Приєднуйтесь до спільноти “Вгору”!
Підтримати нас

У яких ситуаціях орендодавець має право не повертати заставу орендарю

Поширити:
08 березня 2017 15:15
301

Мегаполіси відрізняються своєю динамічністю, особливо, це стосується ринку нерухомості, в тому числі, орендних процесів.

Здавалося б, все гранично просто і давно вже сформувалися шаблони, за якими всі діють, а значить - убезпечують себе від непередбачених ситуацій, пише "Вечірній Київ".

Але, на практиці, виникають випадки, при яких орендодавці та орендарі часто не розуміють один одного, що призводить, як мінімум, до витраченому часу. Тож не дивно, адже не рідко, сторони легковажно ставляться до складання договору, в якому повинні бути вказані всі юридичні нюанси, щоб уникнути пред'явлення претензій.

Значну увагу звертає на себе питання застави при оренді нерухомості і його роль у майбутньому. Згідно умов договору оренди нерухомості, орендар зобов'язаний перерахувати орендодавцю заставну грошову суму в обумовленому розмірі. Після закінчення дії договору оренди заставна сума повертається на рахунок орендаря.
При здійсненні вищевказаних дій, орендар зобов'язаний розуміти не тільки свої права, а й зобов'язання за договором, як, власне, і орендодавець.

Не виключенням є приклади, в яких орендодавці відмовляються повертати заставну вартість, а друга сторона щиро не розуміє чому і вимагає свої гроші назад, згідно «за умов договору».

Але, не все так однозначно, і варто детально розібратися за яких обставин закон на стороні орендодавця і, навпаки. Заставна вартість дійсно повинна бути повернута орендарю, що прописано в умовах договору. Це відбувається в тому випадку, якщо:
- орендар попередив (письмово) орендодавця про свій намір розірвати договір передчасно, а саме - за місяць до бажаної дати
- на момент прийому-передачі об'єкта нерухомості (при якому повинен бути складений відповідний акт), не було виявлено ніяких пошкоджень майна і сторони не мають претензій один до одного. Не зайвим буде порівняти акти прийому-передачі.

Окремо потрібно звернути увагу на наступний факт: “згідно положень ч. 1 ст. 776 Цивільного кодексу України, поточний ремонт переданого в найм майна здійснюється орендарем за його рахунок, якщо інше не передбачено договором. А обов'язки з капітального ремонту, згідно з ч. 2 цієї статті, покладаються на орендодавця“. З цього випливає: при проведенні поточного ремонту, при належному узгодженні всіх деталей цієї позиції, і, як результат, відсутності зауважень з боку орендодавця - заставна вартість повертається орендарю.
Щодо капітального ремонту, - орендар може провести його за свій рахунок (при небажанні орендодавця виконувати зобов'язання), зарахувавши суму ремонту у вартість оренди, або ж вимагати розірвання договору, з обов'язковим поверненням застави.

Виходячи з перерахованого вище, гіпотетично описуємо протилежні ситуації, при яких орендодавець має право не повертати заставну вартість на абсолютно законних підставах:
- Орендар не попередив (або попередив за менше зазначеного часу в договорі) про свій намір розірвати договір оренди
- На момент прийому-передачі (при порівняльному аналізі актів прийому-передачі), орендодавець виявив ознаки псування свого майна. В такому випадку, дана сторона може відняти від заставної вартість необхідну суму компенсації
- Поточний ремонт не був виконаний орендарем і, орендодавець самостійно провів його (або включив в майбутні витрати з ремонту), що спричинило за собою право не повертати заставу.

Власне, вище представлені всі основні пункти при здійсненні яких гарантовано настає відповідальність однієї зі сторін договору. Для захисту свого права сторони мають право звернутися до суду, якщо конфлікт не може бути вирішений мировою угодою.
Звісно, додаткові нюанси повинні бути прописані в договорі. Щоб уникнути непорозумінь у майбутньому, сторони зобов'язані подбати про письмове підтвердження будь-яких внесених платежів.

Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів