Як виглядає катування у 21 у столітті
Надійшов лист до Секретаріату Уповноваженого з Вільшанської психіатричної лікарні щодо жінки, яку протягом 9 років, в повній ізоляції, лікували від черевного тифу. Діагноз: на основі даних бактеріологічного дослідження носія черевного тифу результат посівів від’ємний.
9 років людського життя вже не повернути. Медична помилка, що покалічила людині життя, залишається приватною історією до тих пір, поки вона не розказана. Якщо ж її розповіли, то ця історія стосується вже всіх, тільки тому, що це може статися з кожним.
Висновок: винних немає. Всім дякую. Можна розходитися.
#Місця_несвободи
Під час моніторингових НПМ-візитів до місць несвободи, у яких часто безкарно, десятиліттями знущаються над людьми, я зустрічаю такі жахи, що просто немає сил їх в собі більше тримати. Я хочу показувати без прикрас сумну і не завжди приємну реальність, розповідати про кричущі випадки порушення прав людини у закритих установах, про які, скоріше за все, ви б ніколи не почули. Про це потрібно говорити, для початку хоча б говорити.
Під час такого візиту до психіатричної лікарні, ми знайшли літню жінку, яка більше 9 років проживає в окремій палаті. В цій палаті, окрім старого ліжка і пластикової бочки з написом "Брудна білизна", більше нічого немає. За словами лікарів, колись у неї був черевний тиф, зараз вона є його носієм, а тому її треба ізолювати. Вдумайтесь - не 1 місяць, не 5 місяців, не рік, а 9 років в ізоляції! Випадки черевного тифу майже вже не зустрічаються на території України, його успішно побороли ще у минулому столітті.
На сьогодні питання черевного тифу регулює радянський наказ №139, яким користуються дотепер. У цьому наказі чітко зазначено, що, по-перше, для того аби встановити що особа є хронічним носієм черевного тифу, треба протягом декількох років раз на квартал здавати аналізи. А по-друге, навіть якщо діагноз носія встановлено, пацієнта лише відсторонюють від роботи у сфері харчування, обслуговування і роботи з людьми, тоді як члени його сім'ї можуть продовжувати працювати в цих сферах.
Ось так, персонал ізолює літню жінку в страшній палаті, звідки вона роками не виходить на вулицю і не спілкується з людьми. При тому, що люди у лікарні апріорі не можуть жити такий тривалий час. Це при тому, що психіатрична лікарня це медичний заклад, в якому пацієнти можуть перебувати до 6 місяців.
Чи треба казати, що ніякі аналізи жінці ніхто не робив? Злочинна недбалість лікарів занапастила життя цієї літньої жінки. Це не просто недбалість, це людська байдужість.
В той же час, поняття медичної (лікарської) помилки законодавчо не закріплено. Як правило, лікарські помилки часто замінюють на поняття "халатність", "недбалість", "невіглаством лікарів". На сьогодні подібні "лікарські помилки" поза законом.
Так виглядає катування у 21 у столітті.
-preview.webp)
