14 листопада 2017 року ВРУ прийняла у другому читанні два законопроекти №4449 та №1242, які значно покращують захист прав людини у сфері психіатрії та відповідають європейським стандартам. Ці зміни стосуються як механізмів примусової госпіталізації та примусового огляду осіб, так і кримінального процесуального законодавства, яке регулює застосування примусових заходів медичного характеру.
Юристи Центру стратегічних справ УГСПЛ безпосередньо брали участь у розробці даних змін. Зокрема були підготовлені пропозиції до законопроекту №4449 та направлені до Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я. Також юрист УГСПЛ Віталія Лебідь була залучена до робочої групи на етапі підготовки законопроектів до другого читання.
1. Забезпечено доступ до суду осіб, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру. Тобто якщо раніше підставою для розгляду питання про подовження чи зміни таких заходів було звернення лікарів-психіатрів до суду, то тепер особа може самостійно ініціювати розгляд такого питання в суді шляхом подачі відповідної заяви особисто або через свого представника. Така зміна направлена на реалізацію рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горшков проти України», де було зазначено, що особа, яка примусово утримується у психіатричному закладі, повинна мати право на судовий перегляд за її власним бажанням. Ситуація, яка існувала раніше призводила до того, що утримання особи у психіатричній лікарні залежало від волі лікарів і незважаючи на те, що у законодавстві встановлені строки звернення лікарів із заявою про продовження чи зміни примусових заходів (не пізніше ніж шість місяців), проте на практиці такі строки дуже часто не дотримувалися і особа була позбавлена права самостійно звернутися до суду.
2. Гарантовано право на альтернативну медичну експертизу. Зміни до ст.19 ЗУ «Про психіатричну допомогу» передбачають, що особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я та про необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру. Більше того, відтепер адміністрація психіатричного закладу, де перебуває особа, повинна забезпечити безперешкодну можливість обстеження особи обраним нею незалежним лікарем-психіатром на території закладу з надання психіатричної допомоги або кримінально-виконавчої установи відповідно.
Сьогодні дуже часто особам із психічними розладами проводять «формальні» експертизи, які часто не відповідають критеріям незалежності та якості. Така гарантія направлена на можливість отримання незалежної альтернативної експертизи для вирішення питання стану психічного здоров’я особи.
3. Обов’язкова присутність осіб, стосовно яких вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Якщо раніше питання присутності особи залишалося на розсуд суду і на практиці це призводило до того, що суд не досліджував чи існуєть об’єктивні прідстави відсутності особи щодо якої можуть бути застосовани примусові заходи, то тепер така присутність є обов’язковою у судовому засіданні.
4. Реалізовано рішення Конституційного суду щодо госпіталізації недієздатних осіб закладу з надання психіатричної допомоги. Стаття 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачає, що недієздатна особа госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно – на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою.
5. Заборонено стерилізацію недієздатних осіб на прохання опікуна.
Незважаючи на те, що дані зміни значно покращують захист прав осіб із психічними розладами, проте досі залишаються питання, які потрібно вирішити. Також важливим є питання застосування нових змін на практиці, тому ефективність та дієвість нововведень можна буде оцінити лише після реалізації їх судами, психіатричними закладами та лікарями.