Чи допоміг Ленд-ліз перемогти у Другій світовій війні?

Президент США Джо Байден 9 травня підписав закон про ленд-ліз для України. 

Востаннє аналогічна процедура діяла під час Другої світової війни. Зараз вона може стати важливим фактором у російсько-українському протистоянні. Колись Америка вже зробила такий крок. Тоді він став одним із вирішальних для перемоги над нацистською Німеччиною.

Президент США Джо Байден підписує закон про ленд-ліз для України

Європейська та американська допомога була вчасною

Закон про надання матеріальної допомоги союзникам у США ухвалили в березні 1941 року, коли війна на континенті вже тривала майже півтора року. Її підписав президент США Франклін Рузвельт. Започаткована процедура "lend lease", тобто буквально "передання в оренду чи в борг" передбачала, що Вашингтон передає військову й цивільну техніку, зброю, устаткування, боєприпаси та інше майно країнам, чия оборона є "життєво важливою" для США. Після війни вцілілу техніку необхідно повернути або сплатити за неї.

Президент США Франклін Рузвельт підписує закон про ленд-ліз для СРСР. 1941 рік

До таких країн спочатку входили Британія й Китай, а потім Франція і СРСР. Радянський Союз підписав першу домовленість про американську допомогу лише в жовтні 1941 року, коли радянські війська вже пів року зазнавали поразок від нацистської Німеччини, відступали і втратили тисячі одиниць техніки та мільйони солдатів. Повноцінно домовленості щодо постачання зброї, техніки та іншого майна сторони унормували лише в червні 1942 році

Як підтримав тил

Суха статистика така: за чотири роки війни США поставили СРСР товарів і зброї на 12 млрд доларів. Наприклад, вражаючим був обсяг постачання авіаційної техніки: 22 150 літаків, з яких 9621 винищувачів та 3632 бомбардувальників. Також радянська армія отримала від союзників у рамках "lend lease" 6,2 тисячі БТР різних типів, 9,6 тисячі артилерійських, 13 тисяч зенітних та протитанкових гармат, 131,6 тисячі кулеметів, 326 тисяч тонн вибухівки, 473 мільйони артснарядів тощо.

Радянський офіцер спостерігає за колоною джипів, які США дали СРСР в рамках ленд-лізу

Ленд-ліз працював за такою схемою: у СРСР складали заявку, «список Молотова-Мікояна», на підставі якої союзники по антигітлерівській коаліції разом складали протокол постачання. Молотов був наркомом (міністром) закордонних справ, а Мікоян – наркомом зовнішньої торгівлі та відповідальним за постачання армії продовольством.

Розвантаження британських танків Matilda, отриманих СРСР за програмою ленд-лізу

В 1941-1945 роках протокол постачання узгоджувався чотири рази. У радянську державу надходило від ґудзиків до цілих нафтопереробних заводів. В усі роки війни значну частину поставок становила не лише військова техніка, (в середньому 14% від загального тоннажу), а продовольство (28%) і метали (23%). Але цьому є просте пояснення: німці в 1941-1943 роках окупували важливі аграрні райони СРСР. А сільгоспугіддя, на відміну від оборонної промисловості, евакуації не підлягали.

Хоча, радянські та російські історики, жонглюючи цифрами, доводили, що така допомога не мала великого значення для СРСР: начебто «ленд-ліз становив лише 4% від радянського виробництва».

Продовольчий ленд-ліз від США для Червоної армії під час Другої світової війни

Натомість, опальний радянський очільник Микита Хрущов у мемуарах зазначив, що в приватних розмовах Сталін неодноразово казав про ленд-ліз, як про важливу складову радянської перемоги.

«Він прямо казав, що якби США нам не допомогли, ми б цю війну не виграли, – згадував Хрущов. – Якби нам довелося битися з гітлерівською Німеччиною сам на сам, ми не витримали… Не думаю, чи Сталін коли-небудь письмово викладав свої думки з цього приводу, але наполягаю, що в кількох розмовах зі мною він зазначав саме так».

Але пропагандисти «пабєдобєсія» й досі горлають, що це сфабриковані та неправдиві факти.

Американський пілот і радянські пілоти біля отриманого через ленд-ліз американського винищувача Bell P-39, Airacobra

Історія повторюється

Ленд-ліз для України запрацює аж з 1 жовтня. За інформацією CNN,  Міністерство оборони США наразі розглядає 1300 пропозицій від 800 компаній щодо нового інноваційного озброєння для України, щоби допомогти їй у боротьбі з російськими окупаційними військами.

Пропозиції, на які подало запит Міноборони США і які наразі розглядають, передусім зорієнтовані на ключові військові потреби України: засоби ППО, протитанкові, протипіхотні, БПЛА тощо.

Одним із критеріїв для відбору нових виробничих контрактів стане термін їх виконання. Пентагон шукає потенційних виробників та постачальників, які можуть виконати замовлення в період від «до 30 днів і до понад 180 днів». Міноборони США також просить детально описати, на якому типі повітряної, наземної чи морської платформи можна розгорнути їхню зброю та чи є в них уже щось у виробництві.

Маємо надію, що американський уряд пришвидшить надання Україні сучасного озброєння для боротьби з агресором.

Матеріал та фото з відкритих джерел Інтернету