Ефективне енергозбереження

Ми звикли, що комуналка має бути дешевою, а якщо у квартирі взимку гаряче, наче в сауні, то просто відчиняємо вікна.

А ще ми не звикли платити за комфорт, а якщо і потребуємо його, то вимагаємо, аби в цьому допомогла держава або місто.

Зважаючи на складні воєнні реалії, у яких живе Україна 5 останніх років, та заявлені нами прагнення щодо євроінтеграції, такий підхід до побутового життя намагаються якнайшвидше змінити.

І сектор енергозбереження та енергоефективності є одним із найважливіших напрямків роботи уряду.

І нічого кривити душею, Україна справді за цей час суттєво просунулася на шляху до енергозбереження та енергоефективності. Щоправда, не без сторонньої допомоги – міжнародних партнерів.

Адже отримати високий результат без імплементації головних європейських директив з енергоефективності та маршрутної карти, у якій чітко прописаний весь міжнародний досвід із реформування не тільки житлового й муніципального сектору, а й інших напрямків – бізнесу, транспорту, інфраструктури – неможливо.

Тож, впроваджуючи це в життя, Україна має досягти енергозбереження на рівні 9% вже до 2020 року. Принаймні, це ще рік тому обіцяв віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Ще рік тому пан Зубко наголошував на важливості імплементації третього енергетичного пакета ЄС. За його словами, це необхідна умова для досягнення Україною й українськими родинами енергонезалежності та енергоефективності.

Третій енергетичний пакет ЄС практично вибудовує правила поведінки на ринку газу й електроенергії, забезпечує його прозорість, доступність і зрозумілість для всіх суб'єктів, а також налагоджує відносини споживача з природними монополіями. Адже ми знаємо, що природних ресурсів стає щоразу менше, а отже, нам треба вийти на дійсно ефективний рівень їх економії. І починати треба з власної оселі.

Майже 70% будівель в Україні, зведених у 1946-1990 роках, мають вкрай низькі характеристики енергоефективності. Але пораховано, що імплементація Директиви може скоротити енергоспоживання в житловому секторі щонайменше вдесятеро, а це вже 4,5 млрд євро в грошовому вимірі. Тож реновацію фонду будівель за високими стандартами енергоефективності визначено однією з найважливіших стратегічних інвестицій.

Майже на околиці міста Львова розташовані будинки, під час спорудження яких про енергоефективність та збереження ніхто не думав. Саме тут 10 років тому створили ОСББ «Оберіг». До складу обʼєднання входить 5 будинків.

Усі вони були в однаковому стані, проте мешканців деяких із них все ж довелося переконувати, що їм потрібно потратитися, аби отримати краще житло, бо більшість, яка проживала в цих багатоквартирних оселях, була переконана, що їм усе повинна оплатити держава. Але, як завжди, треба комусь першому почати і тоді підтягнуться інші.

Фактично ОСББ «Оберіг» – піонер із проектів енергоефективності та енергозбереження. У 2014 правління ОСББ взяло кредит на заміну труб опалення. Дали ці гроші в банку «Львів», причому на той час жодного відшкодування не було передбачено.

Не було й «теплих кредитів». Як стверджує керівник ОСББ Стефанія Климко, рішення було не з простих, адже люди вважали, що якщо існує ОСББ, то всі проблеми має вирішувати керівник (як у ЖЕКу), а гроші – то не їхня проблема. Коли жінка показала реальні цифри та привідкрила перспективи, мешканці погодилися.

За словами голови обʼєднання Стефанії Климко, рішення ухвалили відразу, за 15 хвилин зібрали підписи. Вибір був таким: або все ж брати позику, або просто чекати зими, коли будинок сам розвалиться. Тож відповідь мешканців стала очевидною.

За два роки це ОСББ першим у місті наважилося взяти «Теплий кредит». Це були гроші за державною програмою. Цього разу – на утеплення фасаду. Загальна сума кредиту становила 1 млн 950 тис. грн, а відшкодування – 1 млн 100 тис. грн. Стефанія Климко пригадує, що розмова про фінансові потреби теж не була легкою, але, побачивши реальні зміни в будинку, мешканці повірили жінці й погодилися позичити гроші в банку.

«Теплий кредит» – це урядова програма, розроблена в жовтні 2014 року. Програмою передбачено відшкодування з держбюджету в таких розмірах:

• 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;
• 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб-власників приватних будинків;
• 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК як юридичних осіб для загальнобудинкових заходів.

Якраз коли в першому будинку ОСББ закінчували утеплювати фасад, подібну розмову почали з мешканцями інших будинків. Пані Стефанія ще не мала достатньо аргументів для них, але на той момент їх спокусив зовнішній вигляд сусідніх споруд, і вони також вирішили утеплити своє житло.

Кілька місяців члени ОСББ з острахом чекали великих сум у платіжках, адже за кредит треба віддавати гроші, але цього не сталося, бо, утепливши будинок, вони зменшили витрати на його опалення і, відповідно, зекономили. Наступним кроком пані Стефанії була заміна вікон, міжтамбурних дверей та облаштування індивідуального теплового пункту.

Українці теплолюбиві чи марнотратні? Більшість схиляється до другого твердження. Адже за десятки років, які ми прожили в Радянському Союзі, ми звикли до того, що комуналка була істотно дешевша й температура у квартирах подекуди сягала 26-27 градусів.

Тепер багато хто розуміє: таке обігрівання оселі не корисне для здоров'я та затратне для гаманця, тим паче, що з листопада 2019 вартість одного кубометра газу для населення збільшиться до 14 гривень. Оптимальною температурою у приміщеннях фахівці називають 18-19 градусів, але економні нації інколи взимку зменшують її до ще критичніших показників.

Звичайно, утеплення фасадів, пластикові вікна у під'їздах та міжтамбурні двері – це дуже дорого і зробити такі зміни в багатоквартирних оселях власним коштом майже нереально. Та державна програма «Теплий кредит» – це хороший варіант. У Львівській міській раді кажуть, що за роки існування цієї програми нею скористалося багато охочих. «З 2015 року у Львові працює програма «Теплий дім» і до сьогодні щороку з міського бюджету виділяють кошти для відшкодування тіла кредиту. Цього року ми виділили 5 мільйонів гривень. Якщо говорити про всю тривалість, то 123 кредити взяли львівські ОСББ на загальну суму 48 мільйонів гривень», – зазначила радник мера Львова з питань ЖКГ Ірина Маруняк. Та це не єдина програма, яка існує в місті. Цього року кошти виділяють саме під неї, а от як буде наступного – поки що невідомо, адже в березні 2019 запрацював Фонд енергоефективності.

Фонд енергоефективності – це установа, створення якої було потрібно для впровадження програми з фінансування проектів термореновації будівель для обʼєднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Головою цього фонду стала Юлія Головатюк-Унгаряну. Вона зазначила, що наразі на рахунках Фонду є 1,5 млрд грн, і ще чекають на фінансування цього року в розмірі 1,6 млрд грн. Передбачають, що фонд займатиметься такими видами діяльності:

• підтримка ініціатив щодо енергоефективності,
• впровадження інструментів стимулювання і підтримки заходів із підвищення рівня енергетичної ефективності будівель та енергозбереження, зокрема в житловому секторі,
• сприяння зменшенню викидів двоокису вуглецю з метою виконання Паризької угоди,
• проведення комунікаційних заходів, пов'язаних із підвищенням рівня поінформованості населення у сфері енергозбереження та енергоефективності,
• сприяння забезпеченню дотримання Україною міжнародних зобов'язань у сфері енергоефективності.

Поки що місцеві громади не знають, як працюватимуть із новим фондом, очікують вказівок згори. А от німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ ГмБХ на місці не сидить.

На замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини ця компанія розпочала програму з Енергоефективності в громадах. Триватиме вона до 2020 року. Це спільні напрацювання GIZ та Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

До 2020 р. п'ята частина з близько 100 000 громадських будівель країни повинна бути термомодернізована. Водночас багато громад не мають доступу до фінансування заходів з енергоефективності.

Іншими перепонами на цьому шляху є нестача даних про показники енергоспоживання громадських будівель, а також брак фахових знань для розробки прийнятних та переконливих з погляду енергоефективності проектних пропозицій.

Програма ґрунтується на досвіді попереднього проекту «Енергоефективність у громадах». Близько 50 переважно великих обʼєднань скористалися підтримкою його та інших національних та міжнародних ініціатив і змогли досягти прогресу в розвитку комунального енергетичного менеджменту та реалізації заходів з енергоефективності.

Проте більшість громад в Україні (і насамперед невеликі міста) до цього часу не мали змоги отримати таку допомогу. Вони потребують консультаційної підтримки та індивідуальних рішень, які б сприяли впровадженню фінансово доступних і водночас ефективних проектів з енергоефективності.

Тому GIZ не тільки співфінансуватиме цю програму, але також допомагатиме знайти кваліфікованих фахівців для її втілення...