Сталін, Потьомкін, Маркс, Ленін, Олександр другий… Коли в Херсоні в різні часи зводили пам'ятники цим діячам, напевно ж розраховували, що стоятимуть вони століттями. Адже саме для увічнення в пам'яті поколінь діячів, що прославилися своєю титанічною працею задля народного блага, і встановлюють такі об'єкти. Але невблаганний час завжди вносить корективи в оцінки тих чи інших історичних постатей. І від цих оцінок і залежить доля пам'ятників.
Як Потьомкін та Карл Маркс не змогли “ужитися” в центрі Херсона; на постамент якому царю поставили Леніна, а потім “вивезли” вночі в невідомому напрямку? Поїхали розбиратися.
Ця історія почалася ще у далекому 19 столітті, коли в сквері центру міста звели пам’ятник Потьомкіну. Архітектор Мартос за величезні кошти – 170 тисяч царських рублів – створив цю скульптурну споруду, що простояла майже століття. Але, гримнули революційні події 1917-1921 років, під час яких радянська влада захопила владу в Херсоні. І звісно, ідеологічно не міг вже пам’ятник імперського сановника залишатися в місті.
За спогадами старожилів, його спочатку накрили якимось простирадлом, за що міська публіка стала називати пам’ятник «херсонським привидом», а потім перенесли у двір Херсонського історико-археологічного музею (нині – Херсонський краєзнавчий музей). Звідти він загадково зник наприкінці Другої світової війни.
Але, повернемося у 20 роки минулого століття. Після того, як радянська влада «благополучно» скинула Потьомкіна з постаменту, виникло питання: «Кого ж поставити на його місце? Не може ж воно пустувати?» Після недовгих роздумів вирішили поставити кого? Звісно ж, автора «Капіталу» – Карла Маркса. У 1922 році поставили йому пам’ятник, який став першим пролетарським монументом у Херсоні. Але він виявився менш довговічним, аніж матеріалістична система поглядів на світ та історію людства. Бо перший його екземпляр зліпили з неякісного матеріалу, що невдовзі почав кришитися і сипатися. Другий – зруйнували під час Другої світової війни. Але й спроба номер три завершилася для Карла Маркса плачевно. У 1950-х роках йому поставили пам’ятник, а вже у 90-х хтось не погодився з постулатами «Капіталу» та й розбив споруду.
Постамент пустував аж до 2003 року, поки на нього знову не поставили новий пам’ятник Потьомкіну. Але він не простояв й 20 років. У жовтні 2022-го під час окупації Херсона російськими військами, окупанти його кудись вивезли. А разом із ним «приробили ноги» пам’ятникам Суворову та Ушакову, чим «сприяли» деколонізації та очищенню нашого міста від імперської спадщини. Більше про це дивіться у минулому сюжеті Медіаплатформи «Вгору».
Після останнього перейменування в Херсоні Потьомкінський сквер отримав назву на честь Михайла Грушевського. Чи це буде останнє його перейменування, та що з’явиться на місці пам'ятників, покаже вже час.
Не менш чудернацька історія сталася з іншим пам’ятником. На початку 20 століття, ще в імперський період, планували встановити монумент на честь царя Олександра другого перед теперішньою будівлею Херсонського краєзнавчого музею (тоді – окружний суд). Поставили навіть мармуровий постамент, але почалася Перша світова війна, а потім революція 1917-1921 років. Тут точно вже було не до пам’ятника, а, тим паче – царю. Так і простояв постамент, аж поки після Другої світової війни на ньому не постав, як гадаєте, хто?
«Вождь пролетаріату» Ленін. Цікаво, що постамент був дорожчий, ніж пам’ятник, який виготовили з гіпсу. Тут він простояв не так довго, бо у 60-х роках на Площі Свободи встановили вже головний монумент Ілліча, який в лютому 2014 році під час Революції гідності та періоду «ленінопадів» знесли. Так «епоха цього вождя» в нашому місті закінчилася.
Куди подівся гіпсовий Ленін та царський постамент? Першого доправили на територію порту, де він простояв до “епохи ленінопадів”. А другого – у село Дар’ївку на Херсонщині.
Наступна історія пов’язана із загадковим зникненням пам’ятника ще одному радянському вождю – Сталіну. У 1939 році в парку імені Леніна (зараз – Шевченківський) поставили пам’ятник, на постаменті якого поруч «сиділи Ленін та Сталін». До речі, точна його копія також у той час була в Миколаєві. Але, у 1941 році нацистські війська окупували Херсон і ця скульптура зникла. Можливо, її могли вивезти, але ця гіпотеза лишається гіпотезою, бо ніяких документальних підтверджень цьому немає. Ймовірно, її знищили під час окупації нацистської Німеччини…
Через кілька років після завершення Другої світової на центральній алеї парку «замаячила» відновлена копія цього пам’ятника, якій судилося простояти менш ніж 10 років. У 1953 році помер Сталін, а його наступник – Хрущов – організував цілу компанію розвінчування «культу вождя».
І якогось ранку херсонці прокинулися та побачили, що на постаменті одиноко сидить «Ілліч» та «сумно» дивився в глибину паркової алеї. Чому так? Уночі відпиляли та кудись вивезли “Сталіна”. Та й сам Ленін «просидів» до 80-х років та був знесений, коли його пам’ятник став непридатним до реставрації.
Маємо надію, вже ніколи вожді, царі та інші сановники царського і радянського періоду не повернуться у будь-якій формі до нашого міста, жителі якого вже другий рік повномасштабного вторгнення доводять усьому світу, що Херсон – це Україна!