Головний "волонтер" Херсона в роки Другої світової війни

З початком вторгнення армії рф в Україну активізувалися волонтери. Вони збирають допомогу для жителів Херсона й області, українських військових. 

Такі ж люди, готові прийти на допомогу, були в Херсоні й у роки Другої світової війни. Один із них - Леонід Іванович Гошкевич (брат Віктора Гошкевича – засновника Херсонського краєзнавчого музею). Він народився в 1868 році в родині київського священника, що в майбутньому визначило його життя. Леонід Іванович закінчив Києво-Подільське духовне училище та Київську духовну семінарію.

Леонід Гошкевич

У 1907 році він був призначений на службу до Свято-Духівського собору в Херсоні. Як згадують сучасники, його одразу полюбили місцеві парафіяни та колеги-священики. Кожного дня до нього йшли люди зі своїми переживаннями та печалями. Для всіх отець Леонід знаходив потрібні слова та поради. Під час радянського періоду, коли руйнувалися храми та піддавалося репресіям духовенство, Леонід Іванович не боявся ходити по місту в одязі священика. Хоча, були випадки, коли «новоявлені атеїсти» вигукували на його адресу лайку та навіть плювали в обличчя. У 1926 році він почав служити в церкві Всіх Святих, бо Привізна церква була закрита місцевою владою. Щоб зрозуміти, якою він був людиною, варто згадати фразу. Вона стала девізом його життя: "Всегда и во всякое время готов служить каждому, быть всем для всех".

Леонід Гошкевич у себе вдома

У важкі роки Другої світової війни він це довів. Під час нацистської окупації отець Леонід, ризикуючи життя, рятував євреїв, які не встигли евакуюватися з Херсона. Робив він це незвичним способом: хрестив їх у православ'я, чим врятував 120 людей. Також Леонід Гошкевич переховував військовополонених, яких активно шукала нацистська окупаційна влада. Він відмовився співпрацювати з німцями, не відслужив жодної літургії за здоров'я Гітлера та вояків Вермахту.

Леонид Гошкевич в останні роки свого життя

Після звільнення Херсона від німецької окупації протоієрей Гошкевич організував серед духовенства та парафіян херсонських громад збирання грошей та продуктів для поранених бійців херсонського шпиталю. Все це він робив безкорисливо та зі щирим серцем. Йому не потрібні були гроші чи нагороди. Але від радянської влади він отримав, як це не дивно, медаль "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.". Хоча більшовики й мали негативне ставлення до церкви та священиків.

Таких людей, як Леонід Гошкевич, було багато в Херсоні за тих буремних часів. Вони, так само, як і зараз волонтери, рятували життя, допомагали та підтримували місцевих жителів.