Україна вже не лідер за кількістю скарг проти неї у ЄСПЛ. Актуальна статистика від Євросуду та Мін’юсту

Україна вже не є країною, проти якої найбільше скарг у Європейському суді з прав людини.

Про це сьогодні у Страсбурзі повідомив журналістам президент суду Гвідо Раймонді, передає Українська правда.

За його словами, станом на 1 січня 2018 року на розгляді ЄСПЛ перебувало приблизно 7100 скарг, що є четвертим показником серед країн-членів Ради Європи.

В першій трійці – Туреччина (7500), Росія (7750) та Румунія (9900).

Як відомо, рік тому Україна була на першому місці за цим показником, тоді на розгляді Суду перебувало понад 18 тисяч скарг проти неї.

Втім таке різке зменшення пов’язане із безпрецедентним рішенням "Бурмич та інші проти України", за яким ЄСПЛ викреслив зі свого реєстру понад 12 тисяч скарг на Україну про системне невиконання рішень національних судів, передавши їх розгляд у Комітет міністрів.

Таким чином, якщо не брати до розгляду групу "Бурмич та інші", то кількість інших справ у ЄСПЛ лише зросла.

Половина скарг проти України пов'язана з російською агресією

Гвідо Раймонді також повідомив, що більше половини скарг проти України, які перебувають в черзі на розгляд ЄСПЛ, пов’язані з російською агресією в Криму та українсько-російським конфліктом на Донбасі.

"В реєстрі суду перебуває близько 3800 скарг проти України, пов’язаних із цим. Також ми розглядаємо 5 міждержавних скарг Україна проти Росії", —  пояснив він.

Кількість скарг, поданих громадянами та юридичними особами проти Росії, значно менша – в суді зареєстровано 242 таких скарги, стверджують в ЄСПЛ.

Кількість справ проти України, які чекають на розгляд, несуттєво зросла порівняно з попереднім роком, тоді в суді говорили про 3619 справ, де відповідачем є Україна. Натомість кількість скарг проти РФ за той самий період зросла на 50% - торік в реєстрі ЄСПЛ було 160 таких справ.

У 2017 році Україна виплатила за рішеннями ЄСПЛ майже 1,5 млрд грн

Водночас у Мін’юсті заявляють, що на початок 2018 року Міністерству юстиції України вдалось виконати усі рішення Європейського суду з прав людини щодо відшкодування коштів громадянам України і країна знаходиться на 5 місці за кількістю справ проти неї.

"На сьогодні ми не маємо прострочених боргів за рішенням Європейського суду з прав людини. Це шалений прогрес, який був визначений Європейським судом з прав людини і Радою Європи. На сьогоднішній день ми знаходимось на 5 місці", – повідомила перший заступник міністра юстиції України Наталія Бернацька на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

За її словами, загалом з 2014 по 2017 роки Міністерству юстиції вдалося закрити 125 справ щодо відшкодування громадянам коштів, з них 100 – лише за останній рік. На виконання рішень ЄСПЛ з 2014 по 2017 рік сплатили 1 мільярд 483 мільйони гривень.

Для відшкодування збитків завданих Держбюджету внаслідок виконання рішень ЄСПЛ Міністерство юстиції подало 823 заяви до Генеральної прокуратури проти компаній або фізичних осіб, які порушували права громадян з 2014 по 2017 рік на суму більше 85 млн грн. Генрокуратура уже опрацювала матеріали щодо 1823 заявників. Ще 722 заяви Мінюсту щодо 5300 осіб ще розглядаються.

"Ми беремося вдосконалити законодавство для того, щоб у тих випадках у кожній справі по якій було виплачене рішення суду, ми мали інструменти разом з правоохоронцями знайти і потім стягнути з цієї особи кошти на користь громадян", – додала Наталія Бернацька.

Справи по найбільших виплатах спрямували до судів, щоб знайти можливість повернути кошти ще у рамках діючого законодавства.

Сергій Шкляр, заступник міністра юстиції України розповів, що  таких справ до суду подали уже 3: проти ПРАТ "ЛИНІК" на суму 705 мільйонів гривень; проти державних органів, зокрема органів податкової служби у справі "EAST/WEST ALLIANCE LIMITED" на суму 5,3 мільйонів євро, а також проти ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" у справі ТОВ "ЗОЛОТОЙ МАНДАРИН ОЙЛ" на суму 54,2 мільйонів гривень.

Наталія Бернацька  додала, що вже зараз у судах доповідачі по цих справах намагаються різними шляхами уникнути відповідальності.

"Сьогодні ми направляємо звернення до Генеральної прокуратури, до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, до Національного антикорупційного бюро України: будь ласка, вступайте у ці справи третьою стороною разом з Міністерством юстиції для того, щоб захистити державні інтереси і повернути кошти в бюджет", – наголосила вона.