Мій приятель, викладач університету Юрій Н., телефонує з Севастополя. Телефон - це єдине, що у нього ще працює.
Сидить без комп"ютера, лекції для студентів не має можливості підготувати, каву варить на буржуйці:) - і при цьому страшенно втішений:) Регоче!
Просто щасливий, що нарешті кримчани зрозуміють, що для них значить Україна!
Повністю підтримує татар і громадських активістів.
Каже, що якби Україна це зробила відразу після анексії: перекрила воду, електроенергію, товарообіг, то, може, б і не сталося окупації Донбасу.