Таємно, зухвало та піднесено. Як херсонці святкували День Незалежності в окупації

Щороку в День Незалежності ми згадуємо яскраві сторінки нашої історії, зазвичай занурюючись в події року 1991-го, коли Україна здобула свою незалежність. Однак до святкових спогадів додаються і гіркі — рік 2022-й, коли Херсон перебував під окупацією.

Багато людей розповіли «Вгору» про 24 серпня 2022 року, про День Незалежності в окупованому місті. Хтось, намагаючись згадати події дворічної давнини, усвідомив, що цей день просто «випав» з життя, розчиняючись у почутті задухи, несвободи та небезпеки, яку принесли з собою російські окупанти. Хтось свідомо затаївся і навіть не виходив на вулицю, очікуючи репресій і провокацій. А хтось таки святкував...

«50 грамів за Незалежність» під носом ФСБ-шників

Згадуючи той день, майстриня Інна Микуцька одразу каже, що в окупованому Херсоні замість святкового настрою було бажання вити через засилля триколорів і чужинців, через тотальну несвободу, через неможливість бути вільною. Тоді вона жила вже не у власній оселі — через небезпеку перебралася до квартири подруги, яка виїхала з міста, і оселилася там під вигаданим ім’ям. З іншою подругою Інна щовечора ходила до річпорту годувати голубів і обережно фотографувала спорожніле місто, щоб розповісти про події і свої враження у «Хроніках вишиванки», які вела на фейсбуці.

Напередодні, у День Державного Прапора України, майстриня влаштувала собі квест:

Увечері 24 серпня Інна традиційно вийшла з подругою «на променад» — годувати голубів. А повернулася «на святкування». Майстриня розповідає, що в будинку, де вона ховалася, було специфічне коло літніх жінок, які збиралися у дворі у невеличкому павільйончику — спілкувалися та відзначали всі свята. І День Незалежності не став винятком. Тож коли подруги повертались, Інна почула шепіт: «Йди сюди, за Незалежність «бахнем» по 50 грамів!» І це при тому, що у дворі жили ФСБ-шники!

Вийшов такий «пікнічок», на який зібрали хто що мав — хто пиріжки, хто редиску, хто варені яйця. Але святкували День Незалежності.

Інна Микуцька та рушник, який вона вишивала в окупації в День Незалежності

Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам більше розповідати історії людей, які живуть і працюють у прифронтовій Херсонщині.

«Привернути увагу до себе було «стрьомно»

Фотограф і волонтер Віктор Братан зізнається, що під час окупації йому було не до святкувань, атмосфера в місті була задушлива. Мало того, що волонтерська база, з якою він працював, була розташована недалеко від катівні на Теплоенергетиків, так росіяни ще й на волонтерів влаштували полювання — багато кого на той час вже забрали.

Віктор розповідає, що про свята йому нагадала передвоєнна світлина, живий коридор людей з прапорами — це в 2021 році Наталя Шатілова влаштувала День Прапора. Згадав, але якось відсвяткувати наступного дня День Незалежності не було ані можливості, ані настрою. Тоді всі були у передчутті, що тебе можуть забрати, не знали, коли і до кого прийдуть, хто тебе здасть — може, той, кого ти годуєш:

Віктор Братан: до повномасштабного вторгнення і у 2023 р.

«Героям слава! Смерть ворогам!»

А спогад про День Незалежності часів окупації поетеси та керівниці літературно-драматургічної частини херсонського драмтеатру Альони Мовчан виявився яскравим та емоційним.

У серпні вона з чоловіком і дитиною ще перебувала в Херсоні, але родина змінила місце проживання на, здавалося б, більш безпечне — принаймні, там було окупантів менше, ніж у центрі. Згадує, що її життя стало вкрай обмеженим: чоловік, дитина, квартира, гараж і дуже обережні прогулянки по парку. Альона працювала онлайн, роботи було багато, але через проблеми з інтернетом і необхідністю постійно шукати вай-фай почувала себе відірваною від життя. Куди рухатись, як далі жити, було незрозуміло...

Зранку 24 серпня вона з чоловіком і з дитиною вийшла у двір і роздивилася навколо:

Такий емоційний початок дня вивів подружжя зі стану душевного падіння, потім вони привітали одне дного вдома.

Але випадкова зустріч мала продовження. Виявилося, той, чоловік жив у сусідньому дворі. Ще місяць, поки вони залишалися в Херсоні, Альона, йдучи з дитиною до батьків, проходила повз цей двір. І часто бачила того чоловіка, а він вітався з нею — кричав «Слава Україні!»

Альона Мовчан з сином влітку 2022 року в окупованому Херсоні і у 2024-му - на святкуванні Дня Державного Прапора

Таємний мистецький рух

А херсонські художники влаштували мистецький спротив і відсвяткували День Незалежності на дачі. Про це розповіли соціолог і арт-куратор Микола Гоманюк і художник Олександр Жуковський.

Зробити виставку — то була ідея Миколи. Тож 23 серпня в музей сучасного мистецтва, який базувався в квартирі художника В’ячеслава Машницького, принесли і розвісили роботи і навіть зробили відеоекскурсію. Експонували не тільки візуальні твори, також читали тексти і співали пісні, розповідає Микола Гоманюк. І все це відбувалося під самісіньким носом окупантів, у центрі міста.

Попри те, що ще на початку війни Олександр Жуковський написав яскраву антипутінську картину, спеціально для виставки він написав нову — безликі отримувачі російської гуманітарки.

Але щоб 24-го не наражатися на небезпеку, відкриття вирішили зробити неформальним — на дачі у Слави Машницького, куди художники тікали від побутових негараздів, що принесла з собою окупація, від прискіпливих поглядів ворога і хоч там почувалися біль-менш вільно.

Дача, Дніпро, гарний настрій — і компанія повернулася в Херсон зустрічати наступний день. 

Це на випадок, якщо “завітають” з обшуком.

Але дача, яка під час окупації була прихистком митців, зараз залишає гіркий присмак — саме там незадовго до деокупації зник художник В’ячеслав Машницький...

Виставка в музеї сучасного мистецтва Херсон, 2022 рік. Фото Олександра Жуковського

Насправді таких історій дуже багато, і вони дуже різні. Але головне, що попри активізацію каральних органів та посилення патрулів херсонці про День Незалежності не забували навіть в окупації. І після такої подорожі в недалеке минуле особливо розумієш цінність і значення цього свята.