Щороку, 21 березня, ми відзначаємо день народження видатного херсонця - Віктора Івановича Гошкевича. Громадський діяч, редактор газети "ЮГ", публіцист, краєзнавець. У Херсоні він, звісно, більш відомий, як засновник краєзнавчого музею (відкритий у 1890 році).
Віктор Іванович Гошкевич
Спочатку вчений розміщав свою колекцію у двох залах міської бібліотеки (зараз – Центральний РАЦС). А у 1911 році експозиції Гошкевича перенесли до колишнього нічліжного будинку Фальц-Фейнів (зараз – Ушакова, 16).
Приміщення музею відрізнялися простором та приємним природним освітленням. Тут Віктор Іванович Гошкевич розмістив колекцію у хронологічному порядку, що дозволило відвідувачу вільно та зручно ознайомитися з нею. Налагоджене центральне парове опалення уможливлювало не тільки оптимальну температуру, а й гарантувало протипожежну безпеку. Також у приміщеннях всі двері були оснащені автоматичними замками та залізними решітками, що допомогло у боротьбі зі злодіями. Щодня музей працював для херсонців та гостей міста.
Будівля музею у радянський період
Давайте глянемо очима сучасників на зали експозицій: "Нынешнее помещение музея состоит из трех залов. В первом размещена коллекция костей животных, населявших наш край до появления здесь человека, начиная от обитателей моря, бывшаго когда то на месте Херсонской губернии: киты, тюлени, некоторых пород рыб. Древнейшая наземная фауна представлена костями мастодонтов и южных слонов, водившихся здесь в так называемый третичный период*… В том же первом зале сгруппирована коллекция древностей первобытных племен, населявших наш край много тысячелетий до нас…
Переходим во второй зал. Здесь уже более поздние времена, начиная от VIII столетия до нашей эры до Христа. Среди зала высится колоссальный бронзовый котел, служивший скифам для варки жертвенных животных; по сторонам его две каменные вазы, покрытые спиральными орнаментами… Наряду с грубыми туземными изделиями здесь выставлены изящные вещи произведения античного века, попавшие в Скифию из греческих колоний… здесь собрано множество расписных ваз, статуэток, украшений, орудий и даже детских игрушек… Ряд огромных каменных статуй воинов тянется под окнами через весь второй зал. Эти статуи – изображение средневековых обитателей Херсонского края, типичных монголов, широколицых, безбородых, с узкими длинными усами, в отороченной мехом коротких кафтанах, увешанных при поясе луками и другими предметами… Напротив статуи гуннов, хазаров, печенегов, половцев…
Третий зал посвященный памятникам Запорожья и времени русской колонизации края. Есть здесь старинные пушки и коллекция ручного оружия, портреты, картины, разные предметы домашнего обихода наших прадедов. В том-же третьем зале хранится нумизматическая коллекция…" (газета "Родной край", № 167, 1911 рік).
Сьогодні Херсонський краєзнавчий музей, продовжуючи справу Віктора Івановича Гошкевича, відкритий для відвідувачів. Тут, як 100 років тому, можна дізнатися про історію, культуру та природу нашої унікальної області.
*Третинний період – період геологічної історії Землі від 65 мільйонів до 1,8 мільйонів років тому.
На головному фото: Херсонський краєзнавчий музей зараз.