Як виглядає катування у 21 у столітті

Під час такого візиту до психіатричної лікарні, ми знайшли літню жінку, яка більше 9 років проживає в окремій палаті. В цій палаті, окрім старого ліжка і пластикової бочки з написом "Брудна білизна", більше нічого немає. За словами лікарів, колись у неї був черевний тиф, зараз вона є його носієм, а тому її треба ізолювати. Вдумайтесь - не 1 місяць, не 5 місяців, не рік, а 9 років в ізоляції! Випадки черевного тифу майже вже не зустрічаються на території України, його успішно побороли ще у минулому столітті.

На сьогодні питання черевного тифу регулює радянський наказ №139, яким користуються дотепер. У цьому наказі чітко зазначено, що, по-перше, для того аби встановити що особа є хронічним носієм черевного тифу, треба протягом декількох років раз на квартал здавати аналізи. А по-друге, навіть якщо діагноз носія встановлено, пацієнта лише відсторонюють від роботи у сфері харчування, обслуговування і роботи з людьми, тоді як члени його сім'ї можуть продовжувати працювати в цих сферах.

Ось так, персонал ізолює літню жінку в страшній палаті, звідки вона роками не виходить на вулицю і не спілкується з людьми. При тому, що люди у лікарні апріорі не можуть жити такий тривалий час. Це при тому, що психіатрична лікарня це медичний заклад, в якому пацієнти можуть перебувати до 6 місяців.

Чи треба казати, що ніякі аналізи жінці ніхто не робив? Злочинна недбалість лікарів занапастила життя цієї літньої жінки. Це не просто недбалість, це людська байдужість.

В той же час, поняття медичної (лікарської) помилки законодавчо не закріплено. Як правило, лікарські помилки часто замінюють на поняття "халатність", "недбалість", "невіглаством лікарів". На сьогодні подібні "лікарські помилки" поза законом.

Так виглядає катування у 21 у столітті.