Як в Україні намагаються вирішити проблему работоргівлі

Україна з 90-х була постачальником живого товару. Але у 2013-2016 роках проблема загострилася настільки, що на неї звернули увагу в ОБСЄ та Держдепартаменті США. Спрямували делегацію фахівців, щоб навчили наших правоохоронців працювати краще.

ОБСЄ сприяв навчанню 18 тисяч патрульних та дільничних поліцейських, а також представників управлінь по боротьбі із злочинами пов'язаними із торгівлею людьми.

Тепер українські поліцейські звітують про успіхи. Лише минулого року перекрили 20 каналів, якими перевозили секс-рабів та ліквідували 16 злочинних угрупувань. Вдалося врятувати 70 дорослих, яких вивозили у сексуальне та трудове рабство. А також десятки дітей, з яких би зробили жебраків.

Однак, реальна статистика на багато страшніша.

Потерпілі просять перш за все правового захисту, кажуть у громадській організації "Ла Страда". А його український закон чомусь гарантує лише спійманим работорговцям. Ще гірше тим, хто зараз за кордоном. Їх МЗС України фактично не помічає.

Українські правоохоронці не надто тісно співпрацюють із закордонними колегами. А самі впоратися з цією проблемою не в силі. Адже торгівля людьми сьогодні найбільш зростаючий чорний бізнес у світі із річним обігом у десятки мільярдів доларів. Притягувати винних до відповідальності в Україні теж не квапляться.

А минулого року правоохоронці виявили 111 работорговців, 43 особи затримали. Торгівців людьми в Україні можуть посадити на 15 років. Однак, часто суди перекваліфіковують справу, і злочинців, які продавали чужі життя, садять умовно.