Поговоримо про делікатне питання, яке для великого міста важливе не менше, ніж проблеми транспорту, житлово-комунального господарства, вуличного освітлення або упорядкування скверів і парків. Мова про громадські вбиральні.
Херсонці вже не перший рік висловлюють незадоволення найгострішим дефіцитом цих вкрай необхідних об'єктів, скажімо так, вуличної інфраструктури. Власне, у місті з населенням понад триста тисяч є всього кілька таких "точок", де громадянин може задовольнити свою природну потребу. Усього лише п'ять із них перебувають у комунальній власності і працюють безкоштовно.
Як повідомляє сайт Херсонської міськради, це такі туалети:
набережна на вулиці Ушакова, 1;
Парк Слави (з боку вулиці Дружби);
на вулиці Суворова (навпроти колишнього магазину "Платан");
у парку Херсонська фортеця (зліва від колонади);
на території пляжу "Південний" у Гідропарку.
Це все! Є ще кілька безкоштовних туалетів у великих супермаркетах. Решта громадських вбиралень у місті платні, та й то їх перерахувати можна на пальцях.
А робота "комунальних" відхожих місць дуже обмежена: чотири з них працюють із 09:00 до 18:00, і тільки туалет у Гідропарку функціонує на годину довше. Та й то - лише в пляжний сезон.
За цієї ситуації люди змушені вдаватися до різних хитрощів, якщо раптом у критичний момент виявилися далеко від перерахованих вище пунктів. Багато хто в таких випадках відвідує заклади громадського харчування. Щоправда, там доводиться замовляти чашку кави або чаю, або ще чого-небудь "по-дрібному". А деякі намагаються "пробитися" до різних комунальних або державних установ. Хоча й цей метод не завжди діє.
У коментарях до одного з постів у Фейсбуці херсонка Тетяна Полянська пише:
Колись у виставковому залі на площі Свободи мені відмовили, переадресувавши мене, прихильницю живопису херсонських художників, до “білого дому". Вирішила довести цю абсурдну ситуацію до логічного кінця: у "білому домі" на вході сидить серйозний і дуже солідний охоронець у красивій формі. Він трохи дар мови не втратив від мого "нахабства". Він (бачте!) тільки працівників ХОДА пропускає, і це означає, що туалетом цього величезного будинку, що утримується на наші податки, може користуватися тільки обмежене коло осіб, у яке, як з'ясувалося з його пояснень, я не потрапляю.
Інші громадяни за таких умовах не бачать нічого поганого в тому, щоби посеред обласного центру, у двадцять першому столітті сходити "у кущики".
Водночас зазначимо, що колись у Херсоні мережа громадських туалетів була більш розгалуженою й розвиненою. Багато цих об'єктів зараз занедбані і це вкрай похмуре видовище. Такі вбиральні є в парку Херсонська фортеця поруч із кіноконцертним залом "Ювілейний", у Шевченківському парку на перетині проспекту Ушакова і вулиці Перекопська (об'єкт перебуває в приватній власності, а власник ніяк не може здати його в оренду), туалет-"заброшка" на Одеській площі, туалет у нинішньому торгово-розважальному центрі "Суворовський" (який і сам перебуває в не найкращому стані).
Якщо жителі Херсона давно вже звикли до таких "зручностей" і якось із ними миряться, то гості міста, особливо іноземці, як правило, дуже здивовані й навіть збентежені. Адже в багатьох країнах Європи, до якої Україна, так відчайдушно прагне приєднатися, з громадськими туалетами - все гаразд.