«Нескорений Херсон» став родзинкою Docudays UA

Серія виставок «Нескорений Херсон» фотокореспондента Медіаплатформи «Вгору» Олександра Корнякова стала найяскравішим проєктом, який торік втілила в життя команда онлайн-видання. Уже перший тур містами України в жовтні показав щиру цікавість різних людей до нашого нескореного міста, до сміливих та безстрашних херсонців, які, прагнучи свободи, чинили спротив російській окупації. Потім зі світлинами Олександра познайомилися на West Media Forum у Луцьку — це була єдина презентація за відсутності автора, який гайнув знімати вже звільнений Херсон. А ще команда отримала багато прохань привезти ці історичні світлини до інших міст або повторити на інших локаціях, навіть нарікання отримували, що десь були близько, а не заїхали...

Тож ідея помандрувати ще, разом із 19-м Мандрівним міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA, була вкрай доречною. І в листопаді-грудні «Нескорений Херсон» відвідав ще 9 міст у різних регіонах країни: Черкаси, Дніпро, Луцьк, Тернопіль, Львів, Чорноморськ, Хмільник, Чортків і Запоріжжя.

Презентація виставки «Нескорений Херсон» у Чорноморську (Одеська обл.)

Десятки годин у дорозі  від одного міста до іншого, калейдоскопічна зміна локацій (музеї, бібліотека, гуманітарний хаб, торговий центр, громадський центр для ВПО), презентація з ліхтариками через перебої з електропостачанням (це було в Черкасах, у перший день мандрів), повітряна тривога, що заскочила команду в Тернополі, — усе це не завадило провести презентації, які гості запам’ятають на все життя, та не зіпсувало вражень від нової подорожі й зустрічей з небайдужими та цікавими українцями.

Черкаси. Відсутність світла — не привід скасовувати захід

Щобільше, коли в Черкасах світло нарешті з'явилося, гості попросили не вмикати електрику, бо світло ліхтариків надавало особливої атмосфери, а в Тернополі імпровізована презентація фотовиставки спонтанно розпочалася прямо у бомбосховищі. Хіба таке забудеться?

Тернопіль. В очікуванні відбою повітряної тривоги

Традиція збирати повні зали порушена не була. У цьому турі серед відвідувачів виставки херсонців було менше, але не обійшлося без зворушливих моментів, коли люди на світлинах впізнавали себе. Переважна більшість відвідувачів — місцеві, але люди так само плакали, так само переймалися тим, що довелося пережити мешканцям окупованого Херсона.

У Хмільнику на Вінниччині виставка «Нескорений Херсон»нікого не залишила байдужими

І запитання, часом просто безперервний шквал запитань — про те, як поводили себе херсонці, колаборанти або росіяни, про те, як взагалі можливо жити під окупацією, коли людина стає абсолютно безправною та беззахисною, про те, звідки в херсонців відвага й сміливість виходити проти жорстокого озброєного ворога.

 Львів. Потік питань не припиняється

Інколи ці питання ставили публічно, і навіть здавалося,  цей потік цікавості ніколи не припиниться; інколи підходили до Олександра та намагалися віч-на-віч з’ясувати те, що хвилювало найбільше, бо правда про окупацію шокувала. Багато хто «приміряв» ситуацію на себе, розмірковував, що б робив, аби захопили його рідне місто — чи вистачило б волі та сміливості протестувати? І звісно, навколо автора утворювався вир журналістів, яким не терпілося дізнатися подробиці про акції протесту та окупацію з перших вуст.

Перед презентацією виставки в Запоріжжі. Насправді така увага журналістів була в кожному місті

Фотовиставка “Нескорений Херсон” стала родзинкою цьогорічного Мандрівного фестивалю Docudays UA, усе більше й більше людей прийняли до свого серця історію про жагу до свободи сміливих та безстрашних херсонців, про їхній спротив російській окупації та безглуздя та сюрреалізм російської окупаційної культури. І те, що відвідувачі впізнавали фотографії, теж не дивно, бо ці світлини облетіли відомі світові інформаційні агенції – Reuters, The Times, The Guardian, BBC, Aljazeera та багато інших, і лише тепер змогли познайомитися зі сміливцем-фотографом, чиє ім’я довгий час приховували заради його безпеки.

На цій світлині Олександр Корняков увічнив фінал першого мітингу, який відбувся 5  березня — момент, коли протестувальники дійшли від площі Свободи до парку Слави.

Але на цьому історія «Нескореного Херсону» не закінчилася: після завершення туру команда поїхала до звільненого Херсона з гуманітарною місією. На кошти, зібрані завдяки благодійному аукціону під час першого туру для допомоги мешканцям окупованого Херсона, закупили ліки, засоби гігієни та інші речі, вкрай потрібні мешканцям деокупованого міста. Цю допомогу отримали адресно ті херсонці, які зверталися до команди Медіаплатформи «Вгору». Також частину ліків передали до Червоного Хреста та 10 тисяч гривень переказали місцевим волонтерам.

А сам Олександр Корняков після завершення другого туру виставки майже весь час перебуває у звільненому Херсоні — знімає будні деокупованого міста та фіксує злочини російських військових.