Переваги диджиталізації, або Одеські пригоди втікачів із Херсонщини
Чимало жителів Херсонщини, втікши від окупантів, осіли в Одеській області. Так ближче додому. Як і всі вимушені переселенці, виїздили з мінімальним набором речей та запасом продуктів лише на кілька діб. Багато з них втратили роботу ще на початку війни, і дехто витратив на евакуацію всі залишки своїх заощаджень. Тож оформлення статусу вимушеного переселенця для отримання матеріальної допомоги стало для них першочерговим питанням виживання.
Я вперше почала заздрити власникам сучасних телефонів та ID картки чи біометричного закордонного паспорта, – розповідає мати двох дітей пані Аліна. – Їм достатньо завантажити чи оновити мобільний застосунок ДІЯ, зайти в розділ “Послуги”, обрати “Отримати статус ВПО”, вказати місце свого теперішнього перебування та підтвердити його за допомогою геолокації. Усі електронні документи Дія підтягує автоматично. Нам же з дітьми довелося вистояти кілька величезних черг та більше як тиждень витратити на оформлення статусу.
У пані Аліни та її повнолітньої доньки документи старого, паперового зразка. А у 14-літнього сина – паспорта взагалі ще не було, бо його день народження припав на часи окупації, коли міграційна служба в Херсоні вже не працювала.
Пошукали в Інтернеті рекомендації, як оформити статус ВПО. Дізналися, що можна скористатися послугою ДІЯ, або звернутися до місцевого Центру надання адміністративних послуг. Тож перша черга та витрачений день припали якраз на ЦНАП.
Коли ми його віднайшли, якраз залунала повітряна тривога. Усі відвідувачі та працівники центру вибігли з приміщення та очікували відбою на вулиці. Нам теж довелося зачекати. Потім чекали, поки всіх запустять всередину й деякий час ще шукали серед кількох черг, куди ж прилаштуватися. А виявилося, що нам треба звернутися до районного Управління соціального захисту населення за іншою адресою.
Наступного дня о дев`ятій ранку біля Управління вже товклася величезна юрба людей.
Охоронник попередив, що сьогодні ми не встигнемо, – розповідає пані Аліна, – І запропонував нам записатися на прийом аж на вересень, або приходити не пізніше сьомої, щоби зайняти місце в живій черзі. Ми взяли бланки заяв, щоб заповнити їх без поспіху, та подалися додому. Наступного разу першим же автобусом приїхали до Управління о сьомій і виявилися вже п'ятдесят другими. Дівчина, яка була одинадцятою, приїхала сюди на таксі о пів на шосту. А перша десятка чекала з ночі. До приймальні потрапили близько третьої години. Там було десять чи одинадцять столів, за ними сиділи фахівці, кожен із яких консультував, оформлював, надавав довідки без передиху. І попри шалене навантаження були чемними, терплячими, ставилися до усіх приязно та з розумінням. За їх підказками ми заповнили пропущені пункти заяв, бо не знали як на ті питання відповісти. І перейшли до фахівця, який мав зареєструвати заяви та видати нам довідки. Наші з донькою зареєстрували одразу. А от відсутність паспорта та ідентифікаційного коду в малого стало проблемою. Програма не хотіла приймати його заяву. Спеціалістка управління порадила оформити йому хоча б ідентифікаційний код та спробувати звернутися повторно.
Ідентифікаційний код у податковій оформили швидко. А от чекати на паспорт дитині доведеться протягом двох місяців. І пришвидшити цю процедуру поки неможливо. Тож родина дуже сподівалася, що хлопчику все ж таки нададуть статус ВПО без паспорта.
Повторно до Управління ми потрапили з третього разу. Першого – нікого не приймали, бо відповідна програма “зависла”. Наступного дня приймали тих, хто напередодні записався в “живу” чергу. Коли все ж таки потрапили до фахівців, мені довелося переписувати заяву сина від свого імені, як від законного представника дитини. У відомості додали номер і серію свідоцтва про народження малого та його ІПН. І коли мені сказали, що все пройшло, і що паспорт дитини можна донести потім для внесення до реєстру відсутніх даних, – то таке полегшення відчула, мов камінь із серця! А то, чесно кажучи, почала впадати у відчай, почувалася безпорадним сліпим кошеням, яке не розуміє, куди “тикатися”, аби вирішити проблему, – ділиться херсонка.
Процедура оформлення статусу ВПО стандартна у всіх підконтрольних Україні населених пунктах. Щоби люди не витрачали зайвий час й хоча б трохи розвантажити фахівців відповідних служб, юристи громадської приймальні благодійної організації Фонд милосердя та здоров’я пропонують ознайомитися з переліком необхідних документів для отримання статусу ВПО та куди звертатися, якщо деякі з них не отримували чи втратили.
Отже, для оформлення статусу ВПО потрібно мати:
- паспорт громадянина України;
- ідентифікаційний номер;
- свідоцтво про народження (для дітей).
Якщо втрачено свідоцтво про народження дитини, його дублікат можна отримати в будь-якому відділі ДРАЦСу (Державної реєстрації актів цивільного стану) у місці свого фактичного перебування.
Якщо дитині вже 14 років, але паспорта ще не отримувала, треба звернутися до найближчої міграційної служби або до сервісу державного підприємства “Документ”.
Для отримання чи поновлення документа про ІПН слід звернутися до податкової служби.
Якщо був втрачений паспорт, спочатку треба подати заяву про це до найближчого відділу поліції, а вже потім звернутися за поновленням документа до ЦНАПу, або територіального органу Державної міграційної служби чи до сервісу “Документ”.
До уваги: якщо людина користується мобільним додатком ДІЯ, то на території України замість втрачених або знищених документів можна використовувати є-паспорт громадянина та є-паспорт для виїзду за кордон, які доступні в застосунку. Використовувати електронні документи можна в більшості закладів, зокрема, у ЦНАПах, судах, магазинах, банках, у готелях на залізниці тощо.
Для отримання статусу ВПО в містах рекомендується звертатися до ЦНАПів, а в селах – до сільрад.
P.S. Отримати безоплатну правову або юридичну консультацію фахівців громадської приймальні БО ФМЗ можна за телефонами: + 380 66 790 9021 (Телеграм, Viber) щодня з понеділка по п'ятницю з 9.00 до 17.00.
Електронна адреса: [email protected]
ВПО з Херсонської області у м. Вінниця, ви маєте можливість звернутися за безкоштовною правовою допомогою за номерами: +38 (066) 945 65 60 (Viber. Telegram), +38 (050) 535 54 06.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
