «Вгору», який вийшов 16 березня 2017 року, став останнім друкованим номером газети. У зв’язку зі збільшенням фінансових витрат на паперову версію видання, членами редколегії було прийнято рішення, з суто економічних міркувань, відмовитися від друкованої версії «Вгору». З березня газета стала виходити тільки в електронному варіанті (https://vgoru.org/index.php/template/novini-khersonshchini/item/15087-do-nashykh-chytachiv).
Редакція зберегла всі рубрики – журналістські розслідування, аналітичні статті, фоторепортажі, спортивні коментарі. Всі автори, котрі заслужили у читачів авторитет та визнання, продовжили писати матеріали для онлайн газети «Вгору»: Ірина Ухваріна, Тетяна Крючкова, Олександр Крупіца, Ксенія Келіберда та багатьох інших активістів газети та блогерів.
Впродовж року онлайн газета «Вгору» https://vgoru.org/ займала в рейтингу інтернет-видань Херсонщини 1-3 місця. Кількість відвідувачів - від 1500 до 5000 на добу.
Продовжували роботу сторінки онлайн газети “Вгору” у соціальних мережах:
Засноване в 2010 році Агентство журналістських розслідувань «Вгору» https://vgoru.org/index.php/rozsliduvannya/nashi-rozsliduvannya впродовж 2017 року провело й оприлюднило 6 журналістських розслідувань.
До редакції за допомогою звернувся уродженець с. Коробки Каховського району Херсонської області, депутат Каховського райради і голова громадської правозахисної організації «Імпічмент» Олег Мартиненко. Він розповів, що нікому не відоме товариство інвалідів через суди фактично відібрало у сільської громади значну частину зрошуваних земель. Під час журналістського розслідування нам вдалося встановити, що організація має всі ознаки фіктивності. Олег Мартиненко, використовуючи знайдену нами інформацію, направив депутатське звернення не в обласні, а в вищестоящі правоохоронні та контролюючі органи України, так як висока ймовірність того, що на місцевому рівні справі просто не дадуть хід. Також, після публікації «Вгору» результатів журналістського розслідування, до Олега Мартиненка звернулося декілька районних чиновників і депутатів, які вимагали відізвати вищевказані депутатські звернення. Про це ж попросив і бізнесмен, у якого він працював, тому що його попередили - інакше у бізнесі «можуть виникнути проблеми». Щоб не нашкодити роботодавцю Олег Мартиненко з роботи звільнився, але свої звернення не відкликав. Розслідування ще триває.
Після публікації цього матеріалу районна фіскальна служба підтвердила наші підозри, що через «Лісову казку» «відмиваються» гроші. Як виявилося, не маючи ліцензії на оздоровлення дітей, і маючи в штаті всього одного працівника, «КДОЛ« Лісова казка» в осінньо-весняний період показує збитки, але влітку нібито працює. Так, підприємство відзвітувало перед податковою, що за минулий рік отримало чистого прибутку 300 тисяч гривень. Фіскальні служби області запевнили «Вгору», що перевірять діяльність цього підприємства. Однак результатів перевірки ще не відомо. Розслідування триває.
Також редакція продовжувала висвітлювати події навколо тем, що почала розслідувати в попередні роки.
Коли один із власників квартири (що стала небезпечною для життя через незаконну надбудову головою ОСББ верхніх поверхів) і громадський активіст Леонід Ежуров звернувся в соцмережах по допомогу до журналістів, невідомі люди почали телефонувати йому і його родичам з погрозами. Також посипалися погрози і ріелтору Ірині Багненко, яка на своїй сторінці в Фейсбуці розмістила інформацію, що в новобудові по цій адресі не варто купувати квартири, адже будівництво незаконно і може бути небезпечним. Після наших публікацій загрози припинились, оголошення про продаж квартир за тією адресою були зняті, а поліція зареєструвала три кримінальних провадження - по факту погроз, по факту незаконного будівництва та по факту фальсифікації документів. До захисту інтересів власників квартири підключилися юристи правозахисних організацій: Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я», а також Інформаційно-ресурсного центру «Правовий простір». В результаті 8 серпня суд першої інстанції визнав недійсним і скасував рішення зборів про створення ОСББ по вул. Гірського 18, в Херсоні:
Юрист ОСББ Гірського, 18, намагалась оскаржити це рішення в Апеляційному суді області, але голова ОСББ Тетяна Павленко відкликала апеляційну скаргу під час судового засідання.
«Странное дело: ОСМД «Гирского, 18» признало свою вину» - https://vgoru.org/index.php/template/novini-khersonshchini/item/22917-strannoe-delo-osmd-girskogo-18-priznalo-svoyu-vinu
Щоб «протягнути» схвалення, на громадські слухання, що організовували представники компанії «Укргідроенерго» збирали, в основному, чиновників і представників органів місцевого самоврядування, місцевих жителів не запрошували і переважно не повідомляли.
Нажаль, у березні 2017 року уряд схвалив техніко-економічне обґрунтування будівництва Каховської ГЕС-2: https://vgoru.org/index.php/template/novini-khersonshchini/item/15348-razrushayut-reki-i-budushchee
Але, після виходу публікацій «Вгору» в районах і селах, що потрапляють під вплив Каховської ГЕС-2, з ініціативи місцевих жителів і викладачів вищих навчальних закладів пройшли «альтернативні» обговорення. Люди зібрали тисячі підписів під листами до органів влади з протестами проти будівництва. Жителі сіл Веселе і Козаче, на території яких плануються будівельні роботи, створили ініціативні групи по захисту інтересів громад. Також, під час міжнародного круглого столу «Україна і Литва крізь століття: стан та перспективи наукового співробітництва» який проходив в рамках днів Литви на Херсонщині, було піднято питання про можливе руйнування під час будівництва Каховської ГЕС-2 середньовічної споруди на березі водосховища. Учасники виїзної міжнародної експедиції взяли проби цементу і професор інституту археології Національної академії наук України Олександр Симоненко підтвердив, що ця вежа має історичне значення міжнародного масштабу: https://vgoru.org/index.php/template/novini-khersonshchini/item/17983-bashnya-vitovta-dejstvitelno-litovskogo-proiskhozhdeniya
І вже в липні 2017 року, під час церемонії відкриття сонячної електростанції в с. Білозерка голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв признав, що сонячні і вітрові електростанції - вагомий аргумент проти будівництва другої гідроелектростанції на Каховському водосховищі (Каховської ГЕС-2). https://vgoru.org/index.php/template/novini-khersonshchini/item/18744-kakhovskuyu-ges-2-mogut-i-ne-postroit
Одеській апеляційний господарський суд 27 січня 2017 року вказав, що у господарів приватизованих «заводів-пароплавів» тільки одна єдина пільга: пріоритетне право на оренду (не менше 10 років) з подальшим викупом ділянки. Але найголовніше, на що звернула увагу судова колегія: якщо приватник відмовляється укладати договір оренди - міськрада має всі підстави вимагати відшкодування збитків громаді і вилучення землі з незаконного використання. https://vgoru.org/index.php/template/novini-khersonshchini/item/12632-pobeda-cherez-porazhenie
Тому секретар Скадовської міськради Олег Сокольчук був змушений писати листи бізнесменам, в тому числі й батькові і брату, про впорядкування земельних відносин. https://vgoru.org/index.php/template/novini-khersonshchini/item/13706-semeinomu-podriadu-tiazhko
Мешканці с. Антонівка м. Херсона вже декілька років намагаються повернути громаді частку місцевого пляжу. Там не тільки перекрили шматок пляжу, зруйнували поруч скелі і побудували особняк, а й засипали чималу частину акваторії річки. Про боротьбу людей проти самозахвату та забудови берегу, на сторінках «Вгору» було опубліковано більше десятка статей, адже боротьба триває з 2013 року.
Щоб очистити Дніпро і повернути місце відпочинку громади, активісти громадської організації «Антонівська хвиля» примусили прокуратуру подати позов до суду і довели, що сільрада віддала землі під будівництво у водоохоронній зоні Дніпра незаконно. Але адвокат Анни Лясковець (власниці особняка і дочки екс-губернатора Миколи Костяка) оскаржил це рішення у вищому спеціалізованому суді України. Він знайшов такі «лазівки», на які представники держави, які захищали інтереси громади, або не знайшли, або не захотіли знайти контраргументи.
Херсонцев изолируют от Днепра - https://vgoru.org//post/khersontsev-izoliruyut-ot-dnepra
Однак виявилось, що державна архітектурна-будівельна інспекція, всупереч постанові суду першої інстанції, прийняла об’єкт до експлуатації, тобто фактично узаконила незаконне будівництво. Але прокуратура не побачила в тому нічого протизаконного. Тому активісти громадської організації «Антонівська хвиля» самостійно подали позов в суд з вимогою скасувати рішення ДАБІ.
«Антоновская волна» просит поддержки - https://vgoru.org/index.php/template/novini-khersonshchini/item/25653-antonovskaya-volna-prosit-podderzhki
Справа розглядається по спрощеній процедурі, без виклику сторін.
Також у 2017 році редакція «Вгору» приєдналась до двох компаній едвокасі, ініційованих громадськими організаціями Херсонщини, в тому числі й БО «Фонд милосердя та здоров’я».
Перша компанія - по створенню в м. Херсону кризового центру для жертв домашнього насилля:
Друга кампанія едвокасі стосується захисту культурного центру Kherson Art Hub.
Перша явна спроба відібрати у активістів приміщення, де безкоштовно проводяться творити зустрічі, майстер-класи, перегляд та обговорення фільмів, філософськи та дискусійні клуби, та передати його бізнесменам, відбулась у квітні минулого року. Але завдяки активній інформаційній кампанії, питання про відчуження будівлі, в якому знаходиться Херсонський АртХаб, було знято з порядку денного сесії Херсонської облради.
Херсонским активистам удалось отстоять АртХаб
Але керівник обласного комунального підприємства «Киновідеопрокат» Євген Максимов, у якого приміщення знаходиться на балансі, різними засобами почав перешкоджати роботі АртХаба.
Kherson Art Hub: на войне как на войне
https://vgoru.org//post/kherson-art-hub-na-voine-kak-na-voine
Згодом, «завдяки» Євгену Максимову будівлю Kherson Art Hub (колишній Ілюзіон) було визнано пожежонебезпечною і опечатано. А керівник Kherson Art Hub Леонід Ежуров і співробітник КП «Кіновідеопрокату» - звільнений, нібито за прогули.
Боротьба за культурний центр й досі триває:
Сессия Херсонского облсовета: осудили РФ, распределили деньги и добили «Kherson Art Hub Иллюзион»
Крім цього, в минулому році на сайті онлайн-газети «Вгору» започатковано рубрику «Поліція для громади» (згодом її перейменовано в «Безпека в громадах» https://vgoru.org/index.php/politsiya-dlya-gromadi), де редакція видання висвітлювала, як в малих громадах забезпечується правопорядок.
Загалом вийшло понад 20 аналітичних матеріалів.
У редакції онлайн газети «Вгору» і в Агентстві журналістських розслідувань у 2017 році постійно працювали 5 професійних журналістів, у наповненні газети брали участь працівники громадської приймальні, юристи, волонтери, активісти з партнерських НДО, районних ЗМІ, блогери, соціальні журналісти.
Усі медіаресурси БО «Фонд милосердя та здоров’я» були створені для просування демократичних цінностей і посилення громадянського суспільства в Херсонській області шляхом забезпечення громадським лідерам і демократично налаштованим громадянам доступного незаангажованого медіапростору для реалізації права на отримання інформації та права на свободу слова. Онлайн газета «Вгору» https://vgoru.org/, «АЖУР», сторінки в соцмережах - це інструменти для реалізації місії БО ФМЗ, а також трибуна для громадських організацій Херсонської області, майданчик для їх об'єднання, для відкритого діалогу суспільства з владою, інструмент для проведення кампаній едвокасі, правозахисних кампаній.
«Кампанія за права людини в Україні з використанням інструментів Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA»
Керівник проекту Алла Тютюнник.
Кампанія розпочалася в 2014 році.
Загальні цілі проекту «Кампанія за основні права в Україні через інструменти Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA»: підвищити рівень обізнаності з питань прав людини, протидії дискримінації шляхом надання правозахисникам, педагогам, лідерам громадянського суспільства, працівникам пенітенціарної системи медіаінструменти та методологію створення постійно діючих кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA.
У цій кампанії основна увага приділяється інституціоналізації використання документального кіно про права людини та інших інструментів для просвіти цільових груп, зміцнення їх обізнаності в сфері прав людини та заохочення застосування отриманих знань на практиці.
Створено потужний інструмент широкомасштабної кампанії з прав людини з використанням документальних фільмів Docudays UA з усього світу. Інструмент складається з Мережі постійно діючих кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA. - всього 183, повний список можна знайти тут https://docuclub.docudays.org.ua/kinoclub/page7/. Кіноклуби ведуть модератори – це викладачі шкіл, гімназій, коледжів, університетів, євроклубів, літніх таборів для дітей, а також бібліотекарі, правозахисники, активісти вразливих груп (включаючи членів громад ЛГБТ, що працюють в Квір-Хаусах, та людей з особливими потребами), лідери НДО, працівники громадських приймалень УГСПЛ, працівники пенітенціарної служби України, викладачі навчальних закладів пенітенціарної служби України.
У кіноклубах Docudays UA відвідувачі не тільки дивляться фільми, але й обговорюють їх з модераторами, правозахисниками, експертами з прав людини, а також беруть участь в інтерактивних заняттях, що формують більш глибоке розуміння і повагу до прав людини.
У 2017 році кіноклуб медіапросвіти з прав людини Docudays UA БО «Фонд милосердя та здоров’я» здійснив покази наступних фільмів: «Ліза, ходи додому!», режисер Оксана Бурая, «Нічна відьма» режисер Елісон Клеймен, «Ґабріель повідомляє з чемпіонату світу», режисер Ельс ван Дріль, «Проголосуйте за мене, будь ласка», Режисер Вейдзюнь Чен.
Керівники проекту – Наталя Бімбірайте, Анна Мартинюк.
Мета проекту - підвищити рівень інформованості і можливостей малих і середніх громад України у використанні правових методів для поліпшення рівня життя шляхом поширення кращих практик та інновацій Ініціативи «Посилення правових можливостей бідних верств населення».
На сайті “Правовий простір” продовжує працювати Онлайн-сервіс, що дає можливість відвідувачам в режимі реального часу отримати консультацію юриста, не виходячи з дому. Що істотно заощаджує час і гроші. Й найважливіше – робить безоплатну правову допомогу доступною кожному користувачеві Інтернет.
Відкриття ондайн-сервісу відбулося в січні 2014 року. Тоді фахівці п’яти офісів Мережі почали чергування за графіком в робочі дні (з понеділка по п’ятницю включно) з 10.00 до 16.00.
Влітку 2015 року збільшилася кількість залучених організацій до роботи онлайн-сервісу у зв’язку з стрімким зростанням популярності сервісу й відповідно збільшенням навантаження на юристів. Станом на вересень 2016 року чергувало 10 організацій. Навантаження кожного з юристів продовжувало зростати. Пік звернень припав на осінь 2016 - зиму 2017 року. За місяць почало надходити близько 1200 запитань. Щоб убезпечити спеціалістів від вигорання Мережа правового розвитку вирішила, по-перше, вимкнути опцію поставити питання в неробочий час, по-друге, залучити до чергування ще більшу кількість офісів. Станом на кінець 2017 року до чергування залучено юристів 15 організацій, графік роботи сервісу лишився незмінним. За 11 місяців 2017 року надано 9098 консультацій online.
Всього за звітний період творчою командою проекту створено та опубліковано на сайті 1265 авторських матеріалів, які інформують читачів про просування первинної правової допомоги в Україні. А саме, зібрано та опубліковано 354 історій успіху і повчальних історій, 522 матеріали про життя, проблеми та успіхи ромів в Україні. З них 153 успішні історії.
Також в розділах "Події" та "Фотогалерея" опубліковано 389 матеріали.
Як і планувалося щомісяця ми видавали і поширювали до серпня 2017 року включно Дайджест Ініціативи «Посилення правових можливостей бідних» з добіркою кращих історій успіху і досвідом роботи членів мереж надають безоплатну правову допомогу, поширення серед різних цільових груп (органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, волонтерські групи, професійне співтовариство надання правової допомоги, депутатів різного рівня, правоохоронних органів та ін.) українською, російською та англійською мовами.
Всього опубліковано 24 Дайджеста (№№ 28 - 51).
Укр. https://legalspace.org/index.php/ua/biblioteka/arkhiv-dajdzhestiv
Рос. https://legalspace.org/ru/biblioteka/arkhiv-dajdzhestov
Англ. https://legalspace.org/en/library/newsletter-archive
Кількість людей, що підписались на українську версію дайджесту зросла в 4 рази в порівнянні з попередніми роками: 2014 - 588; 2015 - 970; 2016 - 4437; 2017-8677.
У звітному періоді створено 3 промо-ролики. Два перших розміщені на сайті "Правовий простір" https://legalspace.org/ua/pronas/k2-user-groups/promo-video-merezhi-pravovogo-rozvitku
Третій знаходиться каналі youtube сайту LDN в укр. та англійської версіях https://www.youtube.com/channel/UCjUPet7juv-zb-_fV97XWew
https://www.youtube.com/watch?v=H57OqyQZL1w
https://www.youtube.com/watch?v=vXYMtUujx5s
Проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Фонду Чарльза Стюарта Мотта.
Координаторка "Правового Простору" Анна Мартинюк ознайомила учасників воркшопу з мобільним додатком (https://legalspace.org/ua/noviny/podiji/item/6915-pravovyi-prostir-zapustyv-mobilnyi-dodatok-dlia-bezoplatnykh-iurydychnykh-konsultatsii).
${gallery:64532893d352fa23ba5d722d18c3a621}