Як херсонці переходять на українську

Після вторгнення рф на територію України можна почути наступні думки: мета війни – порятунок російськомовного населення. Українці борються з ворогом на всіх фронтах, тому українська мова все частіше лунає вулицями навіть російськомовних міст. Херсон – не виняток. Наші герої розповіли про свій перехід на солов’їну та труднощі при спілкуванні.

Валерія спілкувалася російською в родинному колі та серед друзів, рідну мову використовувала лише на роботі. Однак війна внесла корективи у її життя та погляди. Дівчина зрозуміла, що може бути корисною, якщо повідомлятиме новини з регіону. Вона постить фото та відео у соцмережах, а до своїх підписників звертається українською. На думку Валерії, так можна дезорієнтувати ворога в інформаційному потоці.

До слова про дезорієнтацію. В окупованому Херсоні регулярно збиралися люди на мирних мітингах. У березні такі зібрання відбувалися щоденно. Змінила ситуацію провокація окупантів, які відкрили вогонь по людям та закидали їх світлошумовими гранатами. Херсонці почали змінювати місце та час зустрічі, повідомляючи про це у соцмережах. Деякі оголошення були російською мовою. Це полегшило задачу ворогу, який збирав інформацію. Тож, коли херсонці зібралися наступного разу, на них eже чекали озброєні окупанти. 

Третій місяць українською спілкується Артем. Він змінив налаштування у телефоні на українську, почав так листуватися у соцмережах, додав більше українських пісень, зацікавився кінематографом. Труднощі виникають при спілкуванні з друзями. Вони розуміють Артема, але спілкуються з ним російською. Спочатку вони навіть жартували, мовляв, «ти що, щирий патріот?». Чоловіка це не ображає, однак при спілкуванні він несвідомо «перестрибує» з мови на мову. 

Артем ділиться: «Було б добре, якби українці розмовляли українською. Або хоча б її знали, щоб не виникало труднощів при спілкуванні та розумінні інших». За словами чоловіка, це одна з причин його переходу на українську. Найперша мета – це довести любителям «руського миру», що українці завжди матимуть свободу. У першу чергу – свободу слова, до якої зовсім не звик ворог. 

Одного разу з нашим героєм трапилася ситуація, через яку йому досі смішно та соромно. Чоловік пригадує, як разом з другом зустрів на вулиці іноземців. Вони поцікавилися, де найближчий магазин. Артем з посмішкою мовить: «Я декілька разів перепитав, хотів перейти на англійську, щоб краще зрозуміти хлопців. Пізніше виявилося, що іноземні гості увесь час спілкувалися українською». Російськомовні херсонці не одразу це збагнули, частково через характерний іншомовний акцент. Після цього Артем замислився.

Замислилися і Дарина, яка готує відеоматеріали, статті про війну в Україні та ситуацію на Херсонщині зокрема. Віднедавна дівчина використовує дві мови: українську та англійську. Дарина працює з новим для себе форматом новин – чат ботом для перевірки інформації на правдивість. Дівчина з власного досвіду виокремила декілька правил для перевірки фейків: відпишіться від каналів-смітників; читайте перевірені медіа; візьміть за звичку перевіряти; завжди питайте себе: як ця інформація мені допоможе, чи не марную я час? 

Так, під час навчання та паралельної роботи дівчина перейшла на українську. Вона почала спілкуватися з колегами та друзями, але її родині поки важко пристосуватися до змін. «Усе життя було інакше. Батьки спілкуються російською. У дитинстві я найчастіше чула цю мову, тому звикла. Але тепер потрібно напрацьовувати інші звички, корисні. Українська має лунати всюди», - вважає Дарина.

Українці мають свою унікальну культуру, милозвучну мову та неповторні традиції, які нікому не вдасться знищити. Вороги намагалися досягти цього протягом століть, але усі зазнали невдач. Сьогодення не стане винятком.