У Раді хочуть вилучати у журналістів відео з депутатами, які не погодилися на зйомку
Регламентний комітет Верховної Ради пропонує вилучати у журналістів відеозаписи, зроблені в стінах парламенту, якщо присутні на них депутати особисто не давали дозволу на таку зйомку або виступили проти неї.
Про це йдеться в листі за підписом першого заступника голови Регламентного комітету Павла Пинзеника на адресу голови Комітету з питань свободи слова, який опублікувала у Facebook перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова, повідомляє "Детектор медіа".
У документі, зокрема, наводяться аргументи на користь створення спеціального місця для роботи журналістів на третьому поверсі парламентської будівлі.
"Зйомка, яка проводиться відкрито, має бути не прихованою (не таємною) для особи, щодо якої здійснюється ця зйомка. Припускається зйомка особи без її згоди, якщо вона проводиться, зокрема, відкрито в публічних місцях, поки особа, яку знімають на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку не висловить своє заперечення щодо цього, у такому разі зйомка повинна бути припинена, а моменти запису з участю цієї особи вилучені", – йдеться в листі.
У свою чергу Ольга Червакова заявила, що таке вилучення "трактується Кримінальним кодексом як злочин, а Конституцією і законом про інформацію – як цензура".
"171 стаття Кримінального кодексу чітко говорить, що незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів – це три роки тюрми. А вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків – чотири роки. Це саме те, що робив у парламентських кулуарах нардеп Пономарьов від фракції "Воля народу", коли в лютому 2018 року забрав у журналіста телефон, на який той знімав його в кулуарах. Саме за це в травні генпрокурор вніс до парламенту подання на притягнення Пономарьова до кримінальної відповідальності. Подання "забанив" той самий Регламентний комітет, маніпулюючи нормами законів та змішуючи в купу публічну особу на робочому місці і фізичну особу на вулиці", – зазначила Ольга Червакова.
На її думку, Регламентний комітет висмикнув із контексту слова Юрія Луценка, який, як випливає зі змісту листа, нібито співчував депутатам у кулуарах.
"Журналісти (кореспонденти), що перебувають у Верховній Раді України, не вирізняються за зовнішніми ознаками від відвідувачів, які серед інших мають доступ до кулуарів другого поверху сесійної частини, та за якими їх можна ідентифікувати як представників засобів масової інформації і не повідомляють про свої наміри здійснювати відеофіксацію приватних розмов народних депутатів України, не даючи при цьому зрозуміти, що зйомка, в тому числі з мобільного телефона, здійснюється в рамках провадження журналістської діяльності", – йдеться в листі Регламентного комітету.
Червакова у своєму дописі зазначила, що Юрій Луценко наголошував, навпаки, на тому, що акредитований журналіст у публічному місці не повинен питати дозволу в політика на зйомку, і саме на цьому ґрунтувалася підозра Пономарьову.
Також її обурило, що Регламентний комітет вважає збиранням та поширенням конфіденційної інформації те, що журналісти проводять "аудіо- та відеофіксацію розмов народних депутатів поза місцями проведення офіційних заходів, засідань, брифінгів, прес-конференцій тощо". У листі уточнюється, що йдеться про зйомку в медичній частині, закладах громадського харчування тощо.
"При цьому комітет жодним чином не поточнює, що розмова депутата в кулуарах парламенту не є конфіденційною інформацією в розумінні закону про інформацію", – наголосила Ольга Червакова.
"Далі комітет посилається на статтю 307 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що фізична особа може бути знята на фото- , кіно- , теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Виявляється, Регламентний комітет не бачить різниці між фізичною особою – пересічним громадянином та публічною особою, якою є народний депутат і межі "приватності" якої є значно ширшими. Особливо коли йдеться про депутата на робочому місці, тобто в кулуарах Верховної Ради", – додала вона.
Зокрема, заступниця голови Комітету з питань свободи слова посилається на резолюцію ПАРЄ N1165 (1998 року) про право на недоторканність приватного життя, в якій зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади та/або користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
