Історію подружжя з Херсона Ольги та Євгена Ботвінових дізналася вся Україна. Їх порятунок обговорювали в пресі, на телебаченні. Це саме те подружжя щасливчиків, що вціліли після ракетного удару по багатоповерхівці в Дніпрі. Від вічної безодні їх відділяли лише кілька метрів. Удача? Доля? Чи просто не час? Ці питання тепер щодня зринають у їхніх головах, але відповіді немає. Тому, кажуть Ботвінови, зрозуміли одне – треба жити, працювати, любити, насолоджуватися і робити все можливе, аби виправдати даний їм шанс.
Це фото облетіло не тільки Україну, а й весь світ. Чоловік на дев'ятому поверсі в пітьмі та хаосі світить ліхтарем у вікно. Він чекає на допомогу. А біля нього, на підлозі, і про це ще ніхто не знає, сидить його поранена та напівпритомна дружина.
Євген Ботвінов сигналізує рятувальникам і чекає на допомогу
Той фатальний день 14-го січня для родини Ботвінових був звичайним вихідним. Ольга зранку працювала за комп'ютером та чекала на чоловіка-хірурга з роботи. Євген прийшов за пів години до обстрілу та повітряної тривоги. Тоді, згадує Ольга, вимкнули світло, у квартирі стало холодно, вона нервувала, бо не встигла закінчити планування зі своєю командою. Інтернет зовсім не ловив. І втомлений чоловік вперто кликав її полежати на дивані та відпочити.
"Чоловік кликав: йди сюди, йди сюди. Я пішла, ми лягли на диван, вкрилися ковдрою. А далі… вибухи… і повне затьмарення. Коли прийшли до тями, уся наша кімната була руїною: вікна, двері повилітали, усе навкруги густо всипано скляними скалками".
Оля та Євген схопилися і хотіли було бігти на вулицю. Та коли відчинили двері, за порогом постала прірва з дев’ятого по перший поверх.
“Все горіло та було в диму. Вибухи тривали. Люди кричали дуже голосно, потім криків ставало менше", – згадує Ольга.
Бігти було нікуди. Ольга стікала кров'ю, вона отримала поранення в скроні. Її чоловік-медик наклав пов'язку й наказав тиснути на рану щосили.
"На підлозі в кімнаті ми просиділи близько трьох годин. Чоловік час від часу підходив до вікна та світив ліхтариком. Показував, що ми живі. Рятувальники підняли вежу і, зрештою, дістали нас".
Коли привезли до лікарні, жінка втратила свідомість. Отямилася, згадує, уже після операції.
“Лікар тоді нам сказав, що ми в сорочках народилися".
Ольга та Євген Ботвінова в лікарні
Вдячність за життя Богові та Всесвіту змінилася розпачем та апатією. Прийшло усвідомлення того, каже Оля, що вони побували в пеклі. Що можливість жити далі вже ніколи не матимуть їхні сусіди. Емоції зашкалювали. В якийсь момент всередині все обірвалося.
"Тільки завдяки підтримці людей, якійсь внутрішній силі, нам вдалося перемкнутися. Нам у палату несли квіти та записки з побажаннями швидше одужати. Це стало другим диханням для нашої родини", – зізнається Ольга.
Люди передавали в палату квіти та записки з побажаннями
Потім подружжя стало дізнаватися, хто ще вижив із їхнього під'їзду. І в лікарні, де перебували, знайшли 19-річну Єву.
"Єва вилетіла з 8-го поверху й залишилася живою. Її бабуся не вижила. Мама в момент трагедії була на роботі, і це її врятувало. Але зараз у неї дуже важкий психологічний стан", – розповідає жінка.
Життя триває
Ольгу та Євгена вже виписали з лікарні. Волонтери забезпечили їх одягом та першими необхідними речами. А зовсім незнайома їм дівчина запропонувала безоплатно пожити в її квартирі. І подружжя втретє починає життя з нуля.
Подружжя Оля і Євген Ботвінови
У 2014-му році вони виїхали з Донецька, потім шукали щастя в Києві, а у 2015-му переїхали до Херсона. Там чоловік Олі працював в одній із міських лікарень хірургом. Вона – психологинею, тренером із бізнесу та мотиваційним спікером. Перед початком повномасштабного вторгнення подружжя купило квартиру в Херсоні, зробили в ній ремонт і планували майбутнє.
"Два з половиною місяці ми провели в окупації. Але вирішили виїжджати до Дніпра".
А нещодавно подружжя дізналося, що їхня квартира в Херсоні теж зруйнована. Наступного дня після трагедії в Дніпрі снаряд прилетів у їхній будинок. Тому, кажуть, далі життя – із чистого аркуша. І головне, вони ні про що не жалкують.
"Мені дуже хочеться поправити здоров'я й вийти з ситуації не жертвою, а нормальною людиною. Бути корисною громаді. Я хочу повернутися на роботу та працювати над новими проєктами", – каже Ольга.
Подружжя Ботвінових бажає всім українцям, які пережили й переживають горе, не здаватися, не опускати руки та знаходити "суперсилу" в людях, у моментах, аби жити далі. Вихід є завжди. А війна рано чи пізно закінчиться. Перемога близько!