Як у 1917 році херсонці вийшли на український мітинг

Гадаєте, херсонці 5 березня 2022 року вперше вийшли на мітинг проти окупантів? Ні! Це сталося ще понад сто років тому. Бо ще 16 квітня 1917 року на Площі Свободи (до речі, вона отримала назву не завдяки більшовикам, а раніше) херсонці вийшли на багатотисячний мітинг на підтримку, як гадаєте, кого? Більшовиків? Білогвардійців? Тимчасового уряду Росії? Ні! Вийшли на підтримку України із закликами: «Нехай живе вільна Україна!»

Розберемося, як це сталося та як через 100 років херсонці знову вийшли на Площу Свободи, щоб нагадати, чий же Херсон!

Але почнемо не з 16 квітня 1917 року, а дещо раніше. У лютому 1917 року цар зрікся престолу,  Російська імперія стала розпадатися, як листковий пиріг. На її уламках, окрім різних політичних рухів, почали з’являтися національні політичні утворення на кшталт червоні, білі, зелені та ще якісь. Україна не була винятком у цих процесах. У Києві тоді була створена Центральна Рада. Спочатку вона виступала за автономію України, а потім за повну незалежність держави.

У ті буремні часи Херсон – маленьке, але губернське, місто – стало ареною боротьби різних політичних сил. А у квітні 1917 року, за словами краєзнавця Дементія Білого, відбувся перший український мітинг, на який вийшли близько 25 тисяч жителів міста та навколишніх сіл. Його організувало херсонське громадсько-політичне товариство "Українська хата". 

Напередодні 16 квітня місцеві газети видрукували оголошення,  запросивши херсонців прийти о 13:00 на Площу Свободи. Також просили приходити в національних костюмах та з корогвами. Планували почати на площі мітинг, а потім влаштувати ходу Говардівською вулицею (зараз – проспект Ушакова), Суворівською та Рішельєвською до Успенського собору.

 Чому до собору? Там планували провести панахиду по гетьману України Богдану Хмельницькому та поету Тарасу Шевченку.

На це грандіозне українське дійство жителі почали збиратися за годину – о 12:00. На площі з’явилася перша кіннота козаків у традиційному запорізькому вбрані з українськими прапорами.

У мітингу взяли участь: херсонський гарнізон, учні гімназій, училищ та військово-фельдшерської школи, службовці, робітники, представники селянської спілки. Всі вони були одягнені у святкове українське традиційне вбрання.

За різними оцінками, на Площу Свободи прийшло до 25 тисяч людей, з яких 5 тисяч – це військові.

«Марсельєза», «Ще не вмерла Україна», «Заповіт» лунали по всій площі. У колоні жителі чули оркестри та хори учнів, 44 полку, Таврійської дружини та різних аматорських труп.

За згадками сучасників, музика, пісні та корогви були чутні звідусіль. А близько 30 національних прапорів лише додали барв урочистості та святковості.  

На Площі та вулицях Херсона лунали: «Нехай живе вільна Україна!», «Свобода, рівність і братерство!», «Земля й мова!», «У вільній Україні – українське військо!» та інші патріотичні лозунги.

На цьому мітингу вперше в історії Херсона міський голова Євген Яковенко виступив українською! І треба віддати належне колишньому царському полковнику Констянтинову – начальнику херсонського гарнізону. Він також, хоч й “ламаною”, але намагався говорити українською. Правда, потім перейшов на російську. Та сам факт сприйняття себе українцями колишньою царською міською та військовою верхівкою  –  був величезним кроком для формування поняття «український Херсон» на початку 20 століття.

Український мітинг, як і більшість маніфестацій тих років, закінчився військовим парадом на Соборній площі. Сучасники згадують: містяни  були вражені й не могли повірити, що така радісна подія може відбутися в Херсоні.

Але вектор подальшого розвитку міста як українського вже був визначений. Це вже потім, коли більшовики захопили його, то про цю подію не те що приховували, а й взагалі про неї було заборонено згадувати.

Ну, що тут скажеш, дуже «незручна та небезпечна» тема для червоних комісарів.

І вже в наші дні спочатку в березні, а потім у листопаді 2022 року херсонці знову, і не раз, виходили на Площу Свободи. Вони продовжили славетну традицію! Не злякалися ворожих БТРів, автоматів та димових гранат. Як і в 1917 році вийшли з українськими прапорами та національною символікою.

І як понад 100 років тому окупанти знову силкувалися «стерти» українську ідентичність з мапи Херсона своїми плакатами, лозунгами, грошовими подачками, нікчемним референдумом та іншими «цирковими шоу».

Але 11 листопада 2022 року херсонці зі сльозами, з такою радістю та захопленням зустрічали ЗСУ, що, напевно, окупанти почули це й на лівому березі Дніпра, куди вони втекли.

І знову стають доречними риторичні питання: «Кого вони намагаються захопити?» та «Як вони все-таки хочуть «стерти» національну ідентичність з українця»?