Прорив окупантів, слабка оборона та перші бої у 2022 році: як Херсон зустрів повномасштабне вторгнення РФ

Чотири роки тому, 24 лютого 2022 року, розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Уже в перші дні війни Херсон став єдиним обласним центром, який російські війська змогли захопити.

Прорив окупантів відбувся стрімко. Бої точилися на підступах до міста, оборона Херсона виявилася слабкою, а територіальна оборона – фактично не готовою до масштабної атаки. Частина силових структур залишила місто, озброєння бракувало, рішення ухвалювалися в умовах хаосу.

Окупація Херсона тривала понад вісім місяців і стала одним із найболючіших епізодів початку великої війни.

У цьому матеріалі ми відтворюємо хронологію перших днів повномасштабної війни на Херсонщині через розповіді очевидців, учасників подій та аналіз відкритих джерел – щоб зрозуміти, чому місто залишилося без належного захисту.

Перші дні повномасштабного вторгнення РФ на Херсонщині: чи була влада готова до війни?

Вже зранку 24 лютого 2022 року російські підрозділи прорвалися до Херсонщини з боку тимчасово окупованого Криму. Протягом кількох днів бої точилися на підступах до Херсона. 1 березня російські військові зайшли до міста, а 3 березня над будівлею обласної адміністрації з’явився російський прапор. 

Російська військова техніка рухається дорогою на Херсон 24 лютого 2022 року. Фото: Reuters

Журналістка «Вгору» Анастасія Друсінова напередодні вторгнення РФ була присутня на пресконференціях обласної та міської адміністрації Херсона. За її словами, тодішній голова Херсонської ОДА Геннадій Лагута повідомив, що відбулась селекторна нарада з Президентом України Володимиром Зеленським. Ситуація нібито під контролем і панікувати не варто.

“Перше, що мені впало в око, – Лагута був доволі бадьорий. Не було видно, що він засмучений чи чимось стурбований. На відміну від нього, представники силових відомств були небагатослівні. Потім журналісти запитали, чи готові ми відбивати атаку росіян. Лагута відповів, передаю приблизно, «Ми тут зібралися, чоловіки, і станемо грудьми, щоб захистити нашу Херсонщину»”, – згадує Анастасія. 

На запитання журналістів про можливу евакуацію понад 300 тисяч жителів міста у разі наступу РФ конкретної відповіді не прозвучало. За словами Анастасії, один із заступників керівника області відповів, що влада діятиме “в межах чинного законодавства” та посадових інструкцій.

Нарада в Херсонській ОДА 23 лютого 2022 року. Фото: “Українська правда”

Паралельно відбулася пресконференція міського голови Ігоря Колихаєва. За спогадами Анастасії, вона виглядала формальною: конкретних планів дій також не озвучували, хоча питання щодо стану укриттів і бомбосховищ лунали неодноразово.

“У суспільства був запит на цю інформацію, і керівникам потрібно було якось реагувати. Влада від початку не була готова. Згодом уже не курсувала залізниця, не пропонувалися евакуаційні автобуси – нічого з цього не було доступним”, – додає журналістка “Вгору”.

Дефіцит зброї та провал оборони: бойова ситуація на Херсонщині у лютому 2022 року

Під час підготовки цього матеріалу редакція звернулася до низки чинних і колишніх військовослужбовців із проханням прокоментувати події перших місяців повномасштабної війни на півдні України. Частина співрозмовників посилалася на зайнятість, службу або перебування на лікарняному. Інші прямо зазначали, що дозволу на інтерв’ю з цієї теми наразі не буде.

На умовах анонімності вони сказали, що рішення пов’язано із нещодавньою публікацією агенції Associated Press, де посилаються на слова Валерія Залужного. Посол України у Великій Британії та ексголовнокомандувач ЗСУ звинуватив Президента України Володимира Зеленського та інших посадовців у провалі контрнаступу у 2023 році.

Валерій Залужний під час роботи на посаді головнокомандувача ЗСУ. Фото з офіційної сторінки Валерія Залужного

Британська газета “The Guardian” у своєму розслідуванні повідомила, що Валерій Залужний наполягав на необхідності ширшого розгортання військ і запровадження воєнного стану до початку повномасштабного вторгнення РФ. Але відповідні рішення на той момент ухвалені не були. Окрім цього, за інформацією видання, Головне управління розвідки таємно готувалося до вторгнення РФ ще в січні 2022 року.

Наші співрозмовники – як чинні, так і колишні військові – у приватних розмовах заявили, що, на їхню думку, Херсонщина не була належним чином підготовлена до повномасштабного вторгнення РФ. За їх словами, у перші дні не було розгорнутої оборони, достатньої кількості фортифікаційних споруд та необхідного забезпечення підрозділів. 

Про дефіцит зброї, бронежилетів, техніки та людей каже й херсонець Петро Чупрун, який у перший день вторгнення РФ пішов боронити рідне місто. А нині служить старшим бойовим медиком у 36-й окремій бригаді морської піхоти. 

Петро Чупрун у Херсоні на початку повномасштабного вторгнення РФ. Фото з особистого архіву

“Ми йшли просто полями – відкритою місцевістю. Це була ціла група. На той момент ні в кого з нас не було амуніції. Можливо, в одного-двох ветеранів АТО/ООС була форма. Зі зброї – по автомату і по два магазини набоїв. І це все. Ми були в цивільному одязі: я – у зимовому пальті й кедах, інші хлопці – хто в зимових куртках, хто в чоботях чи кросівках, у чому довелося”, – каже Петро Чупрун. 

Також, за словами військового, у Херсоні підрозділи не мали чітко визначених позицій, укріплень чи достатньої протитанкової зброї. 24 та 25 лютого підрозділи ТРО намагалися зайняти позиції поблизу Антонівського та Дар’ївського мостів, однак отримували накази про відхід. А 1 березня підрозділ Петра перебував у районі ТРЦ «Фабрика», коли з’явилася інформація про велику колону російської техніки.

“Нам сказали, що рухається настільки велика колона техніки, що з двома «Мухами» (це підвид РПГ) ми нічого не зможемо їм протиставити. Тому ротний сказав: «Я не візьму на себе відповідальність за ваші життя, бо це буде не бій – ми просто тут загинемо». І наказав відступати: залишити все на місці, сховати й відходити. Згодом я дізнався, що, здавалося б, відступили всі, але троє військовослужбовців попри наказ командира залишилися на позиціях. З РПГ вони знищили російський КамАЗ”, – розповідає бойовий медик. 

Формування тероборони та перші бої у Бузковому парку: втрати й символ спротиву Херсона

Спроби формувати територіальну оборону на Херсонщині були ще у 2015 та 2016 роках. Однак системної підготовки, регулярних навчань чи повного укомплектування підрозділів до лютого 2022 року не відбулося. Наслідки цього стали особливо відчутними як раз на початку повномасштабного вторгнення РФ. 

1 березня 2022 року, коли російські війська заходили до Херсона з бронетехнікою та важким озброєнням, саме бійці територіальної оборони – переважно місцеві добровольці – намагалися зупинити їх у районі Бузкового парку. Вони мали обмежену кількість стрілецької зброї та «коктейлі Молотова». 

Меморіал загиблому херсонцю у Бузковому парку. Фото: Олена Гнітецька/Вгору

Унаслідок бою загинули кілька десятків українських захисників – за різними даними, щонайменше від 18 до 30 людей. Події у Бузковому парку стали символом трагічного й водночас героїчного спротиву херсонців у перші дні окупації.

Херсон без належної оборони: хто мав захищати місто у 2022 році?

За свідченнями очільників нині тимчасово окупованих міст Херсонщини, ще до початку активних бойових дій із регіону масово виїжджали представники силових структур. Про це в інтерв‘ю “Вгору” розповідали представники Нової Каховки, Скадовська,  Голопристанської громади, Каховки. Поліція, СБУ та інші правоохоронці залишали місцеве населення без належного захисту. Цю інформацію на умовах анонімності нам підтвердив й один з високопоставлених військовослужбовців. 

Також у перший день вторгнення  РФ журналістці “Вгору” Анастасії Друсінової зателефонував знайомий співробітник СБУ та порадив терміново виїжджати з дитиною. 

“Він – працівник СБУ. Раніше служив у кримському управлінні. З його слів, кримське управління СБУ одразу залишило Херсонщину й вирушило у напрямку Одеси. Кожен фактично ухвалював рішення самостійно, і все це відбувалося досить хаотично”, – додає Анастасія Друсінова.

Тож події в Херсоні на початку повномасштабного вторгнення РФ демонструють, що питання готовності – як на місцевому рівні, так і на загальнодержавному – залишаються болісними. І відповіді на них досі викликають більше запитань, ніж пояснень.

Більше матеріалів на тему життя Херсонщини в умовах окупації: 

• "Зброю вивезли на Правобережжя". Мер Нової Каховки про те, як окупували місто та як живуть там зараз
• “Житло місцевих зайняли родини військових РФ”. Інтерв'ю з мером Скадовська про окупацію міста та теперішнє життя
• “Російські позиції поруч із домівками”. Як живе окупована Голопристанська громада на Херсонщині
• «Ми трималися до останнього». Як Каховка пережила перші дні вторгнення РФ та яка ситуація у громаді тепер
• Три роки без окупантів. Як ЗСУ звільнили Херсон, ключові фактори успіху та що чекати далі?