Мілітаризація дітей на окупованому лівобережжі Херсонщини: що залишається поза мирним планом

У документах щодо мирного плану, які публічно обговорюють Україна, США, Європа та Росія, майже немає згадок про людей, які живуть на окупованих територіях. Зокрема, повністю випадає тема дітей, які залишаються під російською окупацією на лівобережжі Херсонщини.

Про це в інтерв’ю “Вгору” заявила правозахисниця та очільниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

За її словами, у 28 пунктах плану “немає жодного слова про людей, які живуть на окупованих територіях”, хоча там перебувають мільйони цивільних без жодних гарантій безпеки.

Окрему увагу вона звернула на становище дітей. За даними української влади, на тимчасово окупованих територіях проживає близько 1,6 мільйона дітей. Вони, за словами правозахисниці, з раннього віку проходять через примусову мілітаризацію.

“Вони проходять через тотальну мілітаризацію з дитячого садка”, – сказала Матвійчук.

Йдеться, зокрема, про діяльність незаконних “військово-патріотичних” дитячих організацій у школах. Діти, які вступають до них, отримують кращі умови – наприклад, харчування або окреме місце в класі. Ті, хто не є членами таких організацій, бачать це і змушені підлаштовуватися.

“Така політика працює – культ сили привабливий для дітей”, – зазначила вона.

Крім цього, дітей змушують відвідувати спортивні табори, які фактично мають військовий характер. Там їх навчають користуватися зброєю. Правозахисниця наголошує, що це не випадкові дії, а системна політика.

За її словами, після досягнення 14 років діти отримують російські паспорти, а в 18 років їх можуть примусово призвати до армії РФ.

“По суті, Росія готує нове покоління солдатів із цих 1,6 мільйона дітей”, – заявила Матвійчук.

Вона наголосила, що мілітаризація дітей – це не лише порушення прав дитини, а й питання майбутньої безпеки. Якщо ці процеси не будуть зафіксовані й зупинені вже зараз, наслідки проявляться згодом, як це вже сталося з дітьми з окупованих територій після 2014 року.

Матвійчук підкреслила, що в будь-якому мирному документі мають бути чітко прописані зобов’язання щодо захисту цивільних, насамперед дітей, а не лише абстрактні гуманітарні формулювання. Без цього, за її словами, говорити про справедливий і стійкий мир неможливо.

• Станом на жовтень 2024 року на окупованих Росією територіях України проживало близько 1,6 мільйона дітей віком від 0 до 18 років. На кінець березня 2025 року на підконтрольну Україні територію повернули 451 дитину, а також 18 осіб з-поміж дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
• Директорка ініціативи Bring Kids Back UA Дарія Зарівна розповіла, що представники РФ відправляють викрадених дітей з окупованих територій України в "табори перевиховання" та забороняють говорити українською. Також вони прагнуть сформувати мобілізаційний потенціал для російської армії.
• Британська агенція новин Reuters повідомляла, що Росія засекретила дані про дітей, яких окупаційна влада незаконно вивезла з Херсонщини до Криму чи РФ. На російських сайтах з усиновлення журналісти знайшли 17 дітей із дитячого будинку в Херсоні. На сайті змінили імена та вік деяких дітей. Так, нове російське імʼя та вік однієї дитини відрізняються від її українських державних документів. У іншої дитини українське імʼя замінили на його російський варіант. Про українське походження жодного з них не йдеться.
• У коментарі “Вгору” правозахисник Павло Лисянський розповів, що основною ідеологинею вивезення українських дітей була віцеспікерка російської Держдуми Анна Кузнєцова. Саме вона лобіювала ідею депортації дітей Путіну. Та коли на нього видали ордер на арешт, вона запропонувала розв'язання цієї проблеми: створити парламентську комісію, яка б звинувачувала у злочинах проти дітей України.