Звільнили за відмову... порушувати закон

До Херсонського офісу Мережі правового розвитку при громадській організації (ГО) «ІРЦ «Правовий простір» в грудні 2017 року звернулась Тетяна Яківна Проскуренко, мешканка міста Херсона, яка вже більше року добивається свого поновлення на роботі в ПАТ «Херсонський завод «Судмаш», що є правонаступником припиненого ДП «Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури».

У жовтні 2016 року Тетяна Яківна, яка на той час працювала начальником відділу організації нормування праці, заробітної плати і кадрів ДП «Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури», виявила помилку в документах з нормування праці. По документах виходило, що на заводі працює і отримує заробітну плату група працівників, які не виконують норму виробітку. Тобто не виконують роботу, але отримують заробітну плату. Із документів слідувало, що виконані роботи цій категорії робітників «закривались» за рахунок норм виробітку інших працівників. В результаті заробітна плата, яку отримували останні, була меншою і не відповідала дійсним об’ємам виконаної роботи. Про що самі робітники, мабуть, і не знали.

Про виявлені помилки в документах Тетяна Яківна повідомила керівника підприємства Олега Балабанцева.

«Його реакція на мою розповідь, - каже жінка, - мене просто шокувала. Він зібрав докупи документи, які я принесла на підтвердження своїх слів, жбурнув їх на підлогу, почав топтати їх ногами. Одразу покликав начальника охорони і наказав «вивести цю дуру», тобто мене. Начальник охорони миттю потягнув мене за руку до виходу з території підприємства, як якогось злодія, не даючи з’ясувати, що ж насправді сталося, чому зі мною поступають таким чином. Не дали мені навіть забрати особисті речі з кабінету. На щастя, ідучи до Балабанцева, я прихопила з собою мобільний телефон. Викликала наряд поліції, і за допомогою правоохоронців повернулася на підприємство, забрала речі. Того ж дня мені від пережитого стало дуже зле, я викликала “швидку”, і була госпіталізована до Херсонської лікарні ім. Тропіних з діагнозом «Гіпертонічний криз, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, синусова тахікардія».

Під час перебування у лікарні жінка отримала SMS-повідомлення від інспектора відділу кадрів про її звільнення.

Коли Тетяна Проскуренко вже забирала документи з підприємства, з’ясувалося, що її звільнили на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, тобто “у зв’язку з утратою довіри”. Це дуже здивувало і жінку, і юристів.

“У зв'язку з втратою довіри можуть бути звільнені лише працівники, які безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності, - прокоментував ситуацію Сергій Плахотнюк, юрист Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір», - Тетяна Проскуренко працювала на посаді начальника відділу організації нормування праці, заробітної плати і кадрів, а тому до кола її обов’язків не входило безпосереднє обслуговування грошових або товарних цінностей, як і облік та контроль за рухом і зберіганням таких цінностей”.

Тетяна Проскуренко, щоб поновити свої права, звернулася до Херсонського міського суду. І почалася тяганина, яка тривала понад року.

“Суддя Валерія Дорошинська, яка вела мою справу, переносила судові засідання... тринадцять разів, - розповідає Тетяна Яківна. - В усіх випадках - за ініціативою представника відповідача, Олега Балабанцева, який в суді першої інстанції особисто представляв інтереси підприємства. Він постійно був то у відрядженні, то у відпустці, то на лікарняному, то приходив на судові засідання без документів, які б підтверджували його повноваження, то знаходив якісь інші причини, щоб затягувати справу”. 

Зазначимо, згідно вимог статті 157 Цивільного процесуального кодексу України, у редакції, яка діяла на час розгляду справи у суді першої інстанції, позови про поновлення на роботі суди мали розглядати протягом... місяця, бо такі справи у юридичній практиці не вважаються складними. Тобто процесуальний термін був перевищений більше, ніж в десять разів.

Врешті решт Херсонський міський суд прийняв рішення. Роботодавця зобов'язали компенсувати колишньому працівникові заподіяну моральну шкоду (щоправда, суд значно зменшив суму порівняно із заявленою у позові) і виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу: з 4 жовтня 2016 року по день прийняття судового рішення — 14 грудня 2017 року. А позовну вимогу про поновлення жінки на роботі суд не задовольнив.

Первинний відповідач — ДП «Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури» припинив діяльність 8 серпня 2017 року. Того ж дня було утворено ПАТ «Херсонський завод «Судмаш».

«ПАТ «Херсонський завод «Судмаш», - коментує Сергій Плахотнюк, - є правонаступником всіх прав і обов’язків ДП «Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури», а тому суддя суду першої інстанції мала би поновити Тетяну Яківну на роботі в ПАТ «Херсонський завод «Судмаш», але не зробила цього».

У Херсонському офісі Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір» Тетяні Проскуренко допомогли підготувати документи, необхідні для подання апеляційної скарги. Жінка просить Апеляційний суд Херсонської області змінити рішення, прийняте 14 грудня 2017 року суддею Херсонського міського суду. Просить поновити її на роботі на посаді начальника відділу організації нормування праці, заробітної плати і кадрів ПАТ «Херсонський завод «Судмаш» і збільшити суму компенсації заподіяної моральної шкоди.

Зараз справа розглядається в Апеляційному суді Херсонської області. Юристи Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір» тримають хід розгляду цієї справи на контролі.

До речі, відомо, що Тетяна Проскуренко — не єдиний колишній працівник ПАТ «Херсонський завод «Судмаш», який зараз у судах оскаржує своє звільнення з підприємства.

Адреса Центру безоплатної первинної правової допомоги: пр. Ушакова, 37, каб. 115 (будівля Херсонської міської ради). 

Графік роботи юристів: понеділок – четвер з 9.00 до 12.00 та 13.00 до 17.00. По п’ятницях з 9.00 до 12.00 та 13.00 до 15.45. 

P. S. Центр безоплатної первинної правової допомоги створений Херсонським офісом Мережі правового розвитку при ІРЦ «Правовий простір» за підтримки Херсонської міської ради та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках проекту «Енергія змін».