Ще 30 травня голова організації Херсонський обласний центр “Успішна жінка” Олена Микитась написала на своїй сторінці у Фейсбуці:
“Люблю свою роботу, особливо тренінги, які допомагають жінкам особисто зростати! А коли ще група різновікова та вмотивована - просто задоволення!”.
А ми, її соратники й друзі, з великим задоволенням і захопленням спостерігали, як невтомно, весело й ефективно вона працює.
У ніч із 1 на 2 червня Олена пішла з цього світу.
Зараз вже важко порахувати, скільки жінок-лідерок виховала “Успішна жінка”, заснована Оленою ще у 2000 році. Скільком допомогла стати економічно незалежними, скількох захистила від домашнього насильства, скільком допомогла створити власні громадські організації, скількох переконала йти в політику. Так само, як зараз важко порахувати, скільки громадських організацій залучила вона в партнери і скількох активістів надихнула допомагати їй у її роботі. Це було непросто, адже, як згадувала сама Олена, у 2000 році, назвавшись "Успішна жінка", вона терпіла насмішки. Коли Олена піднімалася на сцену, деякі чоловіки насмішкувато говорили: "Зараз подивимося, що нам успішна жінка розкаже". Сьогодні такі назви сприймаються абсолютно нормально, тобто, жінкам вже дозволяють бути успішними, вже ніхто не дивується, що вони такі. І в цьому – велика заслуга Олени Микитась.
Зневіреним і несміливим жінкам Олена невтомно передавала свої життєві гасла: “Ніколи нічого не пізно починати”, “Коли важко - малюй, співай, танцюй”. “Можна займатися різними професійними речами і встигати творити”.
Це осміляло й окриляло й у жінок з’являлася віра в себе, відкривалися несподівані таланти й вони назавжди ставали активістками “Успішної жінки”.
Багато хто з нас брав участь у проектах Олени – це було цікаво, захоплююче й давало відчуття важливості нашої роботи. В різні часи ми зустрічалися з Оленою на майданах, на пікетах, на прес-конференціях, семінарах, на круглих столах з представниками влади, коли потрібно було достукатися, аби влада почула голос громадськості. Вона завжди була впевнена, переконлива, харизматична і безстрашна. Запам’яталися її слова:
“Треба бути самими собою і розуміти, що це дуже необхідно – саме для вас. Знати точну мотивацію і мету і, звичайно, йти назустріч страху. Я весь час кажу: страшно – от і йдіть на нього – на страх. І тоді ви отримаєте ті навички, і поборете цей страх, станете ще сильнішою, ще розумнішою, ще красивішою, і життя довкола буде таким самим. Адже треба починати з себе“.
Дякуємо, Олено, за все хороше й важливе, що Ви зробили для цього світу, для Херсона, для нас, Ваших однодумців і соратників. І просто за те, що були з нами усі ці роки. Нам дуже Вас не вистачатиме.
Колектив Благодійної організації “Фонд милосердя та здоров’я” та онлайн-газети “Вгору” висловлює глибоке співчуття родині, близьким, друзям Олени Микитась й усій херсонській громаді.