Відновлення українських територій – це не лише відбудова зруйнованих стін, а й боротьба за повернення людей та економічну самодостатність. Це особливо гостро відчувається у Нововоронцовській громаді Бериславського району на Херсонщині. Значна частина території зазнала руйнувань внаслідок бойових дій та підриву Каховської ГЕС, зменшилась і кількість населення. Але громада продовжує жити, працювати та відновлюватися. Про проблеми та перспективи відновлення якнайкраще знає начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький.
Ситуація у громаді залишається небезпечною через активні атаки ворожих дронів та артилерійські обстріли. Село Осокорівка перебуває у зоні найактивніших бойових дій, але, за словами Андрія Селецького, там досі проживає понад 300 мешканців, які відмовляються виїжджати. Це люди, які вирішили жити на своїй землі, каже про них керівник громади. Серед них є і молодь, і люди середнього віку, але більшість – пенсійного віку. Дітей немає – всіх вивезли, навчання відбувається онлайн. А от фермери з Осокорівки продовжують обробляти землю, попри обстріли.
«Фермери у нас на Херсонщині взагалі герої, бо під дронами, під артилерією, під пекучим сонцем вкладати останню копійку, щоб виростити те зерно або той кавун – це треба мати величезну любов до рідного краю», – каже про них Селецький.

Осокорівка у 2023 році. Фото: Нововоронцовська селищна військова адміністрація
Небезпечними зонами є села Шевченківка та Хрещенівка, які часто потрапляють під обстріли та атаки безпілотників. Нововоронцовка також регулярно піддається атакам дронів, хоча артилерійських обстрілів стало менше, ніж минулого року. У зв'язку з появою дронів стала небезпечною траса Т 0403 (від Мар'янського до Кавуна / Шевченківки). Андрій Селецький каже, що розглядається ідея встановлення сигнальних світлофорів, які інформують про наявність або відсутність російських дронів, як на трасі біля Посад-Покровського.
Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам розповідати більше важливих історій про херсонців та Херсонщину.
Сьогодні на території громади проживає близько 6800 людей, але, як зазначає керівник, про стійку позитивну тенденцію повернення говорити зарано, попри те, що певний рух є. Люди виїжджають, основному, в міста (Кривий Ріг, Покров), а приїжджають за гуманітарною допомогою або навесні, щоб доглянути городи.
За словами керівника, мотивацією остаточного повернення населення є не лише безпека, а й робочі місця, і не тільки на землі. Він вважає, що моноорієнтованість на аграрний сектор була помилкою, попри стратегічне розташування громади на трасі та наявність берегової лінії, що не розвинуло ані рибальство, ані логістику. Зараз адміністрація працює над створенням робочих місць, активно залучаючи немісцевих підприємців. У планах розвивати різні галузі: швидке харчування, сфера послуг, відкриття хостелу.
Однак робочих місць, особливо у сфері послуг та виробництва, критично не вистачає. Хоча вакансії є і в самій військовій адміністрації, і в селищній раді, і в будівельній компанії «Основа», яка зареєстрована і працює в громаді, і в будівельних бригадах «єВідновлення» – але кількість пропозицій незрівнянна з кількістю робочих рук. Вакансій у сфері послуг або виробництва менше. Крім того, відсутність кваліфікації або вищої освіти часто стає перепоною для працевлаштування навіть на наявні позиції.

Встановлення сонячної електростанції у Нововоскресенському. Фото: Нововоронцовська селищна військова адміністрація
Андрій Селецький розповідає, що адміністрація працює над розв'язанням проблем і залучає інвесторів. Перші успіхи вже є: тривають фінальні переговори з нідерландським інвестором про відкриття ферми великої рогатої худоби. Вона має стартувати з 500 голів із перспективою збільшення до 5000.
«Немає черги з інвесторів, які хочуть інвестувати в прифронтову небезпечну громаду, – розповідає керівник. – Ми дуже дорожимо цими інвесторами та намагаємося з ними максимально комунікувати, щоб все-таки втілилася ця інвестиційна історія».
Також обговорюється можливість відкриття цеху з переоснащення морських контейнерів – тривають перемовини з нідерландською компанією.
Селецький розповідає, що Нововоронцовська громада активно співпрацює з ініціативою Офісу Президента «Армія відновлення», створюючи робочі місця через центри зайнятості (розбір завалів, доброустрій). Центри зайнятості також проводять перекваліфікацію на потрібні робочі спеціальності (громадське харчування, СТО, фермерство). Щодо роботи в органах самоврядування, керівник громади озвучує свою принципову позицію: тут потрібні спеціалісти-ініціатори, які хочуть змінювати та розвивати громаду або конкретний напрямок діяльності, а не просто «відсиджувати» робочий час з 8 до 17.
А загалом, він закликає не шукати роботу, а самим створювати бізнес, робочі місця. Громада готова надавати приміщення майже безплатно під оренду для закладів швидкого харчування, послуг чи перероблювання.
Економічні збитки аграріїв, які через обстріли та погодні умови втратили до 95% зернових та олійних культур, боляче вдарили по фінансах громади. Адміністрація задовольнила всі їхні заяви на скасування податку, бо їм фізично немає чим платити. Бюджет громади залишився «дірявим». Андрій Селецький каже, що у вересні працівники селищної ради та військової адміністрації залишилися без премій і надбавок, але всі зобов'язання щодо соціальних виплат (виплати мобілізованим, новонародженим і новоствореним родинам) виконали.
Чи потрібна громаді гуманітарна допомога? На думку адміністрації, потрібна – але не стільки базова їжа чи засоби гігієни, скільки матеріали для розвитку. Андрій Селецький запевняє, що опалювальним матеріалом забезпечені будуть всі, що продовольчі та гігієнічні набори постачаються стабільно. Найбільш критично не вистачає засобів для розвитку та відновлення господарства, що забезпечують фінансову незалежність людей. Це посівний матеріал (фермери та одноосібники втратили врожай і не мають коштів на посівну кампанію), теплиці, курчата, телята, господарський інструмент (мотоблоки, електро- та ручний інструмент). Ця допомога дуже важлива, оскільки дозволяє масштабувати виробництво.
«У мене є два знайомих фермери, які останні гроші, реально останні гроші вклали в цей врожай, сподіваючись на якийсь прибуток. І вони кажуть, що на наступний рік немає навіть кредит як взяти, щоб купити посівний матеріал. Тому ось така допомога також дуже потрібна», – додає начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації
Без зловживань із боку отримувачів допомоги часом не обходиться (дехто намагається продати і продає отриману гуманітарку), проте є і позитивні приклади, коли мотоблок дозволив пенсіонерам обробити город.
Громада активно співпрацює з містами-побратимами в Німеччині, з якими підписаний меморандум про побратимство, допомагають два нідерландських міста й одна організація з Нідерландів.

Допомога громаді від Нідерландів. Фото: Нововоронцовська селищна військова адміністрація
«Нідерланди допомагають саме інструментом (електроінструментом, ручним інструментом), посівним матеріалом (привезли посівну голландську картоплю, цибулю, навіть тюльпани), ми їх виростили й будемо масштабувати», – ділиться Андрій Селецький.
Також зберігається потреба у питній воді, але вона частково перекривається донорами та власними силами громади.
Проблема водопостачання в Нововоронцовці тягнеться ще з часів до Другої світової війни. Азбестові та чавунні водогони були давно зношені, інвестицій у цю інфраструктуру не було в принципі, а підрив Каховської ГЕС критично загострив ситуацію.
Після звільнення території при спробі відновити водопостачання виникла проблема: старі азбестові труби розсохлися і почали протікати, як сито, особливо на територіях, що були в окупації, бо під окупацією села залишились без водопостачання, відповідно, водогін був пустий і сухий.
Ситуація критично погіршилася після підриву дамби Каховської ГЕС: три з чотирьох помп і свердловин, що забезпечували водою, обміліли. Це змусило громаду екстрено шукати альтернативні джерела водопостачання.
Андрій Селецький згадує, що частина коштів, які були виділені державою на ліквідацію наслідків підриву Каховської ГЕС, призначалася і для Нововоронцовської громади. Однак довелося повернути їх в казну, оскільки не встигли вчасно реалізувати проєктно-кошторисну документацію на нові джерела.
Допомогли благодійники з ЮНІСЕФ і Project HOPE – завдяки ним цього року завершили буріння 8 свердловин та паралельно розконсервували дві старі свердловини. Загалом ці 10 свердловин мають достатній дебіт води для Нововоронцовки.
Однак виникла інша проблема: водогін був настільки зношений, що вода фізично не доходила до деяких мікрорайонів, попри витрати електрики та дизеля.

Зношені труби водогону. Фото: Нововоронцовська селищна військова адміністрація
Наступний крок – написали проєкт для заміни водогону. Він виявився неймовірно дорогим, бо заміни потребували 34 кілометри водогону, а це дуже багато. Вирішили шукати донора для найпроблемнішої ділянки – це верхня частина Нововоронцовки, так званий мікрорайон Посьолок, який без стабільного водопостачання ще з 1980-х років.
«Завдяки Херсонській обласній військовій адміністрації наша громада потрапила у проєкт VNG (Нідерландська асоціація громад) і виграла грант на понад 48 млн грн на заміну водогону та підключення абонентів», – розповідає Андрій Селецький.
Роботи розпочалися на початку літа і завершені точно в строк. Але не все вийшло безхмарно. Пластикових труб радянських часів був невеликий відсоток, в основному – азбестові та чавунні, які потребували заміни. Найбільше проблем спричиняли азбестові труби – різного діаметра, часто з низьким тиском, і, що найгірше, їх прокладали різні підприємства у радянські часи (колгоспи, АТП, хлібзаводи), тому схеми були відсутні. Впорались попри всі складнощі, стверджує Селецький:
«Наше комунальне підприємство здійснило неможливе, і в цьому році в серпні підрядник закінчив роботи. Ми з ними ніколи не співпрацювали до того, але вони себе зарекомендували дуже добре. І завершення підрядних робіт, яке було заплановано на 31 серпня, дійсно завершилось 31 серпня. Люди, які не мали води, регулярного водопостачання ще з 1980-х, зараз навіть вночі мають воду. Для нас це дуже крута історія».

Відновлення водогону в Нововоронцовці. Фото КП Комунсервіс Нововоронцовка
Наразі замінили лише 8 км з 34 км загальної протяжності водогону. Роботи ще багато, а питання фінансування залишається відкритим.
Є ще одна біда – це електропостачання. Андрій Селецький не розуміє позицію «Херсонобленерго», водогін досі не підключений до центральної електромережі. Качали воду спочатку генераторами, але це було дуже дорого і весь дизель ішов на ці генератори. Потім допоміг фонд «Партнерство за сильну Україну» – і дизелем, і генератором.
Прорив стався завдяки «сільській дипломатії» – вдалося знайти американського донора, громадську організацію ForPEACE (директор Брітта Еллвангер):
«Брітта Еллвангер настільки надихнулася нашою громадою, полюбила наші кавуни, нашу стійкість, що вона знайшла потенційну громаду-партнера в США, там розповіла про нас. Американська громада заочно влюбилася в Нововоронцовську громаду, зібрала донатами 50 тисяч доларів. І ці 50 тисяч доларів були спрямовані на закупівлю і встановлення сонячних електростанцій на п'яти свердловинах».

Американці збирають гроші для Нововоронцовської громади. Фото: Lena Contor, фейсбук
4 із цих 5 свердловин вже отримують енергію від сонця. Керівник громади має надію, що вдасться і тариф зменшувати, а не збільшувати, і більш стабільно подавати воду, і бути енергонезалежними, не дивлячись на блекаути.
Перспективу того, що рівень води знизиться і громада залишиться без неї через виснаження свердловин, Андрій Селецький вважає відсутньою. Геологорозвідка (вона завжди проводиться перед бурінням свердловини) підтвердила, що нові свердловини живляться з підземних озер у вапняковому щиті. Тому запас води є стабільним і суттєвим. Навіть є дві свердловини з невичерпним дебітом поблизу Осокорівки, але вони наразі перебувають у зоні активних бойових дій, і відновити там роботу неможливо через високу небезпеку.

Нововоронцовська громада отримала 80 сонячних панелей, які будуть використовуватися для забезпечення живлення помпового обладнання свердловин. Скриншот відео Нововоронцовської селищної військової адміністрації
Головними перешкодами для відбудови, за словами Андрія Селецького, залишаються безпека (бригади відмовляються працювати на прибережних територіях) та мобілізація кваліфікованих кадрів (покрівельників, плиточників), що призводить до протермінування робіт «єВідновлення», але критичного протермінування немає.
«Це основні проблеми. А так «єВідновлення» працює, комісія працює, у нас є дистанційне обстеження знищеного майна в Осокорівці, люди отримують ці сертифікати, замовляють кошти в держави та купують житло в будь-якій точці України».
Щодо подачі заявок на компенсацію за пошкоджене майно, процес йде: заявки активно подаються, адміністрація намагається їх максимально швидко опрацьовувати, комісія виїжджає на об'єкти для обстеження, використовуючи власний транспорт та дрон для фіксації пошкоджень (після погодження з військовими).
Є декілька проблемних справ, де власники не мали документів на право власності на пошкоджене житло, або йшли на махінації з документами, щоб отримати значну компенсацію. Але такі справи передаються до поліції та судів.

Відновлення даху фельдшерсько-акушерського пункту в Хрещенівці після тогорічного обстрілу. Фото: Нововоронцовська селищна військова адміністрація
Називаючи об'єкти, які потребують першочергового відновлення, Андрій Селецький згадує об'єкти критичної інфраструктури – помпові та очисні споруди, а також соціальні об'єкти: садочки, школи, адмінбудівлі. Критично необхідне відновлення або, краще, будівництво нових бізнес-просторів. Підприємці бояться інвестувати у ремонт старих будівель і прогоріти. Створення нових просторів є ключем до відновлення робочих місць
Але найбільше, вважає керівник громади, потребує відбудови дорожня інфраструктура, логістика. Дороги сильно пошкоджені, у деяких селах, як от Трудолюбівка та Хрещенівка, центральні дороги майже повністю знищені, що унеможливлює швидкий проїзд екстрених служб. Вулична мережа, яка є власністю громади, також зношена. Але дороги майже не ремонтуються через небезпеку.
Загалом, відновлення Нововоронцовської громади відбувається в умовах постійної небезпеки та дефіциту ресурсів. Громада демонструє стійкість, шукаючи інноваційні шляхи. Безпека залишається абсолютним пріоритетом, і ключовим завданням для повернення людей адміністрація вважає створення безпечного середовища та стійкої економічної основи.
Матеріал створено за участі Оксани Сидорович.