Перед новорічними святами в Херсоні почали з’являтись ялинкові базари. Містяни купують деревця або просто хвойне гілля для прикрашання осель. У той самий час багато херсонців впевнені, що, придбавши живе дерево, вони тим самим беруть участь у знищенні лісів.
Ліси Херсонщини займають лише 2,5 відсотки від площі області. Багато херсонців переконані, що рубати їх не можна в будь-якому випадку. Онлайн-газета «Вгору» вже розслідувала, хто нелегально рубає дерева в Голопристанському районі. Тепер ми спробували розібратися, чи дійсно заготівля новорічних ялинок — це одна з причин знищення херсонських лісів.
Лісівники під час заготівлі новорічних дерев
Херсонські соснові ліси висадили більше ніж 60 років тому для стримування наступу пісків на населені пункти. Старожили ще пам’ятають кучугури та бархани, з верхівки яких можна було розгледіти все навкруги на відстані 10 кілометрів. Також пам’ятають піщані суховії, що засипали вулиці та дороги Херсонщини.
Але якщо ліси штучні, тобто висаджені людиною, то й слідкувати за ними повинна людина, впевнений старший науковий співробітник Херсонського краєзнавчого музею Михайло Підгайний:
— Наші ліси ґрунтозахисні, вони висаджені з певною метою, — пояснює Михайло Підгайний. — Але, якщо їх не доглядати, не робити необхідні рубки, то всі дерева доволі швидко загинуть. Мало хто знає, що, наприклад, зі ста посаджених сосен протягом п’ятдесяти років 90% вирубують. Їх садять щільно, щоб у перші роки дерева допомагали рости одне одному. Та згодом одні ростуть швидше, інші — криво, деякі можуть пошкодити шкідники. Саме ці дерева й треба прибирати.
З року в рік Михайло Підгайний намагається переконати друзів та знайомих в тому, що купувати живі сосни на Новий рік — це нормально. Фото з архіву «Вгору».
Ще одна причина, через яку певні сосни необхідно вирубувати — пожежі. Якщо залишати штучно посаджені дерева напризволяще, то небезпека того, що вони всі згорять, значно підвищується. По-перше, через високу щільність посадки вогонь набагато швидше перекинеться з одного дерева на інше. По-друге, маленькі або сухі дерева — ідеальний «провідник» від низової пожежі до верхової. Саме по них вогонь від сухої підстилки дійде до крони, а тоді його буде вкрай складно приборкати.
Якщо вчасно не робити рубки догляду, маленька пожежа загрожує охопити десятки та сотні гектарів лісів. Фото Державної служби надзвичайних ситуацій.
Всього існують чотири основні рубки догляду за лісом. Їх роблять у залежності від віку насаджень. Перша рубка догляду називається освітлення. Після неї робиться прочищення, далі — прорідження і прохідна рубка. Саме на етапі освітлення, коли деревам вже виповнилося 10 років, лісгоспи починають заготівлю новорічних дерев.
Вирубка дерев на свята — одна з можливостей заробити гроші для лісогосподарського підприємства, пояснює інженер з охорони та захисту лісу Олешківського лісомисливського господарства Юлія Хомченко:
— Ми спеціально проводимо ці рубки взимку, під Новий рік, — розповідає Юлія. — Цього року ми вже продали близько 500 дерев при середній відпускній ціні 150 гривень і отримали 75 тисяч гривень. Ці кошти завжди знадобляться підприємству, адже зараз ЛМГ фінансується тільки на статті, пов’язані з охороною лісів.
На плантації молодих сосен Юлія разом з майстром лісу Валерієм Ларченком детально пояснюють та показують, які дерева можна та треба рубати. Здвоєні, відсталі в рості, криві — їх спеціально прибирають, щоб вони не заважали іншим. Найвродливіші дерева залишають на продаж, а ті, що залишаються, спалюють як хмиз. Через маленькі розміри населення не купує їх на дрова, а переробляти на гранули теж не вдається: немає необхідного обладнання.
При першій рубці догляду — освітленні — прибирається максимум 25% дерев. Майстри лісу візуально визначають, які сосни треба зрубати
— Після вирубки кожне дерево чіпується спеціальними бірками, які є гарантією легальності деревини, — показує жовті кліпси Юлія. — Перевірити їх законність дуже легко з будь-якого смартфона. Достатньо загуглити «перевірити ялинку» і за посиланням на сайті Державного агентства лісових ресурсів ввести індивідуальний номер, який вибитий на кожній бірці. Якщо за запитом нічого не знайдено, значить це дерево зрубане нелегально. Одразу ж телефонуйте в поліцію, бо за це передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Кожне дерево має чіпуватись біркою з унікальним номером. Це може бути пластикова кліпса або самоклейна етикетка
Минулого року онлайн-газета «Вгору» разом з правоохоронцями перевіряла законність дерев, що продаються
Спеціально для вирубки під Новий рік ялинки в Олешківському лісгоспі не висаджують — не вистачає фінансів. Проте є підприємці, що рік у рік насаджують дерева для подальшої рубки та продажу:
— Це такий самий бізнес, як вирощування тюльпанів або капусти, — розводить руками Михайло Підгайний. — А люди ще купують штучні ялинки з аргументацією «давайте купимо пластикову ялинку, це краще, ніж живе дерево рубати». Це просто ідіотизм якийсь! Пластикова ялинка — удар по природі в тисячу разів небезпечніший, ніж зрубане деревце! Вона ж робиться з викопних вуглеводів, плюс транспортування з Китаю, утилізація… Але люди бояться живе дерево зрубати. Так ви ж їсте хліб, його на полях вирощують! Чим ця плантація, де ялинки новорічні ростуть, відрізняється від кукурудзяного поля?
За словами начальника відділу нормативного регулювання споживчого ринку Херсонської міської ради Сергія Пилипенка, сьогодні по Херсону офіційно працюють близько 50 ялинкових базарів. Але, куди дівати дерево вже після Нового року, він відповісти не зміг. Пилипенко пояснив: це питання до міської Інспекції з благоустрою. В той самий час очільниця інспекції Олена Мазур відповіла, що на сьогодні немає затвердженого переліку місць для збору ялинок (на відміну від минулого року) і питання поки що вирішуватися не буде. Тож херсонцям залишається просто віднести дерево на смітник.
Минулого року зібрані дерева переробляли на тріску на спеціальному подрібнювачі, а навесні використовували для мульчування (захисту ґрунту від пересихання та перегріву) лунок вічнозелених рослин. Фото з інтернету.
Проте містяни вже мають власні методи вирішення цієї проблеми. Наприклад, херсонець Дмитро Муценко, що мешкає на ХБК. Щороку він купує живу ялинку у горщику на Дніпровському ринку, яку потім висаджує у себе на дачі:
— Звісно, це буде дорожче, — посміхається Муценко. — Але так у мене за містом ростуть вже дві сосни. Один раз в рік можна собі дозволити купити живе дерево.
P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Тест на законність», що виконується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».