На початку XX століття в Херсонському повіті активно діяло місцеве земство, яке займалося благоустроєм не тільки губернського центру, але й інших населених пунктів.
Наприклад, у 1907 році представниками цієї організації відкрито 5 шкіл в Олексіївці, Свято-Троїцьку, Новій Одесі та Новій Тягинці. Також відбулося перетворення на двокласну школу навчального закладу в Станіславі. Уже до 1 січня 1908 року в повіті діяло 6 двокласних та 153 однокласних земських шкіл. Тут навчалися понад 15 тисяч дітей. Хоча в 1906 році цей показник сягав позначки тільки в 538 дітей. Погодьтеся, суттєві зміни всього за один рік. Завдяки такій активності виникла проблема з переповненими класними приміщеннями. Доводилося шукати та модернізувати деякі навчальні заклади, щоб вони могли прийняти таку кількість учнів.
Нові навчальні будівлі спорудили виключно за кошти земства. Ще в 1906 році на загальних зборах було асигновано спеціальну суму, яка допомогла побудувати у Свято-Троїцьку, в Єфимовці та Новій Одесі нові школи. Гроші пішли на закупку каменю, підвіз будівельних матеріалів тощо. На жаль, у таких селах, як Максимівка, Миколаївка, Козацьке, Семенівка, Блакитне не спорудили нових будівель. Це було пов’язано з тим, що сільська громада відмовилася виконувати договір, який уклали раніше з земством. Хоча в Христофорівці та Любомирці провели перебудову вчительських квартир та спорудили новий паркан поряд зі школою.
У цей же період сільські громади разом із херсонським земством звели нові будівлі в Ново-Сергіївці та Костянтинівці. До цього часу ці школи розташовувалися в тимчасових незручних будівлях.
Трохи цифр. Скільки отримали сільські громади на будівельні роботи?
Як бачите, суми доволі великі. Тим паче, третину коштів надало саме земство. Їх витратили на купівлю меблів, ремонт шкільних будівель та навчальні посібники. До 1908 року повітове земство видало до 5 тисяч рублів вищезгаданим сільським громадам.
У 1907 році уряд обіцяв допомогти в створенні нових класів, закупівлі навчального обладнання та будівельних матеріалів. Але до 1 вересня жодна школа нічого не отримала. В результаті повітовому земству навіть довелося купити 10 ліхтарів дітям для публічного читання. Також була спроба замінити шкідливі гасові лампи ацетиленовим освітленням, купивши два таких пристрої.
Повітове земство також взяло на себе вирішення проблеми з підручниками та письмовим приладдям. У той час їх катастрофічно не вистачало. Навіть надіслані навчальні матеріали на суму 20 тисяч рублів не змогли розв’язати проблему. Були спроби купити підручники в комісіонці, але це не дало бажаних результатів. Наприклад, продаж на окремих книжкових складах взагалі припинився.
Одночасно земство продовжувало поповнювати свою повітову бібліотеку. Тільки в 1907 році придбали 654 книги на суму в 688 рублів, а також отримали 99 книг від меценатів. На початок 1908 року в херсонській повітовій земській бібліотеці нараховувалося понад 7 тисяч різних творів, якими користувалися до 420 осіб на рік. До речі, із них 246 читачів були саме вчителями земських шкіл.