Наприкінці січня 2026 року в столиці ОАЕ почалися перші за довгий час тристоронні переговори у форматі Україна-США-Росія. З активізацією дипломатичних перемовин активізувалася і ворожа пропаганда. Окупаційний ресурс «Блокнот Херсон» 25 січня 2026 року розповсюдив фейк про те, що в Україні нібито закликають визнати Донбас російським. Пропагандисти стверджують, що з такою заявою в ефірі телеканалу «Еспресо» виступив Юрій Луценко.
Колишній генпрокурор Луценко 23 січня дійсно був гостем програми «Вердикт» із Сергієм Руденком на телеканалі «Еспресо», він аналізував чутки про мирні переговори в Абу-Дабі та обговорював внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Порівняння прямої мови політика з публікаціями пропагандистського ресурсу свідчить про чергову грубу маніпуляцію та відверте викривлення змісту слів. Юрій Луценко не закликав до поступок Росії – його виступ був спрямований на захист територіальної цілісності та критику кулуарних рішень.
Як саме роспропаганда перекрутила зміст слів українського політика, що було сказано насправді та які ознаки свідчать про те, що зміст статті є фейком – читайте у розборі «Вгору».

Юрій Луценко часто виступає на каналі «Еспресо» як представник опозиції. Його риторика часто критична: він закликає владу до «чесної розмови» з народом про складність ситуації на фронті та можливі важкі компроміси заради збереження державності. Однак Луценко є опозиційним політиком, і його слова – це його особиста думка, а не офіційна позиція держави чи «заклик усієї України».
Російське видання стверджує, що Луценко закликав «визнати Донбас російським» та начебто «очікує, коли Зеленський оголосить про виведення військ із Донбасу». Обидві тези брехливі.
Приводом для розмови стала стаття в італійській газеті Corriere della Sera. У ній йшлося про начебто один із документів, який може лягти в основу мирного плану: гіпотетичний повний відхід ЗСУ з Донбасу в обмін на 800 млрд доларів фінансової допомоги Україні. На прохання ведучого прокоментувати публікацію Юрій Луценко одразу зауважив:
«Про цей сценарій, вихід України без бою із підконтрольних нам територій Донбасу, Путін говорить ще з часів зустрічі з Трампом на Алясці. Президент Зеленський постійно, в тому числі й усього лише два дні тому в Давосі, заявляє, що ця формула для України неприйнятна».
Луценко не виключив можливість таємних домовленостей Зеленського й Трампа про виведення військ із Донбасу. Однак наголосив, що, судячи із суто військового складу делегації, більш ймовірно, що мова йшла лише про технічні деталі (контроль за лінією фронту та механізми припинення вогню), а не здачу території. Ось що сказав Луценко дослівно:
«Очевидно, що він (Зеленський – прим. ред.) сказав, що Україна готова до мирних переговорів. А не очевидно, чи сказав він про те, що Україна готова вивести війська з Донбасу при певних умовах. Про це ми не знаємо. Про це нам говорять тільки якісь західні видання».
Але над можливістю такого ходу подій політик дійсно розмірковував. При цьому Луценко не «закликав визнати Донбас російським». Він використав риторичний прийом. Його логіка така: якщо на фронті все настільки погано, що нам потрібно йти на ганебний мир (як Фінляндія 1940-го), то президент повинен мати мужність вийти та сказати це народу прямо. Це не заклик до здачі Донбасу, а вимога максимальної чесності перед суспільством.
Російські пропагандисти традиційно вихоплюють лише зручні для себе слова та виривають цитату з контексту. Вони опускають ту частину, де Луценко каже:
«Якщо ситуація дозволяє нам продовжувати війну і знаходити найкращі переговорні позиції, тоді ми маємо про це знати, зібрати всі свої сили в кулак та добиватися миру на такому шляху».
Фейк про Донбас – це яскравий приклад маніпулятивної подачі інформації, де реальні слова змішується з домислами, пропагандистськими штампами та спотвореною інтерпретацією. Російський ресурс взяв критичний аналіз внутрішньополітичної ситуації в Україні та перетворив його на «заклик до капітуляції». Насправді Юрій Луценко виступає як опонент будь-яких незаконних територіальних поступок, а не як їхній прихильник.
Клікбейтний та брехливий заголовок, який стверджує: «На Украине призвали признать Донбасс российским». Однак у словах Луценка немає жодного слова про фактичну передачу або юридичне визнання територій частиною РФ.
Використання пропагандистських ярликів. Текст містить терміни, які є частиною російських інформаційних операцій. «Напівлегітимний» – це улюблений епітет російської пропаганди щодо Президента України (натяк на те, що термін президентства Володимира Зеленського сплив).
Спекуляції та домисли («одна бабуся сказала»). Припущення видаються за факт, хоча жодних доказів не існує. На цей момент немає жодних офіційних підтверджень чи витоків із достовірних джерел про обіцянки виводу військ із Донбасу.
Джерело інформації. Ресурс «Блокнот Херсон» – це регіональне онлайн-видання, яке наразі працює як частина великої російської медіамережі «Блокнот» і повністю підпорядкована російській пропаганді. За даними Інституту масової інформації, мережа «Блокнот» належить ГК РусМедиаГрупп. Ресурс висвітлює події на тимчасово окупованих територіях Херсонської області з позиції РФ, публікує офіційні заяви окупаційної влади, новини про «відновлення життя», а також критикує дії ЗСУ та української влади.
Російський ресурс взяв реальну критику Луценка, «докрутив» її вигаданими деталями та додав заголовок, який повністю змінює сенс сказаного на протилежне та повністю викривив його суть.
Ситуація стає ще складнішою на тлі повідомлень західних медіа, які пишуть, що адміністрація США нібито прямо пов'язує надання гарантій безпеки із готовністю Києва до фактичної передачі Донбасу під контроль РФ. Тож заклик «віддати Донбас» звучить зовсім не зсередини України.
Разом з тим такі видання, як The Guardian та Al Jazeera пишуть, що Президент України підтверджує готовність документа, але наголошує на «фундаментально різних позиціях» щодо територій:
«Зеленський відмовився віддавати землю, яку Україна успішно захищала з 2022 року шляхом виснажливої та дорогої виснажливої війни» (The Guardian).
P.S. Щодо другої частини заголовка статті на скриншоті про «тяжкі бої» під Херсоном. 26 січня 2026 року речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин повідомив, що російські військові залишили свої позиції на острові Олексіївський у Херсонській області через активний тиск Сил оборони України та низький моральний стан особового складу. Пропагандисти використовують формулювання «тяжкі бої», щоб виправдати відступ або втрату територій. Це дозволяє героїзувати поразку: мовляв, ми не просто пішли через низький бойовий дух, а «героїчно трималися в пеклі».