Підрив Каховської ГЕС призвів до значного забруднення ґрунтів, особливо в зоні осушеного дна водосховища. У ґрунтах виявили небезпечні концентрації важких металів, зокрема міді, цинку, нікелю, хрому та кадмію.
Про це в ефірі “Вгору” розповів доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко. "Ґрунти дна водосховища є дуже токсичними. Ми провели хімічний аналіз, який показав високий вміст важких металів. Наприклад, рівень міді перевищує допустимі норми у 2-4 рази, кадмію – у 8 разів. Це створює серйозні екологічні небезпеки”, – зазначив він.
Забруднення важкими металами може мати тривалий негативний вплив. Іван Мойсієнко підкреслив, що ці речовини не лише накопичуються в ґрунті, але й можуть потрапляти у водоносні горизонти та сільськогосподарську продукцію.
"Якщо не вжити заходів, існує ризик, що ці токсини увійдуть у харчовий ланцюг і негативно вплинуть на здоров’я людей та тварин”, – пояснив науковець.
За його словами, раніше існувала загроза пилових бур, які могли розносити забруднені частинки ґрунту на великі відстані. Проте заростання території рослинністю допомогло тимчасово зменшити цей ризик. Водночас ситуація залишається складною.
На думку експерта, першочерговими кроками має стати:
Заборона використання цих земель для сільського господарства до повної оцінки їхньої безпеки;
Проведення глибоких досліджень для визначення рівня забруднення та методів його усунення;
Створення довгострокової програми моніторингу й відновлення цих територій.
"Це питання потребує невідкладного реагування. Ми маємо не лише визначити масштаби проблеми, а й знайти шляхи для її вирішення, щоб зберегти довкілля і здоров’я людей”, – підсумував Іван Мойсієнко.
Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою.
ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі Каховської ГЕС.
В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні він бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки.
Згідно з останніми супутниковими знімками району Великого Лугу, значна частина Каховського водосховища, яка раніше була осушена, вкрита водою. Там вперше майже за 70 років відбувається водопілля.
В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз щодо території колишнього Каховського водосховища, що далі формуватиметься заплавна рослинність.
Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.