Науковці кількох українських інституцій спільно з Інспекцією з охорони пам’яток Херсонської області упродовж весни та літа 2026 року досліджують вплив війни на степові екосистеми, зокрема кургани. Їм уже вдалося дослідити 13 із 31 кургану.
Про це повідомляє "Суспільне.Херсон".
Науковці біосферного заповідника "Асканія-Нова", Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України та Херсонського державного університету спільно з Українською природоохоронною групою провели шість польових експедицій. Про перші результати досліджень вони розповіли журналістам "Суспільне.Херсон".
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleПід час досліджень спільно з Інспекцією з охорони пам’яток Херсонської області науковці вивчали пошкодження пам’яток культурної спадщини та стан степової рослинності, яка збереглася на курганах.
На пошкоджених окупантами ділянках курганів корінна степова рослинність знищена або ледь виживає у вигляді поодиноких рослин. Водночас на курганах, які не зазнали значних пошкоджень, збереглася первинна степова рослинність. Її стан науковці порівнюють із природними ділянками біосферного заповідника "Асканія-Нова".
За словами головного наукового співробітника біосферного заповідника "Асканія-Нова" Івана Мойсієнка, на досліджених курганах науковці фіксували численні пошкодження.
"Більшість – це бліндажі побудовані, були вирви, круговий окоп, один капонір величезний для техніки на підніжжі кургану виритий. Була якась бойова позиція на верхівці кургану. Видно було, що верхівка пласка, витоптана дуже сильно технікою. І на космічних знімках видно, і у природі ми це бачили, що пошкоджена верхівка. Там не копали, а просто стояв міномет, чи гармата, то вони заїжджали туди, завозили її, звозили її звідти і пішки ходили, бо є стежка", — розповів він.