"План Маршалла": історія повторюється

Розв’язана росією війна відроджує наймасштабніші проєкт часів Другої світової. Після програми ленд-лізу, яку вже відновили США, світ обговорює можливість нового плану Маршалла для повоєнного відновлення України.

Наразі західні країни розробляють низку заходів із надання економічної допомоги Україні. Така допомога буде аналогом відомого "Плану Маршалла". У 1948 році ця програма діяла з ініціативи державного секретаря США Джорджа К. Маршалла.

Будівництво у Західному Берліні за підтримки плану Маршалла, кінець 1940-х років

Уроки історії

Найбільш активний період втілення програми припав на період із квітня 1948 по грудень 1951 року. Допомогу отримали 17 країн Європи, включаючи Західну Німеччину. За цей час США витратили на їх відновлення близько $13 млрд ($115 млрд за курсом 2021 року).

Відправною точкою програми стала промова Джорджа Маршалла в Гарвардському університеті. 5 червня 1947 держсекретар США виклав у своєму виступі основу майбутнього плану.

У США план Маршалла отримав двопартійну підтримку. План, розроблений фахівцями Держдепу США за сприяння Інституту Брукінгса, підтримали республіканці та демократи. Президент Гаррі Трумен підписав закон, який запроваджував програму, 3 квітня 1948 року.

Як це не дивно, до плану Маршаллу відмовилася приєднатися радянська держава, заборонивши брати в ньому участь країнам соцтабору (Польща, Румунія, Чехословаччина, тощо). І це не дивлячись на те, що у 1946-1947 роках у СРСР був масштабний голод.

На піку реалізації плану Маршалла (у 1948−1949 роках) потоки фінансової допомоги від США досягали 14% ВВП Австрії, 10,8% ВВП Нідерландів, 6,5% ВВП Франції та 2,5−2,6% ВВП Західної Німеччини. Найбільше американських коштів отримала Велика Британія – до 50% всього обсягу.

Що чекати Україні від "Плану Маршалла"?

План Маршалла став синонімом великого проєкту реконструкції чи відновлення після кризи. Починаючи з перших днів вторгнення росії стало очевидним: ворог буде знищувати українські міста та інфраструктуру. 

Одним із перших ініціативу такої допомоги озвучив голова британського уряду Борис Джонсон 8 березня під час зустрічі Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина та Чехія).

Президент Зеленський, виступаючи онлайн на різних конференціях, запропонував країнам-донорам України взяти шефство над окремими регіонами, містами та галузями, які постраждали під час російського вторгнення.

Один із найбільш деталізованих варіантів подібної програми під назвою A Blueprint for the Reconstruction of Ukraine (Концепція відновлення України) ще у квітні запропонувала група фахівців британського Центру досліджень економічної політики (CEPR).

Експерти та автори цього проєкту прогнозують 3 етапи реконструкції України:

• надання допомоги, наприклад, у разі стихійного лиха – до шести місяців після закінчення активної фази бойових дій;
• відновлення критичної інфраструктури та послуг – від 3 до 24 місяців після завершення війни;
• формування "фундаменту" для модернізації України – необмежений час у період реформування технологій, капіталу та інституцій.

На думку авторів проєкту, обсяг допомоги, у рамках нового "Плану Маршалла", залежатиме від тривалості бойових дій. Але, експерти оцінюють програму у 200-500 млрд доларів США. 

Хто буде платити?

Міжнародну допомогу можуть надати уряди конкретних країн у формі грантів, кредитів, внесків тощо. Також фінансово підтримати мають змогу міжнародні інституції: Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБР), Організація об'єднаних націй (ООН), гуманітарні організації.

Окремим джерелом фінансування, можливо, стануть приватні донори, конфісковані російські активи, кошти рф від продажу нафти та газу, тощо.

Після Другої світової війни План Маршалла дозволив Європі технологічно перескочити покоління. Європа на десятиліття відставала від США у використанні технологій «високошвидкісної пропускної здатності», на яких базувався «золотий вік» післявоєнного економічного зростання. Україна  так само матиме можливість перескочити через покоління технологій – модернізувати транспортну та комунікаційну інфраструктуру та оновити містобудування.

Матеріал та фото з відкритих джерел Інтернету