Щури та миші заполонили Херсонщину: як перемогти гризунів?

Останнім часом про навалу щурів та інших мишоподібних гризунів на Херсонщині повідомляють читачі Медіаплатформи «Вгору» звідусіль – з Херсона, з деокупованих сіл, з лівобережжя. Зараз ці зубасті шкідники почувають себе привільно і на полях, і в оселях. Гризуни відомі людству не тільки як шкідники сільгоспкультур, а і як переносники хвороб, дуже небезпечних для людей та свійських тварин. Після підриву росіянами Каховської ГЕС лікарі звертали увагу, що однією з небезпек може стати лептоспіроз, який переносять гризуни.

Про те, чи пов’язане таке аномальне збільшення кількості мишей та щурів з війною або затопленням, чи є взагалі користь від гризунів і як можна з ними боротися в домашніх умовах, розповів доцент кафедри ботаніки та захисту рослин Херсонського державного аграрно-економічного університету Іван Мринський.

Причини збільшення популяції гризунів

Іван Мринський зазначає: збільшення чисельності гризунів – явище періодичне, і якби не війна, то, згідно з природним циклом, зараз мав бути спад їхньої кількості (попереднє збільшення популяції спостерігалось у 2019-20 роках). Але бойові дії на території області та затоплення після підриву Каховської ГЕС вплинули на збільшення популяції гризунів.

Перше, на що звертає увагу науковець – гризуни надзвичайно швидко розмножуються. Наприклад, у звичайної полівки статева зрілість настає через 40 днів після народження, кожна самка приносить до 10-12 дитинчат – і у сприятливих умовах  чисельність гризунів швидко зростає в геометричній прогресії. А умови зараз вкрай сприятливі: кормова база дуже гарна, під час війни багато полів залишилися незібраними, є вдосталь зеленої маси, тож гризуни змогли відновити свою чисельність.

Результати діяльності гризунів на полях Херсонщини.

До речі, взимку не всі гризуни впадають у сплячку. Ті ж полівки не сплять, і якщо зима відносно нехолодна й умови сприятливі, вони дуже гарно себе почувають. Курганцеві миші (миші домашні та курганцеві – це два різні видів мишей) можуть робити запаси на зиму, і на полях іноді утворюються ціли курганчики, де можна цілий мішок зерна назбирати. І запасають миші не будь-що, а відбірне зерно – пшеницю, соняшник, сорго зернове, рис, кукурудзу, зерна дикорослих рослин. Так от бабуся науковця розповідала,  коли не вистачало їжі, коли був голод, люди збирали зерно, яке запасали курганцеві миші. А вони, на відміну від домашніх, взагалі не мають неприємного запаху, це зерно провіювали, і в їжу використовували, і годували цим зерном домашніх птахів.

Світ без гризунів

Відповідаючи на питання, що б було у світі, якби не було гризунів, Іван Мринський каже, що наш світ збіднів би:

Про людей і мишей, або Небезпечне сусідство

І саме зараз, наголошує Іван Мринський, потрібно приділити дуже велику увагу боротьбі з гризунами. В літній період вони переважно перебувають на відкритому просторі, а з пониженням температури відшукують більш сприятливі умови, переміщуються ближче до житла, бо біля людини завжди тепло і ситно.

Перебираючись ближче до людини, гризуни не тільки псують запаси продуктів (крупи, зерно, картоплю). Через те, що в них постійно ростуть зуби, їм потрібно споживати тверду їжу та заточувати свої зуби. Тому вони можуть гризти меблі та одяг, можуть псувати проводку в машині, в будинку – загалом, перегризти все, що завгодно. Тому потрібно не дати їм шансу розмножитися та застосовувати активні заходи боротьби.

Дешево та сердито, або Як можна самостійно побороти гризунів в домашніх умовах

Херсонці зараз активно діляться досвідом боротьби з гризунами – це і мишоловки, і отруйне зерно, і клейові пастки для пацюків та мишей. Правда, ці клейові пастки влітають в копієчку, через навалу мишей на день їх може бути використано до десятка (потім пастку з пійманим гризуном просто викидають).

Іван Мринський, як один з авторів навчального посібника «Гризуни – шкідники сільськогосподарських культур, лісу і полезахисних лісонасаджень та їх природні вороги», що вийшов друком влітку цього року, впевнений: є доволі прості та дешеві методи боротьби з гризунами. Ці методи описані й у книзі.

 Іван Мринський радіє виходу у світ посібника, над яким працював перебуваючи в окупованому Херсоні. Наукове видання описує 30 видів гризунів. Липень 2023 р. Фото: Фейсбук Івана Мринського.

Підходи до боротьби з гризунами можуть бути різними, Іван Мринський дає поради щодо використання різних методів.

Дуже ефективними є ЩУРОЛОВКИ МЕХАНІЧНОГО ТИПУ, вони мають вигляд мисливських капканів. Пан Іван каже, що особисто використовував такі вдома.

А ще рекомендує скористатися охайністю щурів. Каже, попри умови, в яких ці гризуни зазвичай перебувають, щури насправді дуже великі чепуруни. І тут в пригоді стане звичайний ПОПІЛ, який утворюється після спалювання деревини або соломи. Потрібно посипати попелом місця, де помітили щурів. Як це діє? По-перше, попіл має лужну реакцію середовища, і ніжні щурячі ніжки можуть отримати хімічний опік. По-друге, коли щур  себе вилизуватиме, він отримає цю проблему ще й зсередини. Щурам це дуже не подобається і вони стараються уникнути таких місць.

Дуже велику роль в боротьбі з гризунами відіграють КОТИ І НАВІТЬ СОБАКИ – раніше навіть виводили спеціальні породи собак-щуроловів. Єдине зауваження від фахівця – кіт або кішка будуть полювати на щура, лише якщо їх до цього привчити змалку. Якщо кішка-мати кошенят щурами не годувала, то вони полювати на щурів не будуть. Тут Іван Мринський ділиться власним досвідом:

Є ефективні засоби боротьби з мишами та полівками. Науковець наголошує, що миші й полівки дещо відрізняються. В домашньої миші довгий хвостик та помітно виражені вушка. Полівка має більші розміри, хвостик в неї коротший, а вушок практично не видно через шерсть. І ті, й інші створюють для людей проблеми. Проти обох дуже ефективне використання механічних засобів — МИШОЛОВОК.

Фантазія людей, коли їм докучають миші, просто безмежна. Можна зробити МИШОЛОВКУ З ТРИЛІТРОВОЇ БАНКИ з використанням лушпиння соняшника. Тут все просто: у звичайну трилітрову банку потрібно насипати, невеличкий шар соняшникового лушпиння – буквально кілька сантиметрів. І до горлечка банки поставити дощечку, щоб миші могли туди забігти.

І якщо стандартні мишоловки за мишачої навали треба буквально декілька разів за ніч змінювати, то до однієї банки-мишоловки за ніч може потрапити кілька гризунів.

Пан доцент рекомендує ще один цікавий спосіб – МИШОЛОВКУ З ВІДРА ТА ПЛАСТИКОВОЇ ПЛЯШКИ. Згодиться будь-яке звичайне відро – металеве, а краще пластикове, на третину або чверть налити в нього води, іноді рекомендують додати трішки олії. Далі пластикову пляшку треба проштрикнути дротом і закріпити його у двох дірочках зверху відра. Але перш ніж закріпити пляшку, треба скотчем примотати до неї шматочок хліба, сала. Миша відчуває запах, стрибає на цю пляшечку, яка прокручується на шматочку дроту – падає у відро і тоне.

Є ще один дуже цікавий спосіб приваблення гризунів, який дуже просто приготувати в домашніх умовах. Це ПРИМАНКА З КОРКОМ – звичайним корком від пляшки вина. Цей корок треба подрібнити, додати туди олію, можна трішки хліба і трохи підсмажити цю суміш на сковороді. Далі традиційно – поставити цю «смакоту» на тарілочці або блюдечку там, де бігають гризуни. Коли гризун їсть цю підсмажену масу, вона від рідини в його організмі розбухає, і гризун гине. Позитивний момент: немає ризику того, що загинуть хижі тварини або птахи, які також можуть з’їсти цього гризуна.

З використанням ПРОТРУЄНОГО ЗЕРНА біолог радить бути дуже обережним,  цим зерном можуть зацікавитися домашні та дикі птахи. Навіть діти можуть сприйняти його за смаколики, адже у протруєне зерно зазвичай додають барвник.

Також Іван Мринський рекомендує використовувати СУЧАСНІ ПРЕПАРАТИ й на власному досвіді засвідчує їх ефективність – «Талон», «Шторм», «Щуряча смерть». Наприклад, «Щуряча смерть» викликає задуху в щурів, від задухи вони тікають на вулицю і гинуть там, а не вдома.

Гуманний і ефективний метод – використовувати ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ВІДЛЯКУВАННЯ ГРИЗУНІВ З УЛЬТРАЗВУКОМ. Пристрій зазвичай працює на батарейці, людина його хвилі не відчуває, а для гризуна ці звуки відчутні, вкрай неприємні, і вони просто будуть тікати.

Насправді методик боротьби з гризунами існує дуже багато, всіх і не перелічити. Але біологу часом задають і таке питання: що буде, якщо з гризунами взагалі не боротися? Чи стане їх ще більше? Іван Мринський відповідає так:

Такі хвилеподібні зміни чисельності гризунів – це нормальне природне явище, заспокоює біолог. На жаль, умови, які сприяють спалаху розвитку цих шкідників, склалися саме зараз. Але ж і людина має величезний досвід боротьби з гризунами.