Mрія контрабандиста

За даними моніторингу експертів порталу BSNews, нафтоналивне судно VILGA у травні-червні 2015 року здійснило три заходи до закритого порту Севастополя. Танкер доставив пальне на головну нафтобазу Чорноморського флоту Росії у Сухарній бухті. Після того, як судно, що вже перейшло під український прапор і стало називатись MRIYA, зайшло у порт Херсону,співробітники кримського главку СБУ та прокуратури АРК провели обшук.

Під час обшуків вилучили документи, але говорити про їхнє доказове значення, каже Поночовний, ще рано:

Ігор Поночовний, заступник прокурора АР Крим
Фото: investigator.org.ua

За останні  15 років танкер змінив шість назв та чотири прапори. З 2013 по 2017 рік, тобто, в період заходу до закритих портів Криму, танкер належав московській компанії «Инвесттрансгрупп». З 2018 року танкер носить назву MRIYA, ходить під українським прапором, а власником у морських регістрах значиться шотландська компанія Felina Development LP. 

Між тим, у заяві з приводу обшуку танкера, поширену галузевим виданням Enkorr, діючим власником танкеру «Мрія» неназваний представник компанії називає ТОВ «Тефін». Оператором танкеру в регістрах та інформації прокуратури Криму вказується ТОВ «Рівер-Трейд менеджмент». Обидві компанії зареєстровані за однією адресою у Києві – на вулиці Грушевського, 10. Кореспонденти Центру журналістських розслідувань, не додзвонившись за вказаними у реєстрі телефонами,  намагались зустрітися із представниками компаній у їхніх офісах. Охоронець не пропустив журналістів без представника фірми, якому треба було зателефонувати, але жоден телефон не відповідав. При цьому вдалося з’ясувати, що у будівлі точно є офіс «Рівер-Трейд менеджмент», а от «Тефін», начебто, має лише юридичну адресу. Але чи приходить на її адресу кореспонденція, охоронець не пам’ятає: «Тефін»? Ну, я не відслідковую. Сонечко, тут п’ять тисяч людей, 300 фірм, я не можу чисто фізично, я не комп’ютер».

Так, невелика будівля на вулиці Грушевського, 10, по сусідству із Кабінетом міністрів – це адреса масової реєстрації, юридичну адресу тут мають сотні компаній, але де вони знаходяться фізично – не завжди вдається дізнатись навіть правоохоронцям.

Київ, вул. Грушевського, 10
Фото: investigator.org.ua

Отож усе, що наразі маємо від компанії «Тефін», фізична адреса якої невідома, це уже згадуваний коментар її неназваного представника виданню Enkorr, у якому правоохоронців звинувачують у незаконності дій. «Ні діючий судновласник, ні команда судна не мають жодного стосунку до подій 2015 року. Вони не можуть нести відповідальність за дії попередніх власників. У відповідності до статей Кримінального кодексу, вказаних в ухвалі слідчого судді, танкер не може бути об’єктом злочину», говориться у коментарі. У цій же публікації цитується і заява державного «Підприємства із забезпечення нафтопродуктами», на терміналі філії якого у зливав нафтопродукти танкер MRIYA. Правоохоронців, які проводили обшук на танкері, звинувачують у силових діях та блокуванні роботи цілого нафтотерміналу.

Між тим, за інформацією ЦЖР, співробітників СБУ не допускали на територію державного підприємства, яке чомусь охороняється приватною структурою. Співавтору розслідування Рустаму Авдєєву керівництво херсонського управління ДП заборонило зйомку на території, а керівник логістичного відділу Олександр Бабій відмовився від інтерв’ю під запис, пообіцявши надіслати письмовий виклад позиції держпідприємства.

Херсонська філія ДП «Підприємство із забезпечення нафтопродуктами»
Фото: investigator.org.ua

Отже, київське ТОВ «Тефін» називає себе власником танкера MRIYA. Не знаємо, на підставі чого, бо згідно Регістра судноплавства України, власником MRIYA є компанія  Felina Development LP, зареєстрована в Единбурзі, Шотландія. Можливо для того, щоб ніхто не виявив, що компанія зареєстрована на Петра  Белза – засновника ТОВ «Оптімусойл», який прийшов на заміну компанії АТ «Глуско енерджі» Нісана Моісєєва? Того самого громадянина Швейцарії, який, з одного боку, є ексклюзивним постачальником скрапленого газу з заводів російської «Роснефти» та найбільшим імпортером її палива в Україну, а з іншого – має щастя літати бортом Віктора Медведчука рейсом «Москва-Київ», ексклюзивно дозволеного президентом Порошенком у той час, коли «Медведчук голови не піднімав»?  

Даремні старання, адже і структура власності компанії «Тефін» приведе до тих же панів. Як виявилось, «Тефін» пов’язана із «Рівер-трейд менеджмент» – оператором MRIYA – не лише адресою, а й має спільного власника – Назара Романовича Дяківа. На нього зареєстровані ще дві енергетичні компанії. Але публічно Назар Дяків, якого цитують у галузевих ЗМІ, представляє іншу компанію. Він є комерційним директором компанії Optimus LPG. Ця компанія постачає скраплений газ і примітна тим, що входить до групи компаній Wexler Group Петра Белза!

Владислав Скирський, засновник Optimus LPG (зліва) і Назар Дяків (справа)
Фото: enkorr.com.ua

Зазначимо, що Felina Development LP, судячи з інформації регістрів, має п’ять суден, щонайменше два з яких ходили у закриті порти Криму. Крім MRIYA у 2014-2015 роках до Керчі скраплений газ доставляв газовоз DNIPRO LPG. Тоді він належав турецькій компанії. Але токсичність не завадила купівлі цих суден. Правоохоронці, затримуючи такі судна з кримського «чорного списку», вважають їх знаряддям злочину, однак суди трактують інакше. Херсонський міський суд відмовив слідчим СБУ в арешті танкера Mriya.

Компанія «Тефін», яка називає себе його власником, має ще чотири морські транспорти: несамохідні наливні судна DB-2 і «Джанін-2», та два танкери – Django і «Джеррі». Якщо ви заб’єте назви суден, що належать Тефін, у пошуковик Єдиного судового реєстру – читання вистачить не на один день. Там же можна знайти і Херсонську нафтоперевалку – вона також є фігурантом кримінальних проваджень.

Схеми контрабанди пального морем прості і всім відомі, однак жодного вироку у цих провадженнях, що розслідуються роками, ще немає.

Схему №1 можна побачити на прикладі судна Django, яке минулого року було арештоване. Воно виходило із Очаківського морського порту, йшло у нейтральні води і відключало AIS, що є грубим порушенням безпеки судноплавства. До нього підходило російське судно і переливало дизельне пальне. Після цього Django поза митним контролем поверталось до Очаківського порту. А за кілька днів пальне відвантажували на території Дніпропетровського річкового порту у бункери зберігання, яким є судно «Джанін-2» того ж ТОВ «Тефін». Далі таке контрабандне пальне бензовозами йшло на заправки.

Схема №2 полягає в тому, що у змові з керівниками енергетичної митниці та нафтоперевалки постачальники занижують у документах обсяг легально доставленого пального, таким чином не сплачуючи за нього мито, контрабандне пальне переливається у бункери і далі бензовозами йде споживачам, в тому числі – на нелегальні заправки. Є кримінальні провадження про змову керівництва Херсонської нафтоперевалки, енергетичного митного поста та юросіб-постачальників. Але схеми продовжують працювати.

Про контрабандні схеми постачання російських нафтопродуктів та тих, хто має з цього зиск  в Україні, говоримо із  Сергієм ГОЛОВНЬОВИМ, головним редактором видання Бизнес.Цензор у ефірі програми «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).

Валентина Самар: Сергію, ланцюжок від суден-контрабандистів привів нас до власника Wexler Group пана Белза, у якого ви не так давно брали інтерв’ю. Яке місце Optimus LPG на ринку ?

Сергій Головньов: Вони купують в одному місці, продають – в Україні. Optimus LPG займається імпортом скрапленого газу, тобто це просто одна з компаній, яка постачає скраплений газ, наскільки я розумію, переважно, залізницею.

З 1 серпня почали діяти мита на імпорт дизельного пального трубопроводом «Самара», і саме Wexler Group була найбільшим покупцем продуктів з цієї труби. Вона купувала близько 60% всього пального звідти. А цей продуктопровід постачає продукти «Роснефти», яка продає лише тому, кого знає і хто з нею міг домовитися. А домовляється від імені чи то українського президента, чи то української держави Віктор Медведчук.

Валентина Самар: Ви ставили власнику Wexler Group питання стосовно вигоди Петра Порошенка. А його ви як прив’язали? Зацитую ваше питання: «З моєї точки зору цей бізнес виглядає так: Proton Energy продає паливо вам та іншим гравцям, отримає від цього велику маржу. Цією маржою ділиться з Медведчуком. А той використовує ці гроші для того, щоб посилити російський вплив в Україні».

Сергій Головньов: Там довгий ланцюжок, не лише Wexler Group. Схема така: «Роснефть» продає швейцарській компанії Proton Energy, Proton Energy належить такому собі Нісану Лазоровичу Мойсеєву – партнеру Медведчука. Саме ця компанія Proton Energy є прокладкою між «Роснефтью» и українським ринком. Її маржа становить близько 40-50 доларів на тонні. Вони завозять, продають в Україні, найбільше – Wexler Group, тому що власник Wexler Group Белз і Нісан Моїсєєв в інших проектах є партнерами, наприклад, в мережі АЗС Glusco. А все інше продається на ринок, і це виглядає як такий конкурентний розгалужений ринок, де близько десяти гравців.

Валентина Самар: Після того, як уряд підняв мито, ці хлопці все одно в збиток собі не працюватимуть…

Сергій Головньов: Звичайно – 25 доларів на тонні. Якщо кожного місяця по трубі імпортується десь 200 тисяч тонн імпортного пального, то чиста маржа у Proton Energy складає 8-10 мільйонів доларів на місяць. Після введення мита це буде 3-5 мільйонів.

Сергій Головньов, головний редактор Бизнес.Цензор
Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Тобто, зі слів пана Белза, група Медведчука – Бойка з компанією їздить до Медведєва на сепаратні переговори, завдяки чому в них є ексклюзивний доступ до продукту, велика маржа, заробітки – і, мабуть, їм потрібно їх відробляти. Ми знаємо про те, що пан Белз грозився «зупинити трубу» з 1 серпня у зв’язку з підвищенням мита.

Сергій Головньов: Не пан Белз. Він каже: «ми з Нісаном спілкуємося постійно, ми друзі, ми в деяких інших проектах партнери, але я не знаю, чи Нісан Мойсеєв погодиться мені продавати дешевше». Тобто чи погодиться він знизити цю маржу.

Валентина Самар: 1 серпня минуло, вони зупинили поставки по трубопроводу?

Сергій Головньов: Наскільки мені відомо, так.

Валентина Самар: Тобто, зараз йде шантаж уряду України? Вони добиваються зниження мита?

Сергій Головньов: А що будь-який трейдер зробив би на їх місці? Він би припинив поставки по трубі. Це приблизно мінус 30% по споживанню дизельного пального в Україні.Це призвело б до збільшення роздрібної ціни. Але, наскільки мені відомо, деяким гравцям ринку було відомо про те, що будуть мита. І вони заздалегідь замовили танкери з дизельним пальним, яке прийшло в Україну. Вони вже йшли, коли мита тільки запроваджувалися в липні, і зараз дефіциту палива немає. Тобто, Proton Energy просто втратив свою маржу за серпень.

Валентина Самар: Ці хлопці на морі також багато працюють. Ми бачимо, що Дяків, людина, яка «привела» нас до до Белза, а він – до Моїсєєва-Медведчука, мають компанії, яким, можна сказати, належить невеличка флотилія – десь десяток суден. Схеми контрабанди, які ми описали, всім знайомі. Зрозуміло, що мафія дуже укорінена, тут не одна якась група працює, тут просто зрощення. Як ви вважаєте, який зараз обсяг контрабанди, при тому, що ринок дійсно насичений?

Сергій Головньов: Експерти кажуть, що контрабанди не так вже і багато. Це може бути і внутрішнє пальне, яке було завезено легально. Але є акцизи на пальне. Велика компанія зберігає в себе пальне, і може не сплатити акциз. Це пальне буде викинуте на ринок, але коштуватиме трохи менше легального, з якого сплачений акциз. Зараз це намагаються законодавчо врегулювати. Крім того, є декілька підпільних маленьких НПЗ. І та нафта, яка туди заходить, це точно або контрабанда, або якось вкрадена в «Укрнафти».

Валентина Самар: А тут обсяги якісь відомі чи ні?

Сергій Головньов: Споживання неможливо порахувати, адже якщо людина поїхала і заправилася таким бодяжним пальним, цього ніде ніхто не зафіксує.

Валентина Самар: Бо ніхто цього не вивчає. Всі вивчають легальний ринок, тіньовий ринок не вивчає ніхто. Мені просто цікаво – які обсяги взагалі не стільки продукції, а скільки грошей присутні в цій галузі економіки?

Сергій Головньов: Як на мене, такі маленькі об’єми – до 10% – не дуже шкодять економіці. Це шкодить конкуренції, шкодить великим мережам, які продають легальну продукцію, а поряд стоїть «наливайка», і людина купує нелегальне пальне, тому що воно трохи дешевше.

А ось якщо на Херсонській перевалці контрабанда, то тут можуть бути великі обсяги.

Валентина Самар: Але ж всі знають про таку перевалку?

Сергій Головньов: Так, всі знають, але ж вона зараз під впливом державного підприємства «Укртранснафтопродукт».

Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Там все під питанням, кожного року заводяться кримінальні провадження, змінюється керівництво.  Туди навіть не могли зайти співробітники СБУ, хоча відділ «К» ще існує, і вони можуть зайти будь-куди, в тому числі, і в митну зону. Проте їм не дозволяли. Більше того, такі об’єкти мають охороняти тільки підрозділи МВС, а там охороняє приватна компанія. І співробітників СБУ, спецпідрозділи не допускали, і вони мало там не штурмували, про що люди з перевалки жалілися кореспондентам. Тобто всі про неї знають, схеми всім відомі, вони продовжують працювати.

І на жаль, не врегульована законодавчо і ситуація з цими суднами, які погрішили в Криму, повозили окупантам нафту. Ці токсичні судна продають, компанія пана Дяківа їх купує по, ймовірно, бросовій ціні, їх перейменовують, їм дається український прапор, вони відбілюються по суті, і починають возити нафту в українські порти.

Сергій Головньов: Я повністю згоден, але часто буває так, що СБУ приходить, щоб посунути одну компанію, яка займається контрабандою, та поставити іншу, яка буде займатися тим самим.

Валентина Самар: Так що ж – закривати очі на беззаконня? Якщо закон буде працювати один для всіх, то не буде такого пособництва бізнес-структурам.

Сергій Головньов: Я згоден. Але зазвичай, прихід СБУ не вирішує таких історій. І воно якось співпало, що, з одного боку, мито ввели, і продукт по трубі не йде, і СБУ прийшло.

Валентина Самар: Що саме треба врегулювати, щоб в законодавстві була чітка норма, яка б карала? Адже «Тефін» знала, що це токсичні судна? 

Сергій Головньов: З іншого боку, великі легальні компанії ОККО, WOG – знали, що купували російське пальне, за яким стоїть Медведчук. Так само вони працювали з Курченком, коли він робив перерваний транзит, і все залишалося в Україні. Мабуть, вони для себе вважають, що це не є токсичним. Якщо вони пропетляють між крапельками і зможуть якось не попастись, то вони вважають, що все нормально.

Валентина Самар: Тут такі відстані між крапельками, що можна проїхати танкерами. І це з тієї причини, що в нас немає відповідальності за порушення санкцій. ЄС і США ввели щодо Криму секторальні санкції, а Верховна Рада України і РНБО – ні. От до чого я ставила питання, які законодавчі лакуни треба закрити для того, щоб не було такої вольності.

Сергій Головньов: Треба ліквідувати «інститут смотрящих» за державними підприємствами. Над ДП «Укртранснафтопродукт» раніше був Пашинський, зараз я не знаю, хто там близький до керівництва. Потрібна нормальна людина, яка хоче щось змінити. Спочатку вона має розповісти, що там взагалі відбувається. Це ж не важко зробити – камери якісь поставити і сигналізацію, які б постійно давали інформацію про те, що там відбувається. Але цього не робиться. Бо на контрабанді хочуть і будуть заробляти.