Заборонений Росією Меджліс кримськотатарського народу направив скаргу до Європейського суду з прав людини

Меджліс кримськотатарського народу направив заяву до Європейського суду з прав людини в зв’язку з тим, що російська влада після анексії Кримського півострову в 2014 році визнала його «екстремістською» організацією та заборонила діяльність.

Меджліс та його лідерів представляють у Європейському суді Українська Гельсінська спілка з прав людини (Київ), Європейський центр захисту прав людини (EHRAC, базується в Мідлсекскому університеті у Лондоні) та Правозахисний центр “Меморіал” (Москва). Це перша справа, у якій EHRAC співпрацюватиме у суді спільно з українськими та російськими партнерами, що є важливим моментом для нашої міжнародної співпраці у  судових процесах в області  прав людини. Про це пише сайт УГСПЛ.

Контекст

У лютому 2016 «Верховний суд Республіки Крим» оголосив Меджліс «екстримістською» організацією; апеляція на це рішення була відхилена 29 вересня 2016 року. Згодом кілька членів Меджлісу зазнали або продовжують зазнавати загроз та переслідувань з боку російської влади; десятеро з них були звинувачені в адміністративних або кримінальних правопорушеннях за «незаконні» зібрання, і один з них знаходиться у в’язниці. Мустафі Джемілву, колишньому голові Меджлісу та провідному захиснику прав кримських татар, а також Рефату Чубарову, голові Меджлісу, заборонено в’їзд в Крим. Також низка кримськотатарських ЗМІ були заборонені або зазналі переслідувань. Багато кримських татар було змушено виїхати на материкову частину України.

«Сучасна Росія, приєднавши Крим, не наважується відкрито повторити сталінський “експеримент”, в якому кримськотатарський народ був підданий депортації з Криму в повному обсязі. Проте, порядок денний сьогоднішньої Москви – «Крим без кримських татар» – реалізується окупаційною владою Криму. Згідно бачення російських окупантів, страх і відчай мають підштовхнути кримських татар “добровільно” залишити Крим. З цією метою влада РФ в тому числі проводить політику заборони Меджлісу – представницького органу кримськотатарського народу. У той час, коли багато міжнародних інститутів повністю безсилі, коли справа доходить до відкритого нехтування Росією принципами та нормами міжнародного права, ми разом з юристами звертаємося до Європейського суду з прав людини, щоб знайти законні шляхи забезпечення ефективного захисту від порушень прав людини», – Рефат Чубаров, голова Меджлісу.

В своїй скарзі до Європейського суду Меджліс стверджує, що включення в список екстремістських організацій та припинення його діяльності є порушенням права на свободу об’єднань, відповідно до статті 11 Європейської конвенції про права людини (ЄКПЛ); що він був заборонений – а його члени були переслідувані – лише для того, щоб покарати їх за політичну позицію (в порушення статті 18). Представники Меджлісу також скаржаться, що російська влада ігнорує їхній статус представницького органу корінного народу Криму, порушуючи заборону дискримінації (стаття 14). Крім того, вони стверджують, що не мали доступу до справедливого судового розгляду (стаття 6 ЄКПЛ), і не могли передбачити, що їх діяльність порушуватиме антіекстремістське законодавство РФ (стаття 7 ЄКПЛ).

Загалом близько 3000 окремих випадків, пов’язаних з подіями в Криму або військовими діями на сході України наразі знаходиться на розгляді в Європейському суді з прав людини.