Парламент ухвалив ще один закон про запобігання домашньому насильству

Верховна Рада прийняла в цілому законопроект № 5294 "Про запобігання та протидію домашньому насильству". За закон проголосували 237 народних депутатів, пише Центр інформації про права людини.

Згідно з текстом закону, він визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству та основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Закон також визначає поняття, пов’язані із домашнім насильством.

Згідно з законом, домашнім насильством є всі прояви фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які вчиняються в родині чи між подружжям, або людьми, які живуть однією сім’єю.

До категорії фізичного насильства, зокрема, входять нанесення побоїв, незаконне позбавлення волі та мордування.

Сексуальним насильством вважаються будь-які дії сексуального характеру, що вчинені по відношенню до дитини, а також до дорослого без його згоди. Крім того, проявами секс-насильства є примушування до статевого акту з третьою особою та інші порушення статевої свободи та недоторканності.

Психологічне насильство, згідно з законом, — це словесні образи, погрози, залякування та контроль в репродуктивній сфері, а також дії, що спричинили емоційну невпевненість і завдали шкоди психічному здоров’ю людини.

Економічне насильство включає заборону чи примушування до праці, перешкоджання в лікуванні та реабілітації, а також умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів тощо.

Закон також визначає, як мають діяти державні органи та інституції, щоб захистити права та інтереси постраждалих від такого насильства.

Так, Нацполіція отримала право контролювати поведінку кривдника, щоб не допустити повторного насильства, правоохоронці також можуть стежити, щоб порушник дотримувався накладених на нього тимчасових обмежень і виконував певні обов’язки.

Законопроект передбачає створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, створення програм для постраждалих і їхніх кривдників.

Крім того, органи місцевого самоврядування повинні організовувати соціальні послуги, можуть їх замовляти, брати участь у підготовці фахівців, які будуть боротися з домашнім насильством і визначати, які спецслужби з підтримки постраждалих потрібні регіону, забезпечувати їхнє створення і роботу.

Органи управління освіти повинні включити до навчальних програм питання запобігання та протидії домашньому насильству.

Коли освітяни виявили факти домашнього насильства у дітей чи отримали про це заяви чи повідомлення, вони повинні повідомити про це службу у справах дітей та Нацполіцію не пізніше ніж за 1 добу, організувати роботу практичного психолога та / або соціального педагога з постраждалими дітьми.

Медики повинні повідомляти місцевій владі та Нацполіції про ушкодження, які пацієнт міг отримати через домашнє насильство.

А якщо такий пацієнт – дитина – лікарі повинні зателефонувати ще й у службу у справах дітей.

Законопроект також передбачає розробку і затвердження стандарту надання меддопомоги постраждалим ймовірно постраждалим від домашнього насильства, затвердження порядку проведення та документування результатів медобстеження постраждалих.

Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб повинні приймати і розглядати заяви від постраждалих або їх представників про отримання допомоги, зокрема соцпослуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Служби також повинні повідомляти місцеву владу і поліцію про домашнє насильство у разі, якщо постраждалий дав на це добровільну згоду, крім випадків учинення насильства щодо дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру.

За потреби такі служби повинні надавати притулок.

За заявою постраждалого чи за результатами оцінки ризиків правоохоронець може робити терміновий заборонний припис для кривдника терміном до 10 діб.

У законі також є термін "обмежувальний припис".

Це один або кілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

заборона спільного перебування у місці спільного проживання з постраждалим;

усунення перешкод в користуванні спільним майном або є приватною власністю постраждалого;

обмеження спілкування з постраждалою дитиною, заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалого:

заборона як особисто, так і через третіх осіб, розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею:

заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб.

Цей припис може виносити суд за зверненням постраждалого або його представника і встановлювати його на період від 1 до 6 місяців.

Вчинення домашнього насильства, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Нацполіції про місце тимчасового перебування в разі його винесення тягнуть за собою громадські роботи на строк від 20 до 40 годин або адмінарешт до 5 діб.

Якщо порушник вчинив ті самі дії повторно впродовж року, отримає громадські роботи від 40 до 60 годин або адмінарешт від 5 до 15 діб.

А якщо ці дії вчинила вагітна жінка або особа з інвалідністю І або ІІ групи, таку особу чекатиме штраф від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів.

Законопроект також передбачає співпрацю служб, які запобігають та протидіють домашньому насильству.

За словами народної депутатки Ірини Суслової, норми, впроваджені законом, дозволять жінкам відстояти свої права в ситуації сексуальних домагань на роботі, та вимагати обмежувального припису по відношенню до кривдника.

"Крім того, при органах виконавчої влади та місцевому самоврядуванні з’являться уповноважені, які будуть протидіяти ґендерно зумовленому насильству",  ̶  пояснила вона на свої сторінці у Facebook.

Разом з тим Суслова звернула увагу на те, що до порядку денного так і не внесли законопроект №0119 про ратифікацію Стамбульської конвенції, без якої, на думку парламентарки, інші законопроекти проти домашнього насильства перетворюються на "імітацію бурхливої діяльності".