Херсонка Олена розповіла кореспонденту “Вгору”, що вдягла вишиванку, яку створила її мама для тата ще у 1940 році.
Спочатку ця сорочка дісталася брату Олени, потім сину та онуку. І до Дня вишиванки жінка й сама одягнула її.
“З покоління в покоління ця сорочка передається. І до сьогодні колір не тьмяніє”, – розповіла херсонка.
Олена на майстер-класі "Вишивана Україна"
Українські традиційні прикраси – частина нашої історії та самобутньої культури. Журналістка “Вгору” дізнавалася, що носили в давнину українки, зокрема, й херсонські жінки та дівчата.
Вишиту сорочку або вишиванку, яка є ключовим елементом традиційного народного одягу, зараз називають генетичним кодом української нації, символом нашої невмирущої культури й автентичності. Для тих, хто пережив окупацію, вишита українська сорочка стала ще й символом свободи та нескореності. Волонтер дядя Гриша, який під час окупації інколи міняв звичну тільняшку на вишиванку та виїжджав збирати гроші на ЗСУ. Вишиті сорочки Інни Микуцької ховала в себе її подруга Тетяна, яка хвилювалася за долю майстрині. Бо ж мало того, що пані Інна вишила в окупації три сорочки та рушник – вона описувала цей процес у «Хроніках вишиванки» на фейсбуці. А до Всесвітнього дня вишиванки Інна Микуцька розповіла для читачів «Вгору» про правду і міфи стосовно українських вишиванок.
Медіаплатформа «Вгору» використовує файли cookie для покращення роботи сайту, аналізу відвідувань. Ми також можемо збирати персональні дані, такі як ім’я, ел. пошта чи номер телефону, лише за вашої згоди.