Зимові канікули - час для влади покращити харчування в школах

Херсонські матусі незадоволені якістю страв у шкільних їдальнях. Інна виховує трьох дітей, її старша дочка вчиться у 4-у класі, дівчинка рідко їсть у школі.

Інна пояснює чому:

У херсонки Юлії схожа ситуація. Жінка розповідає:

Реакція влади

Дійсно, у шкільних їдальнях подають страви, які дітям не подобаються. Кухарі змушені готувати за старими рецептурними примірниками, схваленими ще у 70-80 роках минулого століття. Сьогодні вже чітко можна стверджувати про невідповідність шкільного меню потребам і очікуванням тих, для кого його, власне, і розробили - для учнів початкової школи. І хоча на ринку вже давно є доступні продукти, овочі та фрукти, які були дефіцитом за радянських часів, до шкільного меню вони все одно не потрапляють.

Наприкінці листопада Прем'єр-міністр Гончарук доручив головам облдержадміністрацій, профільним міністерствам та Держпродспоживслужбі осучаснити норми та стандарти харчування у школах та садочках і, як наслідок, меню в їдальнях. Розробити окреме меню для дітей, яким необхідна безглютенова та безлактозна дієта. Змін у системі шкільного харчування слід чекати вже у другому семестрі цього навчального року.

Альтернатива старій системі харчування 

На цей час у Херсонській області є лише дві школи, де керівництво вирішило більш-менш урізноманітнити меню. У школі №30 ще 10 років тому закупили марміти, спеціальні ємності, які довгий час зберігають страву теплою. Завдяки цьому обладнанню діти можуть, як у кафе, замовляти з кількох гарнірів та основних страв саме те, що їм до вподоби. І, як то кажуть, "не переводити продукти". Щодня там готують гречку, картопляне пюре, тушковану капусту, пшеничну кашу, а також курячі відбивні та тушковане м'ясо. Це дуже зручно: бо кожен може на власний розсуд та смак сформувати порцію. Наприклад, якщо дитині не подобається гречку, в неї є доволі великий вибір того, що може покласти собі в тарілку.

В іншому навчальному закладі - інший підхід. У Чорнобаївській санаторній школі-інтернаті завжди було різноманітне меню. І порції складалися з різних страв. Оскільки в цьому закладі навчаються діти зі сколіотичною хворобою, сюди на харчування з бюджету виділяють значно більше коштів. Для порівняння: одна порція для учня початкової школи у звичайній школі коштує 09 грн.70 коп. - у Чорнобаївській - від 60 гривень і вище. Але тут прагнуть рухатися в ногу з часом і запроваджують нові рецепти. Директорка школи-інтернату Ірина Лисенко розповідає:

Що не так, окрім старих рецептурних примірників?

Однак перепоною до змін у шкільному харчуванні є не лише архаїчні рецептурні примірники, а й старе обладнання в харчоблоках навчальних закладів. Директори шкіл пояснюють, аби готувати деякі страви з рецептурника Клопотенка, їм потрібні нові сучасні печі, мультиварки та блендери, а коштів у них на це немає. Фахівці Держпродспоживслужби теж звертають на це увагу й додають, що не повне укомплектування або несправність обладнання, зокрема, холодильників ­- це найчастіші порушення, з якими вони стикаються під час планових та позапланових перевірок. За словами начальника Управління безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини Віталія Боярського, найчастіше такі порушення трапляються в тих школах, де найменша кількість дітей, адже там для організації харчування необхідні  найбільші затрати. Постачання питної води для дітей це теж «вузьке місце» наших шкіл та садочків.

А начальниця міського управління Держпродспоживслужби Марина Малахова додає, кожен харчоблок перевіряється щонайменше двічі на рік - у серпні, перед початком навчального року, і вдруге - вже під час навчального періоду. Очільниця міської Держпродспоживслужби наголошує:

На що можуть вплинути батьки?

Отже «реформа» шкільних їдалень тепер залежить від можновладців. На перегляд норм та стандартів харчування батьки учнів вплинути не можуть, це справа Держпродспоживслужби та лікарів-дієтологів. Але батьки зі свого боку теж можуть дещо змінити на краще. На думку головного лікаря Херсонського обласного центру громадського здоров'я Юрія Ромаскевича, батьківські комітети повинні котролювати все, що продається в шкільних буфетах. Якщо в асортименті буфетів є газовані напої, сухарики, чіпси, солодощі з трансжирами та штучними барвниками, батьки мають повне право йти до директора школи з вимогою припинити продаж цих гастрономічних шкідників.

- Що таке шкільний буфет? Це приватна компанія, яка збуває свою продукцію на базі навчального закладу, уклавши з директором школи або з Управлінням освіти угоду. От нехай вони й укладають її тільки з тими компаніями, які постачатимуть більш-менш безпечні продукти. Це вже входить у повноваження батьківських комітетів. Бо насправді тільки батькам не байдуже благополуччя та здоров'я власних дітей.

 Зміни у харчуванні учнів відбуваються уже зараз

Цікавий факт: у наступному році в Херсоні на харчування в закладах освіти планують витратити 140 млн. грн. з бюджету. Левову частку цієї суми отримає монополіст ТОВ "Сервіс Гранд". Для порівняння з іншими містами: Одеса виділяє на шкільне харчування 70 млн. грн., Миколаїв - 93, 5 грн. млн.

Чому ж міста, які за кількістю населення значно випереджають Херсон, витрачають менше коштів з бюджету? Журналісти газети "Вгору" поцікавилися у міського голови Херсона Володимира Миколаєнка, чому така різниця. Мер відповів, що у 2020 році одна порція безкоштовного обіду в початковій школі коштуватиме вдвічі більше, тобто замість 9 грн. 70 коп. виділятимуть 20 грн. Здорожчання відбудеться не за рахунок батьків, а коштом міського бюджету. Нагадаємо: вартість у 9 грн.70 коп. не змінювалася протягом останніх трьох років. 

Також Володимир Миколаєнко повідомив, аби оновити матеріально-технічну базу виховних і навчальних закладів упродовж грудня міське Управління освіти закупило велику кількість обладнання для харчоблоків: холодильники, електроплити та електросковороди, електричні м'ясорубки та тістоміси.

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Тест на законність», що виконується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».