Мешканці Млинів (невеликий приватний сектор херсонського мікрорайону колишнього бавовняного комбінату) вже третій тиждень живуть у постійному напруженні, бо майже щодоби сюди щось “прилітає” з лівого берега Дніпра, де засіли російські загарбники. Війська країни-агресора вперше обстріляли Млини опівдні 12 грудня. І той день закарбувався в пам’яті місцевих жителів як “найчорніший понеділок”.
Заставлені горщиками з квітами великі вікна домівки пана Василя* на вул. Київський дивляться саме в бік Дніпра. Господар дуже любить кімнатні рослини й, вийшовши на пенсію, захопився їх вирощуванням.
Чоловік тоді якраз пообідав, одягнув окуляри та ліг відпочити на тахту навпроти вікна з книгою.
Чую, бухкає. Спочатку начебто далеко, потім один приліт був ближче – шибки задеренчали. Ну задеренчали й задеренчали, я до цього вже звикати став. І далі продовжив читати. А тут як гахне! Дивлюся, за вікном начебто вихор якийсь майнув, собаки завили, а віконна рама стала падати в кімнату. Як в уповільненій зйомці… Я нещодавно рами виймав і простір між ними та стінами замощував старою ватою, утеплював. Якби не квіти, рама б гепнулася, але вазони її трохи затримали. Я встиг підхопитися, спіймати її та поставити на місце. І, що дивно – рама падала в кімнату, а шибки у двір полетіли, прямо на мангал під вікном.
Вибухова хвиля була такою потужною, що пан Василь подумав – іншої половини його домівки вже не існує. Вийшов надвір, обійшов навколо будинку. Двері вхідні перекосило, в інших вікнах частина шибок вилетіла теж, деякі шибки лопнули, коник на даху зрушив із місця, але стіни витримали.
На вулицю повибігали сусіди. Тут сирена почулася, дві чи три «швидкі» пролетіли. Неподалік на дорозі жінку осколками вбило. Нашу сусідку, Зою. Вона якраз на маршрутці приїхала, з вулиці Кулика завернула на Київську, не дійшла до свого будинку буквально метрів з десять… Лежала вся в крові. Чоловік поруч із нею стояв і дзвонив комусь, мабуть, дітям: «Маму вбило, маму вбило»… З боку Тираспольської клубочився дуже густий чорний дим. Потім довідалися, що й на Верхніх Млинах багато будинків поруйновано, люди загинули. Мій однокласник по школі №7, Петро (в паралельному класі навчався), теж потрапив під обстріл. Вийшов собаку погодувати на подвір'я. Тепер собаки немає, а йому руку та ногу відірвало... У реанімації тепер. Вижив, але лікарі досі ніяких прогнозів не дають. А я його бачив, двох тижнів не минуло. Він ще питав, куди я йду, бо їхав на машині, пропонував підвезти. Спокійна, розважлива людина. Шапки гарні шив… Біля нашого магазину, куди весь наш район ходить скуповуватися, метрів за десять, а то й менше, теж розірвався снаряд, з вирви ще хвостовик стирчав...
Жодних військових об'єктів чи якоїсь важливої інфраструктури на території Млинів немає та й ніколи не було. Тут, крім приватних будинків, лише школа, лікарня та кілька крамничок.
На фотографіях – лише деякі наслідки злочинів країни-агресора.
Р. S. Цей злочин російської федерації зафіксовано документаторами Української Гельсінської спілки з прав людини в рамках ініціативи «Трибунал для путіна». Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину росіян, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 26 тисяч воєнних злочинів росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.
Нагадуємо, мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо в 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.
Контакти документатора по Херсонській області ініціативи «Трибунал для путіна»: +38 066 94 56 560.