Пані Людмила та її щоденник
Із самого початку російської навали й до повного звільнення села Правдине Білозерської селищної громади Херсонського району, Людмила Олександрівна Поліщук вела щоденник. Її нотатками списані чотири товстих зошити. Кожен новий запис починається зі слів: “Ніч минула… Слава Богу.”
Людмила Олександрівна – родом із Правдиного. Вона вчителька початкових класів, працювала в селі 20 років. Потім із родиною переїхали в Херсон, де ще кілька років викладала в школі №55 до заслуженої пенсії.
Вранці 24 лютого, коли російські війська вже захопили Каланчак і бомбардували аеропорт у Чорнобаївці, родина вирішила поїхати до Правдиного. Бо там залишалися онкохвора мама пані Людмили та сестра – інвалід першої групи на візочку. Треба було їх підтримати.
Вважали, що залишають Херсон ненадовго, планували повернутися ввечері того ж дня. Але не судилося.
Мене якийсь такий ступор тоді охопив, – ділиться пані Людмила. – Хотілося виговоритися, а з домашніми розмовляти не могла. І тримати в собі неймовірно важко було… І я почала все на папері писати.
Окупанти увірвалися до села 9 березня. На той час там не було українських військових. Проте ворог усе одно обстріляв мирне населення.
Родина ховалася від обстрілів окупантів у будинку, хоча й підвал у дворі є. Але ні старенька слабка мати, ні сестра на візочку не могли туди спуститься. Так і сиділи в хаті всі разом та молилися. Вибуховою хвилею вибило всі вікна, уламками снарядів пошкодило автівку, гараж.
Тоді ще стояли морози, – згадує пережите Людмила Олександрівна. – Дуже холодно було, мама з сестрою почали замерзати. Як обстріли вщухли, чоловік із хати вибрався, став вікна якось затуляти, а орки знову бахкають. Дуже страшно було.
Але найстрашнішими стали дні, коли Правдине визволяли. Були не лише вуличні бої, танкові лобові атаки прямо під домівками, а й “зачистки”.
Уперше – після 29 серпня. Вдруге – після 15 вересня.
Кадирівці заходять у двір, наставляють автомат і наказують: “Йдіть уперед”. І за тобою – по всіх кімнатах, на горище. Йдеш і думаєш: чи спустить той гачок, чи ні. У погріб не лазили, там світла немає, туди стріляли. А востаннє один із них як гахнув по хаті, хата на наших очах і спалахнула…
Кадирівці також не дозволяли поховати загиблих українських воїнів.
Українські війська втретє й остаточно звільнили село 9 листопада. Тікали росіяни не менш гучно ніж окуповували Правдине: підірвали за собою мости.
До окупації пані Людмила навіть забула, що колись, у підлітковому віці, пробувала писати вірші. А тут – знову почала, вкладаючи в риму мрії й замовляння:
“Жили, жили, не тужили, поки руські не прийшли.
Вони нас “освободили”: газ забрали, світло й воду,
Головне – нашу свободу.
Дрон літає цілий день, загляда під кожен пень,
Знає все: де я, з ким, може сплю, а може їм.
Хочу миру, хочу тиші, а то сидимо як миші.
І тікаєм від снарядів, та женемо руських гадів.”
– фрагмент першого з віршів, травень 2022 р.
Р. S. Ця інформація зібрана та зафіксована журналістами “Вгору” разом із документаторами злочинів російської федерації адвокатом Української Гельсінської спілки з прав людини та Фонду милосердя та здоров'я Олександром Даниловим.
Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину ерефії, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 26 тисяч воєнних злочинів росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.
Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.
Контакти документатора по Херсонській області ініціативи «Трибунал для путіна»: +38066 94 56 560.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
