З якими проблемами звертаються жителі Криму до херсонських правозахисників

Після анексії автономної республіки Крим Російською Федерацією жителі півострова змушені встановлювати факти народження, смерті, одруження, отримання спадщини (щоб оформити відповідні державні документи) в українських судах. Тож звертаються переважно до установ Херсонщини, адже це найближчий до їх місця проживання регіон. Але останнім часом з’явилася нова проблема - виконавчі написи, які поза законом видають нотаріуси.

Це стосується кредитів, які кримчани брали до російської окупації.

В українському законодавстві є спрощена процедура, коли кредитор (стягувач) може змусити клієнта розрахуватися в позасудовому порядку. Для цього достатньо, щоб нотаріус зробив виконавчий напис на борговому документі та пред'явити його до виконання. Після цього виконавці можуть арештувати рахунки боржника в інших фінустановах, заблокувати банківські картки, оштрафувати, забирати для погашення боргу відсоток зарплатні чи пенсії, обмежити право перетинати кордон, тощо.

Але нотаріус має право зробити такий напис виключно по документах, перелік яких встановлено Урядом, та якщо минуло не більше трьох років з того часу, як фізична особа взяла кредит (якщо мова йде про підприємство чи ФОП, то “термін давності” менше - рік).

З моменту окупації Криму минуло вже майже вісім років, та, попри це, деякі нотаріуси почали “штампувати” кримчанам виконавчі написи на замовлення кредиторів, колекторів (агенцій зі збору платежів) чи фінустанов, які викупили борги мешканців півострова.

Фахівці державних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які відновлюють людям порушені права у судах за кошт держави, розробили та успішно реалізують алгоритм анулювання подібних документів.

Але деяким жителям півострова в цих установах змушені відмовляти в захисті їх інтересів у суді.

Про це йшлося на зустрічі юриста громадської приймальні благодійної організації Фонд милосердя та здоров’я, адвоката громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (БО ФМЗ входить до мережі УГСПЛ) з питань Криму Олександра Данилова з директором Херсонського місцевого центру з надання БВПД Денисом Милокостим.

Надають первинну правову допомогу, тобто консультують у центрах БВПД всіх громадян країни та іноземців безоплатно. Але перелік осіб, яким за кошт держави надається вторинна правова допомога (представництво інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складання документів процесуального характеру тощо) - законодавством обмежено. Наразі у відповідному переліку вже 14 категорій громадян України (він поступово доповнюється), іноземці, яким країна зобов’язалася допомагати за міжнародними договорами про правову допомогу, та люди без громадянства.

Отже, якщо кримчани не підпадають під ці категорії, наприклад, - не мають статусу внутрішньо переміщених осіб, не є учасниками бойових дій у зоні АТО/ООС, не є малозабезпеченими чи особами з інвалідністю - адвокати БВПД не мають можливості захищати їх інтереси в суді.

Але це може зробити, зокрема, адвокат громадської приймальні УГСПЛ у Херсоні, і також - безоплатно для усіх мешканців анексованого українського півострова без вищезазначених обмежень.

Олександр Данилов та Денис Милокостий домовилися про перенаправлення кримчан, яким державна установа не може надати послуги, до приймальні УГСПЛ. Крім того, на стенді міського центру БВПД розмістили інформацію, що у приймальні громадської організації також надається безоплатна первинна та вторинна допомога, повний правовий досудовий супровід та супровід судових справ.

P.S. Адреса приймальні: Херсон, вул. Бориса Мозолевського (Фрунзе) буд. 2, офіс 19 (1 поверх)

Попередній запис за телефонами: (0552) 49-60-03, +38 (066) 7909021. Email: [email protected] 

Гаряча лінія в Херсоні: +38 (066) 883 11 49, засоби зв'язку з адвокатом: +3(066) 94 56 560

Графік приймання: 

• понеділок – з 9.00 до 17.00
• вівторок – з 9.00 до 17.00

Перерва з 12.00 до 13.00.

Публікація підготовлена  в рамках програми USAID «Права людини в дії», яка впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Фото з архіву Вгору